Податковий кредит при фінлізингу авто для підприємства, яке застосовує касовий метод ПДВ: роз'яснення ДПС

1. З яким питанням підприємство звернулось до ДПС?
2. Що каже ПКУ про дату виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту?
3. Що каже ДПС про правомірність застосування касового методу при фінансовому лізінгу?
4. Протягом якого строку можна скористатися правом на податковий кредит за касовим методом? 
5. Нюанси, висновки і практичні рекомендації
6. Де почитати більше про фінансовий лізинг? 

Коментар до ІПК ДПС від 06.08.2026 р. №4580/ІПК/99-00-21-03-02

З яким питанням підприємство звернулось до ДПС?

До ДПС за роз’ясненнями звернулося  підприємство, яке працює за касовим методом обліку ПДВ. Воно бере в фінансовий лізинг автомобіль (з господарською метою). Лізингодавець на дату передачі машини нараховує податкові зобов’язання з усієї вартості, реєструє податкову накладну в ЄРПН і чекає на щомісячні платежі. Натомість  лізингоодержувач залишається з питанням: коли і як йому формувати податковий кредит, якщо гроші він платитиме частинами протягом двох років?

Що каже ПКУ про дату виникнення податкових зобов’язань і податкового кредиту?

ДПС визнає, що об’єктом оподаткування ПДВ є, серед іншого, передача об’єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу (пп. «а» п. 185.1 ПКУ). База оподаткування — договірна вартість (п. 188.1 ПКУ).

Увага! 

• Для лізингодавця дата виникнення податкових зобов’язань — день фактичної передачі майна (п. 187.6 ПКУ). Відповідно, саме на цю дату він зобов’язаний скласти і зареєструвати податкову накладну (п. 201.1 ПКУ).
• Для лізингоодержувача, який застосовує правило «першої події», дата збільшення податкового кредиту — день отримання об’єкта лізингу (п. 198.2 ПКУ). Податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, стає підставою для такого кредиту (п. 201.10, п. 198.6 ПКУ).

Але наше товариство — не «звичайне». Воно працює за касовим методом (пп.14.1.266 ПКУ). І тут діють інші правила.

Що каже ДПС про правомірність застосування касового методу при фінансовому лізінгу?

У нашій ситуації лізингові платежі розтягнуті на 24 місяці. Чи можна включати ПДВ до кредиту частинами — на дату кожної оплати — на підставі однієї-єдиної податкової накладної, складеної на повну вартість у день передачі?

ДПС відповіла: так, можна. І не просто можна — так і треба. 

ДПС переконана, що платники, які обліковують ПДВ за касовим методом, при отриманні майна у фінансовий лізинг визначають дату формування податкового кредиту саме за касовим методом – тобто, за фактом здійснення лізингового платежу. 

Є одна умова, але важлива! Об’єкт має використовуватися в операціях, за якими також застосовується касовий метод.

На дату кожної часткової оплати у лізингоодержувача, який застосовує касовий метод, виникає право на податковий кредит у сумі ПДВ, сплаченій у складі цього платежу. Підстава — та сама податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН на дату передачі об’єкта. 

Протягом якого строку можна скористатися правом на податковий кредит за касовим методом? 

Загальне правило для касового методу: суми ПДВ, не включені до кредиту протягом 365 днів через відсутність оплати, можна включити в тому періоді, коли гроші нарешті списалися, але не пізніше ніж через 60 календарних днів з дати такого списання (п. 198.6 ПКУ).

Отже, право на ПК в даному випадку не згорає через 365 днів після складання податкової накладної лізингодавцем (а він, нагадаємо, складає одну ПН на дату передачі обєкта фінлізингу). Право на ПК живе доти, доки не буде повністю сплачена вартість об’єкта фінлізингу (п. 198.6 ПКУ). 

І щодо кожної суми ПК, яка виникає за наслідками чергового платежу, діє власний строк давності – 60 днів з дати такого платежу. 

А якщо 60 днів уже минуло, а лізингоодержувач так і не показав відповідну суму ПК в декларації з ПДВ? Чи все втрачено? Ні. ДПС рекомендує подати уточнюючий розрахунок до декларації за той звітний період, у якому відбулася оплата (п. 50.1 ПКУ). Звісно, з урахуванням строку давності зі ст. 102 ПКУ. Тобто, граничний строк 60 днів діє, але це означає і можливість скористатися правом на ПК через уточнення декларації.

Нюанси, висновки і практичні рекомендації

Звісно, платникам ПДВ, які використовують касовий метод, можливо хотілося б отримати 100-процентний податковий кредит відразу після отримання авто у лізинг. Але, касовий метод застосовується не тільки щодо податкового зобов’язання, а і до податкового кредиту. 

Тому, позиція ДПС в коментованій ІПК узгоджена з нормами ПКУ. Вона логічна з точки зору поєднання спеціальних правил для фінлізингу (п. 187.6, та п. 198.2 ПКУ) і загальних правил касового методу (пп. 14.1.266, та п. 198.6 ПКУ). 

Водночас є кілька нюансів, на які варто звернути увагу.

1. Правомірність застосування касового методу при формуванні податкового кредиту за фінлізингом

ДПС стверджує, що касовики формують податковий кредит за касовим методом, якщо об’єкт фінлізингу призначений для використання в операціях, за якими застосовується касовий метод, і за наявності зареєстрованої податкової накладаної. 

Щодо наявності ПН – тут заперечень немає, ПКУ чітко говорить, що саме вона є в даному випадку підставою для використання права на податковий кредит. 

А от щодо необхідності використання автомобіля саме в касових операціях – чи означає це, що у лізингоодержувача взагалі не буде права на ПК, якщо автомобіль використовуватиметься в операціях, які оподатковуються за правилом «першої події»? 

На нашу думку, ні. 

Тому ДПС варто було чіткіше підкреслити, що якщо об’єкт не використовується в касових операціях, то можливе «звичайне» формування податкового кредиту за датою отримання. 

2. Формування податкового кредиту частинами на дати оплати  

Позиція ДПС коректна і практична: податкова накладна  складається лізингодавцем на дату передачі на повну вартість об’єкта. Лізингоодержувач-касовик включає до податкового кредиту  суми ПДВ пропорційно до сплачених частин на дати оплати. Одна й та сама накладна є підставою для кількох частин податкового кредиту.

Це логічно, адже  касовий метод прив’язує кредит до факту списання коштів, а не до дати складання накладних. 

Однак, слід пам’ятати, що і з самими лізинговими платежами не все так просто. Адже лізинговий платіж містить (ч. 2 ст. 16 Закону про фінлізинг) 

1. суму, що відшкодовує частину вартості об’єкта фінансового лізингу;
2. винагороду лізингодавцю за отриманий у фінансовий лізинг об’єкт фінансового лізингу;
3. інші складові, зокрема платежі та/або витрати, що безпосередньо пов’язані з виконанням договору фінансового лізингу та передбачені таким договором.

ПКУ чітко прописує правила оподаткування ПДВ для двох складових лізингового платежу. 

Щодо частини вартості об’єкта фінлизингу, то ПЗ з ПДВ при оплаті не виникає, адже лізингодавець вже визнав ПЗ на повну вартість об’єкта фінлизингу при його передачі (тобто, тут працює правило «першої події»).   

Також пп. 196.1.2 ПКУ визначає як не об’єкт оподаткування ПДВ проценти і комісії у складі лізингового платежу. Тож, якщо винагорода лізингодавця визначена за договором у процентах (відсотках) та в сумі комісії, то ПДВ на їх суму теж не нараховується. 

Щодо інших складових – пільг немає. І якщо вони траплятимуться, то лізингодавець повинен буде складати на їх суму ПН – і з ними у лізингоодержувача з касовим методом проблем не буде. Він отримає податковий кредит в конкретній сумі за фактом оплати. 

Проблема лізингоодержувача – це визначення частини вартості обєкта фінлізингу, яку він оплачує, сплачуючи черговий лізинговий платіж. Адже суму ПК він визначатиме пропорційно цій частині. Тому в договорі та в рахунках, які виставляє лізингодавець (якщо вони складаються) повинно чітко бути зазначено, з яких показників (та сум) складається загальна сума лізингового платежу за кожен період його сплати. 

ДПС не згадала також про можливі аванси до передачі об’єкта. Раніше ми наводили роз’яснення ДПС про такі аванси тут, однак для правила «першої події», а не для касового методу. 

3. Уточнюючі розрахунки, якщо минуло понад 60 днів з дати оплати

Тут позиція ДПС найбільш дискусійна. ДПС стверджує: якщо ПДВ не віднесли до кредиту  в строки п. 198.6, можна подати уточнюючий розрахунок до декларації за період, у якому відбулася оплата, з урахуванням строків давності ст. 102 ПКУ.

Однак ПКУ цього прямо не каже: п. 198.6 встановлює строк реалізації права на ПК (для касовиків — 60 днів після оплати, якщо оплата після 365 днів). 

Водночас п. 50.1 ПКУ дозволяє виправляти помилки в раніше поданих деклараціях (з урахуванням ст. 102). Якщо платник не збільшив податковий кредит у періоді оплати (або протягом 60 днів), це можна розглядати як помилку, яку можна виправити УР. 

Тому добре тому лізингоодержувачу, який отримав цю ІПК: він зможе використовувати її та захищатися цим під час податкових перевірок. Решта платників ПДВ, які використовують касовий метод, варто або отримати власну ІПК, або не затягувати з реалізацією права на податковий кредит.  

Порада від редакції тим, хто застосовує касовий метод ПДВ! 

Якщо 60 днів з дати платежу вже минуло, а ви ще не скористались податковим кредитом — подавати УР варто, але готуючись до подальшого спору з податківцями з готовими аргументами (п. 50.1 + ст. 102 + логіка касового методу). 

Та найбезпечніший варіант - не допускати пропуску 60-денного строку.

Де почитати більше про фінансовий лізинг? 

• Заміна лізингоодержувача в договорі фінансового лізингу: податкові наслідки за роз’ясненням ДПС
• Втрата предмета лізингу через форс-мажор та неустойка: позиція Верховного Суду
• Податковий облік операцій фінансового лізингу у 2026 році: ключові правила
• Зменшення вартості предмета лізингу: облікові та податкові наслідки з ПДВ
• Чи потрібно дисконтувати лізингові платежі, якщо в договорі не вказана відсоткова ставка?