Помилка у ПДВ-статусі покупця в податковій накладній: чому вона зустрічається та алгоритм виправлення

1. У чому полягає проблема із визначенням ПДВ-статусу покупця і чому вона така поширена?
2. Чи зобов’язаний продавець виправляти помилку, яка виникла з вини покупця?
3. Чи можна проігнорувати запит покупця і лишити все як є?
4. Які наслідки для варіантів виправлення та невиправлення статусу покупця?
5. Який порядок виправлення помилки щодо ПДВ-статусу покупця?
6. Висновки

У чому полягає проблема із визначенням ПДВ-статусу покупця і чому вона така поширена?

На момент укладення договору покупець не був зареєстрований платником ПДВ. Пізніше він отримав ПДВ-статус, але продавця про це не повідомив. Продавець в свою чергу не перевірив статус покупця. Тому і надалі складає ПН «на неплатника» (умовний ІПН 100000000000), адже він впевнений, що ніяких змін не було. Через місяць, чи навіть пів року, покупець просить виправити всі ПН, аби відобразити податковий кредит.

Звучить знайомо, чи не так? І чим більше покупців у продавця, тим частіше така ситуація виникає.

А далі виникають два класичні питання:

1. Чи обов’язково виправляти та чи будуть наслідки, якщо нічого не робити?
2. Якщо виправляти, то як саме?

Чи зобов’язаний продавець виправляти помилку, яка виникла з вини покупця?

Продавець-платник ПДВ зобов’язаний:

• скласти податкову накладну у встановлені строки;
• зареєструвати її в ЄРПН;
• надати покупцю за його вимогою (п. 201.10 ПКУ).

Таким чином, у правовому полі ініціатива і відповідальність лежать на продавцеві, тоді як покупець користується переважно правами і не має прямих обов’язків.

В цій ситуації продавець у найбільш програшному становищі. Помилку можна виявити на наступний місяць, або за пів року і більше, та повідомити про неї продавця. Формально – покупець має право вимагати, а продавець повинен надати йому таку ПН.

Чи можна проігнорувати запит покупця і лишити все як є?

На жаль, не можна.

Відповідно до пп. «г» та пп. «д» п. 201.1 ПКУ обов’язковими реквізити ПН є:

• податковий номер платника податку (продавця та покупця).
• повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як ПДВ, – покупця (отримувача) товарів/послуг.

Отже, якщо у ПН вказано «не ті» дані, а саме:

• умовний ІПН неплатника 100000000000 замість ІПН платника ПДВ;
• отримувач «Неплатник», а не дані статутних документів,

то це помилкова ПН і відповідно у платника відсутня реєстрація правильної ПН.

На цьому наголошують і податківці, зокрема в ІПК від 19.03.2025 №1513/ІПК/99-00-21-03-01, ІПК від 18.10.2024 №4903/ІПК/99-00-21-03-01.

Які наслідки для варіантів виправлення та невиправлення статусу покупця?

Варіант 1. Якщо продавець-платник ПДВ не буде виправляти помилку

• для покупця – втрата права на ПК;
• для продавця:
  • ризик перевірки. Якщо покупець подасть скаргу, то контролюючий орган зобов’язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця;
  • штрафи відповідно до п. 120-1.2 ПКУ, зокрема, за помилки в обов’язкових реквізитах ПН, виявлених контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної за заявою покупця, та за нереєстрацію «правильної» ПН. А це 50% суми податкових зобов’язань з ПДВ, зазначеної у такій податковій накладній!

Варіант 2. Якщо продавець-платник ПДВ виправить помилку

Тут теж не дуже все справедливо. Адже продавець постраждає, зокрема:

• зменшуючі РК до ПН на неплатників, складені після 30 днів з дати складання ПН, часто потрапляють під «критерій 6» ризиковості. Це майже гарантоване блокування РК, якщо продавець не має позитивної історії. А без РК в такому виправленні не обійтись;
• РК за кодом причини 103 (повернення товару або авансових платежів) не відновлює ліміт, а нова ПН його знову «з’їдає». У підсумку виникає ∑перевищ і потреба додаткових коштів на рахунку СЕА ПДВ. Якщо помилку буде виявлено після закінчення місяця, у якому була складена ПН на неплатника, то для відновлення ліміту реєстрації продавцю потрібно буде збільшити ПЗ з ПДВ на суму правильної ПН, подавши уточнюючий розрахунок до декларації за місяць, яким вона датована. А РК (на зменшення ПЗ) він зможе відобразити в декларації лише в періоді реєстрації такого РК. Про це ми розповідали тут: «Помилкова ПН та РК у різних періодах: як врахувати?».
• штраф відповідно до п. 120-1.1 ПКУ (від 2% до 25% залежно від строку). Адже правильна ПН реєструється із запізненням. Про це ми розповідали тут: «Які штрафи за несвоєчасну реєстрацію ПН та РК до них у 2026 році?».

Який порядок виправлення помилки щодо ПДВ-статусу покупця?

Відповідно до п. 192.1 ПКУ:

1. Продавець (постачальник) реєструє РК, якщо:
   • збільшується сума компенсації вартості товарів/послуг на його користь;
   • зміна кількісних та вартісних показників не призводить до зміни загальної суми компенсації.
2. Покупець (отримувач) реєструє РК, якщо:
   • передбачається зменшення суми компенсації постачальнику;
   • у такому випадку постачальник надсилає складений РК покупцю.

Так як ПН складена на неплатника помилкова, зокрема, в частині назви покупця та ІПН, то реєструвати РК буде продавець.

Продавець складає:

РК до помилкової ПН:

• у заголовній частині дублюються дані помилкової ПН (з неправильним ІПН);
• у табличній частині обсяги постачання та інші показники зазначаються зі знаком «–»;
• у графі 2.1 зазначається код причини «103» (повернення товару/авансів);
• дата складання – дата виявлення помилки.

нову правильну ПН із правильним ІПН покупця:

• дата складання – дата виникнення ПЗ за первісною ПН з помилковим ІПН;
• новий порядковий номер;
• у табличній частині повторюються показники первісної ПН (з урахуванням можливих коригувань).

Зразок складання такого РК ми наводили в статті «Розрахунок коригування до податкової накладної: інструкція із складання та практичні приклади» (зразок 5).

Висновки

1. Продавець зобов’язаний скласти ПН з правильним ІПН, навіть якщо покупець не повідомив своєчасно про його реєстрацію платником ПДВ.
2. Якщо все залишити як є, то для продавця наслідки невтішні: можлива скарга від покупця, перевірка та штрафи за відсутність реєстрації правильної ПН.
3. Виправлення помилки також несе певні втрати, зокрема штраф за невчасну реєстрацію правильної ПН, задвоєння ПЗ для відновлення ліміту та можливість блокування РК на неплатника.
4. Щоб мінімізувати ризики, варто врахувати в договорі обов’язок покупця повідомляти і сплату санкцій продавцю у разі невчасного повідомлення про зміну ПДВ-статусу платника.