
- Коли застосовується зарахування зустрічних однорідних вимог?
- Дата взаємозаліку – нова дата першої події для ПДВ?
- Чому на думку ДПС договірні умови не формують податковий облік?
- Практичні рекомендації для бухгалтера
- Де почитати більше про взаємозалік та ПДВ?
Коментар до ІПК ДПС від 25.08.2026 р. №5066/ІПК/99-00-21-03-02
Коли застосовується зарахування зустрічних однорідних вимог?
Ситуація, яка є дуже поширеною: два суб’єкта господарювання мають декілька договорів між собою, які працюють паралельно. Наприклад, за одним товаром постачаються товари, а за іншим послуги. Або різні категорії товарів/послуг постачаються за окремими договорами.
І ось в таких взаємовідносинах досить часто буває так, що за одним договором є передоплата, яка не буде погашена постачанням, а за іншим – поставлені, але ще не оплачені товари/послуги.
Сторони вирішують зробити зарахування цих грошових зобов’язань. І ст. 601 ЦКУ їм це дозволяє: ось тут ми зустрічаємось з поняттям «зарахування зустрічних однорідних вимог».
Увага!
Зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зверніть увагу на те, що для того, щоб зарахування (взаємозалік) відбулося, потрібно, щоб зобов’язання були однорідні. В ситуації, що ми розглядаємо, так і є: є зобов’язання повернути зайву передоплату і заплатити за поставлені товари/послуги, все це треба зробити у грошовій формі. І час це зробити вже на момент прийняття рішення настав – обидві сторони визнають наявність боргу.
Тобто, з юридичної сторони все гаразд. Але виникає питання, що робити з податковим зобов’язанням з ПДВ, яке визначалося за правилом «першої події»?
Дата взаємозаліку – нова дата першої події для ПДВ?
Візьмемо два конкретних підприємства і конкретні дати господарських операцій між ними.
Між Товариством-1 та іншим суб’єктом господарювання (Товариство-2) укладено два окремих договори купівлі-продажу. По факту дві компанії вирішили обмінятися автомобілями:
- Договір 1 передбачав, що Товариство-1 продає новий автомобіль 2025 року випуску за 6,01 млн грн;
- Договір 2 регулював купівлю Товариством-1 вживаного авто 2022 року випуску за 2,6 млн грн у Товариства-2.
Щоб полегшити розрахунки, 02.04.2026 р. сторони підписали Угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог.
Того ж дня Товариство-2 перерахувало частковий аванс грошима, передало своє вживане авто та склало податкову накладну на вартість переданого авто Товариству-1.
У свою чергу Товариство-1 склало дві податкові накладні від 02.04.2026 р.:
- одну – на суму отриманого авансу за авто 2025 року,
- іншу – на суму різниці між вартістю цього авто та отриманим авансом (тобто на суму заліку зустрічних вимог).
Проте фактичне відвантаження нового авто відбулося лише наступного дня — 03.04.2026 р.
При цьому у зверненні до ДПС Товариство-1 звернуло увагу на такий момент: оскільки за умовами відвантаження можливе лише після 100% оплати, а взаємозалік прирівнюється до розрахунку, то чи не є дата Угоди (02.04.2026) тією самою «першою подією» для нарахування ПДВ на суму заліку?
Чому на думку ДПС договірні умови не формують податковий облік?
ДПС нагадала, що поняття та правила ПКУ мають абсолютний пріоритет над іншими актами чи цивільними угодами у сфері оподаткування (ст. 5 ПКУ). Якщо умови договору чи внутрішні домовленості сторін суперечать нормам ПКУ, застосовуються виключно норми ПКУ.
Дійсно, ЦКУ регулює припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог (ст. 601 ЦКУ), але він не встановлює правил нарахування ПДВ.
Залік вимог — це не «живі» гроші. Ключовий висновок податківців стосується правила «першої події» (п. 187.1 ПКУ). Згідно з цією нормою датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ є дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
- або дата зарахування коштів від покупця на банківський/електронний рахунок (чи оприбуткування готівки);
- або дата відвантаження товарів.
Коли компанії підписують угоду про взаємозалік, реального руху коштів на банківських рахунках не відбувається. Пункт 187.1 ПКУ містить вичерпний перелік подій і не передбачає виникнення зобов'язань на дату отримання «інших видів компенсації» чи укладання угоди про зарахування.
Увага! Висновок ДПС:
Угода про зарахування зустрічних вимог не є об’єктом оподаткування ПДВ, отже безпосередньо факт укладання сторонами угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог не спричиняє податкових наслідків з ПДВ у сторін та не визначає дату виникнення податкових зобов'язань з ПДВ.
Отже, дата набрання чинності угодою про взаємозалік (02.04.2026) не є першою подією для ПДВ. На цю дату не відбулося ні зарахування грошей на рахунок, ні відвантаження авто.
Таким чином, на частину вартості товару, що покривається взаємозаліком, податкові зобов'язання виникають виключно на дату фактичного відвантаження товару (03.04.2026), яка підтверджується первинними документами (актом приймання-передачі чи накладною).
А що з рештою суми та авансом?
Щодо грошових коштів, які не підпадають під залік і перераховуються покупцем на рахунок, то ДПС радить діяти таким чином. Якщо покупець перераховує аванс грошима до відвантаження (як це й відбулося 02.04.2026), працює класичне правило першої події — зарахування коштів. Податкові зобов'язання на цю конкретну суму виникають на дату отримання грошей на рахунок, що підтверджується банківською випискою.
Практичні рекомендації для бухгалтера
Щоб уникнути помилок при складанні податкових накладних, дотримуйтесь таких кроків:
- Не плутайте дату документа про залік із датою виникнення податкових зобов’язань з ПДВ. Підписання угоди про взаємозалік не є підставою для складання податкової накладної на суму такого заліку. Чекайте на дату фактичного відвантаження товару.
- Діліть операцію на частини за фактичними подіями:
- на суму реального грошового авансу складайте податкову накладну датою банківської виписки (в даному випадку — 02.04.2026 р.);
- на решту вартості товару (яка покривається заліком) складайте податкову накладну датою відвантаження/передачі авто за первинними документами (в даному випадку — 03.04.2026 р.).
- З метою ПДВ не особливо розраховуйте на формулювання в договорах на кшталт «передача товару здійснюється лише після 100% оплати», якщо планується зарахування вимог. Навіть якщо ви пропишете це в договорі, податкові органи керуватимуться виключно фактом наявності грошового руху або первинних документів про відвантаження.
Де почитати більше про взаємозалік та ПДВ?
- Взаємозалік боргу за безвідсотковою позикою поставкою товарів у 2026 році: правомірність операції
- Взаємозалік оренди та цесії у 2026 році: ПДВ-наслідки і порядок відображення
- Чи є ПДВ при списанні, заліку чи переведення боргу за роялті?
- Погашення боргу готовою продукцією у 2026 році: документи та ПДВ
- Як у декларації з ПДВ відображати зарахування зустрічних однорідних вимог за договорами поставки товарів?
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до повного тексту цієї статті без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
