Послуги отримано до реєстрації платником ПДВ, а оплачено після: чи буде право на податковий кредит у 2026 році

1. Про що підприємство запитало ДПС?
2. Що вказано у ПКУ про касовий метод і дату виникнення зобов’язань?
3. Позиція ДПС: право на кредит є, але із зустрічним обов’язком
4. Практичні висновки та рекомендації
5. Де почитати більше про формування податкового кредиту за касовим методом? 

Коментар до ІПК ДПС від 26.08.2026 р. №5090/ІПК/99-00-21-03-02

Про що підприємство запитало ДПС?

З подібними ситуаціями стикаються багато підприємств, які щойно стали платниками ПДВ. 

Ситуація з практики: у березні 2026 року Товариство ще не було зареєстровано платником ПДВ. Саме тоді воно отримало послуги з розподілу електричної енергії. Оплату ж здійснило вже в квітні, коли вже мало статус платника ПДВ. 

Постачальник, який працює за касовим методом, виписав і зареєстрував податкову накладну. А потім ще й зробив перерахунок: частину березневої оплати перетворив на попередню оплату за квітень. 

І ось питання до ДПС від Товариства: чи можна включати цю суму до податкового кредиту?

Що вказано у ПКУ про касовий метод і дату виникнення зобов’язань?

В своїй відповіді ДПС тадиційно розпочала з базових принципів. Для певних постачальників, зокрема тих, хто займається розподілом електричної енергії, до 1 січня 2028 року діє касовий метод (п. 44 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ). Дата виникнення податкових зобов’язань у них — це дата отримання коштів (або іншої компенсації). Відповідно, податкову накладну вони складають саме на цю дату (ст. 201 ПКУ).

Для покупця така зареєстрована податкова накладна — підстава для податкового кредиту. Причому нарахування кредиту не залежить від того, чи вже почали використовуватися придбані послуги в оподатковуваних операціях (п. 198.3 ПКУ).

Здавалося б, усе просто: є накладна, є оплата в періоді, коли компанія вже платник ПДВ — можна збільшувати податковий кредит. Але є нюанс.

Позиція ДПС: право на кредит є, але із зустрічним обов’язком

ДПС прямо підтвердила, що  Товариство має право включити до податкового кредиту суму ПДВ на підставі належним чином складеної і зареєстрованої податкової накладної. Це логічно випливає п. 198.1 та п. 198.6 ПКУ. Головне, щоб була зареєстрована накладна.

Однак якщо послуги фактично спожиті в періоді, коли компанія ще не була платником ПДВ (тобто в неоподатковуваних операціях), то одночасно з формуванням кредиту потрібно нарахувати податкові зобов’язання за правилами п. 198.5 ПКУ. Тобто скласти і зареєструвати зведену податкову накладну (компенсуємо кредит, бо товари/послуги пішли не в оподатковувану діяльність).

Разом з тим, здійснений постачальником послуг перерахунок,  позитивно вплинув на відповідь ДПС. Після перерахунку частина коштів, сплачених за березень, стала попередньою оплатою за квітень. Якщо ця частина послуг фактично використана вже в періоді, коли Товариство було платником ПДВ (тобто в оподатковуваних операціях), то на цю суму зобов’язання за п. 198.5 нараховувати не потрібно.

Іншими словами, ДПС розділила операцію на дві частини:

• та, що реально спожита в періоді «не платник ПДВ» (можна розраховувати на податковий кредит, але із коригуванням за п. 198.5);
• та, що після перерахунку потрапила  в період «платник ПДВ» (формується лише податковий кредит, без додаткового нарахування ПДВ).

Практичні висновки та рекомендації

Описана ситуація непоодинока: оплата послуг після їх надання – нормальна практика.  Тому варто запам’ятати кілька правил.

1. наявність зареєстрованої податкової накладної від постачальника, який працює за касовим методом, дає право на кредит навіть тоді, коли послуги отримані раніше, у період відсутності статуса платника ПДВ. Це прямо підтверджено відповіддю ДПС.
2. не можна забувати про п. 198.5 ПКУ. Якщо послуги спожиті до реєстрації платником, кредит треба компенсувати нарахуванням зобов’язань. Інакше при перевірці виникнуть питання.
3. перерахунки варто відстежувати особливо уважно. Будь-яке коригування обсягів може змінити кваліфікацію частини суми. Краще мати чіткі акти, розрахунки та пояснення від постачальника, щоб обґрунтувати, яка саме частина пішла в оподатковувані операції.
4. період споживання послуг, дата оплати, дата реєстрації податкової накладної, зміст перерахунку — усе це має бути в первинці. Бо саме на цих фактах будується право на кредит і обов’язок нарахувати зобов’язання.

Загалом, відповідь ДПС у цій справі виглядає зваженою. Вона не відмовляє у податковому кредиті, але й не дозволяє ігнорувати той факт, що частина послуг була використана ще до набуття статусу платника ПДВ.  

Де почитати більше про формування податкового кредиту за касовим методом? 

• Податковий кредит при фінлізингу авто для підприємства, яке застосовує касовий метод ПДВ: роз'яснення ДПС
• Оподаткування ПДВ при тристоронніх операціях у 2026 році: ДПС роз’яснила ситуацію для касового методу