- Що таке роздрібна торгівля і чим вона відрізняється від оптової?
- Якими нормативними документами регулюється здвйснення роздрібної торгівлі?
- В яких випадках роздрібна торгівля вимагає отримання ліцензії?
- Чи обов’язково застосовувати РРО/ПРРО при роздрібній торгівлі?
- Хто зобов’язаний дотримуватись Правил роздрібної торгівлі?
- Головне про облік витрат роздрібного торговельного підприємства
- Облік витрат на проведення рекламних роздач товарів
- Облік витрат на ліцензування
- Головне про бухоблік у роздрібній торгівлі
- Облік торгової націнки
- Облік реалізації товару
- Облік повернення та заміни товару
- Яка відповідальність за порушення законодавства при оптовій торгівлі?
- Висновки
Що таке роздрібна торгівля і чим вона відрізняється від оптової?
Законодавство розмежовує торгівлю на оптову та роздрібну.
Роздрібна торгівля – це продаж товарів кінцевим споживачам для особистого використання (ст. 698 ЦКУ).
При цьому покупцем може бути:
- фізична особа для особистого домашнього або сімейного споживання,
- суб’єкт господарювання для невиробничого споживання.
Але, як правило, продавець не цікавиться у покупців, чи не є вони представниками суб’єктів господарювання і чи не купують вони товари для цих СГ. А якщо навіть і знають, що покупцем є СГ, то не з’ясовують, як саме він планує використати ці товари і як фактично їх використав.
На практиці, обираючи між роздрібною і оптовою торгівлею, продавці діють так:
- якщо покупець-фізособа і він одразу не заявив, що є представником ФОПа або юрособи та купує товар для них, то вважається, що цей товар придбала фізособа для особистого споживання (роздрібна торгівля),
- якщо при продажу товару було відомо, що його купує ФОП або юрособа (із договору, із рахунку тощо), то цей товар купив суб'єкт господарювання. Про подальше використання можна робити висновки з категорії товару. Але оскільки точно цього продавець не знає, то вважається, що використання буде виробничим (оптова торгівля).
Головна відмінність оптової торгівлі від роздрібної: оптова торгівля не передбачає продаж товарів кінцевому споживачу для особистого використання.
Спокійніше, звісно, тим, хто має в ЄДР (і в Реєстрі платників ЄП для «єдинників) коди КВЕД як для оптової, так і для роздрібної торгівлі. Проте, така подвійність рятує не завжди: адже для роздрібної торгівлі встановлені власні правила, а ще, коли йдеться про підакцизні товари, потрібні й два типи ліцензії на торгівлю.
Важливо!
Що таке оптова торгівля, чим вона регулюється, за якими правилами здійснюється, коли потрібна ліцензія та РРО/ПРРО, як вести облік реалізації товарів та яка відповідальність за порушення – читайте у нашій статті «Оптова торгівля у 2026 році: ліцензування за Законом №3817, РРО та облік».
А відмінності між оптовою та роздрібною торгівлею докладно розглянуто в статті «Оптова і роздрібна торгівля: у чому різниця? Та як ФОПу не втратити статус платника ЄП через неправильний КВЕД».
Якими нормативними документами регулюється здвйснення роздрібної торгівлі?
Дотримання вимог нормативних документів є передумовою законної та безпечної роботи підприємства роздрібної торгівлі.
Умови та обмеження щодо роздрібної торгівлі, визначені такими законами та нормативними актами:
- Податковий кодекс України;
- Закон України від 18.06.2024 №3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон №3817-IX),
- Закон України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон про РРО);
- Інструкція про порядок позначення роздрібних цін,
- Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затверджені Наказом Мінекономіки №185 від 11.07.2003 р.
- Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджені Наказом Мінекономіки №104 від 19.04.2007 р.
Для окремих видів товарів встановлено спеціальні правила продажу (про них ми скажемо далі). З цими правилами підприємство торгівлі повинно бути добре обізнано до початку роздрібної торгівлі, щоб організувати її для себе.
Вимоги цих правил часто впливають і на бухгалтерський облік та оподаткування. Адже основою обліку є первинні документи. Тому бажано мати власний порядок документального оформлення роздрібної торгівлі, зокрема, і поза межами приміщень. І, безумовно, ці правила враховуються при створенні наказу про облікову політику підприємства.
В яких випадках роздрібна торгівля вимагає отримання ліцензії?
Окремі види роздрібної торгівлі на території України підлягають ліцензуванню. Законом №3817-ІХ встановлено, що лише за наявності ліцензії на роздрібну торгівлю можна торгувати у роздріб:
- алкогольними напоями (крім столових вин) (п. 7 ст. 16),
- сидром та перрі (без додавання спирту) – за наявності ліцензії на алкогольні напої (п. 8 ст. 16),
- тютюновими виробами (п. 1 ст. 23),
- рідинами, що використовуються в електронних сигаретах (п. 1 ст. 23),
- пальним, крім торгівлі виключно у споживчій тарі об’ємом до 5 літрів включно (п. 2 ст. 29).
Питання щодо отримання цих ліцензій розглянуто у статті «Вартість ліцензій на підакцизні товари у 2026 році: довідник тарифів згідно Закону №3817 та нової МЗП 8647 грн».
Чи обов’язково застосовувати РРО/ПРРО при роздрібній торгівлі?
Якщо проаналізувати визначення розрахункової операції за ст. 2 Закону про РРО , в разі здійснення якої обов’язково застосовувати РРО або ПРРО, то всі операції по продажу товарів у роздрібній торгівлі вимагають їх застосування. Тому застосування реєстраторів розрахункових операцій або програмних реєстраторів розрахункових операцій у роздрібній торгівлі є обов’язковим.
Ст. 9 Закону про РРО передбачено певні виключення, коли РРО/ПРРО можуть не застосовуватись. Але ці виключення на роздрібну торгівлю у магазинах не розповсюджуються.
Зверніть увагу!
Постановою Кабміну від 23.08.2000 №1336 затверджено Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік №1336).
З цього переліку для роздрібної торгівлі найбільш застосовним є продаж через засоби пересувної торговельної мережі, що розташовані за межами стаціонарних приміщень (п. 2 Переліку №1366). Але річний обсяг таких продажів обмежений сумою 500 000 грн. на суб’єкт господарювання.
Хто зобов’язаний дотримуватись Правил роздрібної торгівлі?
Як ми вже зазначали вище, роздрібна торгівля в Україні регламентується:
- Правила роздрібної торгівлі продовольчими товарами, затвердженими Наказом Мінекономіки №185 від 11.07.2003 р.
- Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими Наказом Мінекономіки №104 від 19.04.2007 р.
Крім того, існують окремі правила роздрібної торгівлі картоплею та плодоовочевою продукцією, нафтопродуктами, примірниками аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних.
Увага!
Ці Правила поширюються на всіх суб'єктів господарської діяльності на території України незалежно від форм власності, які здійснюють продаж відповідних груп товарів.
Ці Правила:
- не тягнуть фінансової відповідальності за їх порушення, але тягнуть адміністративну відповідальність за ст. 155 КУпАП,
- допомагають в організації торговельної діяльності.
Таким чином, якщо підприємство здійснює заходи, які передбачені Правилами торгівлі, то зможе довести зв’язок витрат на них із господарською діяльністю підприємства. Це є додатковим аргументом для захисту перед ДПС під час перевірок.
Правила торгівлі встановлюють додаткові вимоги до діяльності підприємства роздрібної торгівлі. До них зокрема належать:
- забезпечення працівників необхідним спецодягом. Докладно про це ми розповіли тут,
- обов’язкові медогляди працівників. Докладно про це ми розповіли тут,
- правила оформлення цін на товари. Загалом питання товарних цінників регулюється Інструкцією про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та закладах ресторанного господарства. Про це ми розповідали тут,
- суворе дотримання санітарних та будівельних норм,
- суворе дотримання норм щодо зберігання та взаємного розташування певних груп товарів,
- наявність «Куточка покупця» з відповідною інформацією. Про нього ми розповідали тут.
Головне про облік витрат роздрібного торговельного підприємства
Витрати торговельного підприємства регламентуються НП(С)БО 16. Склад витрат торговельного підприємства визначено Методичними рекомендаціями з формування складу витрат та порядку їх планування в торговельній діяльності, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 22.05.2002 №145 (далі – Наказ №145).
Якщо підприємство є платником податку на прибуток, то звітність з цього податку заповнюється на підставі фінансової звітності.
І у зв’язку з цим виникають фіскальні ризики – податкова при проведенні перевірок намагається виключити окремі витрати з причин:
- не пов’язаності з господарської діяльністю підприємства,
- відсутності ділової мети,
- неналежного оформлення: якість і повнота первинних документів.
З іншого боку податківці намагаються окремі витрати віднести до витрат на придбання товарів.
В попередній статті про оптову торгівлю ми вже розповідали про те, як вести облік витрат на збут. Тож, зараз розглянемо ті види витрат, які пов’язані саме із роздрібною торгівлею.
Облік витрат на проведення рекламних роздач товарів
Розглянемо особливості проведення та обліку таких витрат, як безоплатні роздачі товарів.
Тут слід зазначити, що у проведення такої рекламної акції можуть бути зацікавлені (і навіть більше) виробники та імпортери цих товарів. Тому, хоча рекламні роздачі часто можна побачити у роздрібному магазині, часто вони проводяться коштом партнерів і постачальників. Тобто, не вартують магазину ані копійки власних витрат.
Проте, зараз і самі мережі роздрібної торгівлі часто продають продукцію під власною маркою. Або самі виступають імпортерами і просувають на українському ринку товари власних закордонних партнерів. Тому і такі рекламні роздачі також проводяться досить часто.
Якщо у підприємства існує потреба у проведенні безоплатної роздачі власних товарів, то алгоритм дій наступний:
- Керівник підприємства видає окремий розпорядчий документ (наказ чи розпорядження) з вказівкою організувати відповідний захід та визначенням відповідальних осіб. Розпорядчий документ повинен містити чіткий зв’язок заходу з рекламою та маркетингом.
- Бухгалтерії або фінслужбі потрібно скласти кошторис на проведення заходу. Він повинен містити перелік витрат з зазначенням кількості та вартості товарів, які буде безоплатно роздано.
- Після проведення заходу виконавці мають надати звіт, зокрема, про кількість та види розданих товарів.
Докладніше про це (із зразками документів) ми розповіли в статті за посиланням.
Приклад 1
Підприємство з рекламними цілями безкоштовно роздало зразки продовольчих товарів (ковбасних виробів) продажною вартістю 1 200 грн., у т. ч. первісна вартість – 800 грн., торгова націнка – 400 грн.
Ковбасні вироби роздавались шляхом пропозиції відвідувачам магазину спробувати попередньо нарізані на шматки (товщиною близько 2 – 3 мм) товари.
Таблиця 1. Бухгалтерські проведення до прикладу 1
| № з/п |
Зміст господарської операції | Проведення | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Списали собівартість розданих товарів | 93 | 282 | 800 |
| 2 | Списали торгову націнку | 285 | 282 | 400 |
| 3 | Нарахували податкове зобов’язання з ПДВ (1 200 × 16,67%) |
949 | 641/ПДВ | 200 |
Що з ПДВ при рекламній роздачі товарів?
Існує проблема з оподаткуванням безоплатних роздач: податківці, попри те, що мета роздачі рекламна, не вважають роздані товари використаними у господарській діяльності.
Поточна позиція ДПС, яка міститься в ІПК наступна:
- якщо сума витрат, понесених платником у зв'язку із придбанням товарів, що використані під час безоплатної передачі рекламної продукції, включається до складу вартості товарів/послуг, операції з постачання яких є об'єктом оподаткування ПДВ, то такі придбані товари вважають такими, що призначені для використання у господарській діяльності;
- в такому разі операція з безоплатної передачі рекламної продукції не розглядається як окрема операція з постачання товарів для цілей оподаткування ПДВ та додаткового нарахування податкових зобов'язань з ПДВ не здійснюється.
Щодо ПДФО та ВЗ з вартості рекламної роздачі товарів
Питання сплати ПДФО та ВЗ виникає лише у випадку персоніфікації отримувачів – фізичних осіб. Така позиція підтверджується «ЗІР» в категорії 103.23.
Облік витрат на ліцензування
Окремого розгляду потребують витрати на ліцензування (придбання ліцензії).
Вимоги НП(С)БО 8 передбачають, що витрати на ліцензування повинні визнаватись як нематеріальний актив. Але стосовно ліцензування роздрібної торгівлі є певні відмінності.
Відповідно до вимог п. 4 ст. 51 Закону №3817-IX ліцензії надаються безстроково, а плата за них справляється щорічно, а п. 1 ст. 54 Закону №3817-IX передбачена можливість щоквартальної плати за ліцензію.
Тобто вартість ліцензії не може бути достовірно визначена (кожний рік плата різна, кількість щорічних сплат невідома), а це дає підстави згідно п. 6 НП(С)БО 8) не вважати ліцензії, видані відповідно до вимог Закону №3817-IX, нематеріальними активами.
Тому на підставі п. 8 НП(С)БО 8 плата за ліцензію визнається витратами майбутніх періодів.
Приклад 2
Підприємство сплачує вартість ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за квартал.
Таблиця 2. Бухгалтерські проведення до прикладу 2
| № з/п |
Зміст господарської операції | Проведення | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Перерахована плата за користування ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за квартал (1,5 МЗП × 8647 грн. ÷ 4) |
377 | 311 | 3 242,63 |
| 2 | Відображено витрати майбутніх періодів | 39 | 377 | 3 242,63 |
| 3 | Наприкінці кожного місяця такого кварталу відбувається списання частини витрат майбутніх періодів на витрати періоду (3 242,63 ÷ 3) |
93 | 39 | 1 080,88 |
Головне про бухоблік у роздрібній торгівлі
Особливістю роздрібної торгівлі є ведення обліку товарів у продажних цінах, тобто в тих цінах, за якими товари будуть реалізовані покупцям.
Формування продажної вартості товару можна представити таким чином:
Продажна вартість = Первісна вартість + Торгова націнка
Для підприємства роздрібної велике значення має визначення методу (методів) оцінки вартості товарів при вибутті. Найбільш доцільним є використання методу ціни продажу.
Він повинен бути визначений в обліковій політиці підприємства і бути обов’язковим для застосування щодо товарів, які мають однакове призначення та однакові умови використання (п. 16 НП(С)БО 9).
Розглянемо ситуації, які найчастіше виникають під час продажу товарів.
Облік торгової націнки
Торгова націнка є різницею між продажною і первісною (купівельною) вартістю товарів. Вона покликана забезпечити покриття витрат торгового підприємства і принести йому прибуток.
Увага!
Застосовують два підходи до формування продажної вартості товарів і встановлення торгової націнки:
- Перший підхід: з певною періодичністю розпорядженням (наказом) керівника підприємства встановлюється певний розмір торгової націнки на товари. Як правило, він встановлюється у відсотках від первісної вартості товару.
- Другий підхід: спочатку встановлюється продажна вартість, а сума торгової націнки визначається зворотним розрахунком. Такий підхід дозволяє забезпечити стабільність цін на товари.
Порядок установлення торгової націнки і продажної вартості підприємство визначає самостійно і закріплює її в обліковій політиці.
Облік торгової націнки ведеться на субрахунку 285 «Торгова націнка». Нарахування торгової націнки здійснюється за кредитом субрахунку при передачі товару зі складу до місць реалізації або в момент отримання товару на склад.
Момент нарахування торгової націнки також визначається підприємством самостійно і закріплюється в обліковій політиці.
Списання торгової націнки здійснюється за підсумками місяця на підставі відповідного розрахунку. В основі розрахунку знаходиться визначення середнього відсотка торгової націнки на товар.
Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари.
Сума торгової націнки на реалізовані товари визначається як добуток продажної (роздрібної) вартості реалізованих товарів і середнього відсотка торгової націнки.
Середній відсоток торгової націнки визначається діленням суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок до продажної вартості отриманих у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця і продажної (роздрібної) вартості отриманих у звітному місяці товарів.
Приклад 3
Залишок товарів на підприємстві роздрібної торгівлі склав 72 000 грн., у т. ч. покупна вартість – 50 000 грн. та сума торгової націнки – 22 000 грн.
За місяць підприємство придбало товари на суму 102 000 грн., у т. ч. ПДВ – 17 000 грн. На придбані товари нараховано торгову націнку у сумі 23 000 грн.
За звітний місяць підприємство реалізувало товарів на суму 132 000 грн., у т. ч. ПДВ – 22 000 грн.
Розрахуємо середній відсоток торгових націнок і визначимо собівартість реалізованих товарів та суму торгової націнки, яка підлягає списанню.
Таблиця 3. Розрахунок суми торгової націнки для прикладу 3
| Показник | Од. виміру | Первісна (купівельна) вартість | Сума торгової націнки | Продажна вартість (гр. 3 + гр. 4) |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 |
| Залишок на початок місяця | грн. | 50 000 | 22 000 | 72 000 |
| Надійшло протягом місяця | грн. | 85 000 | 23 000 | 108 000 |
| Середній відсоток торгової націнки | % | (22 000 + 23 000) ÷ (72 000 + 108 000) = 25% | ||
| Реалізовано за місяць | грн. | 99 000 (132 000 – 33 000) |
33 000 (132 000 × 25%) |
132 000 |
| Залишок на кінець місяця | грн. | 36 000 (50 000 + 85 000 – 99 000) |
12 000 (22 000 + 23 000 – 33 000) |
48 000 (72 000 + 108 000 – 132 000) |
На підставі результатів розрахунку наведемо бухгалтерські проводки.
Таблиця 4. Бухгалтерські проведення до прикладу 3
| № з/п |
Зміст господарської операції | Проведення | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Отримали товар від постачальника | 281 | 631 | 85 000 |
| 2 | Нарахували податкове зобов’язання з ПДВ | 641/ПДВ | 631 | 17 000 |
| 3 | Передано товар для реалізації покупною вартістю | 282 | 281 | 85 000 |
| 4 | Нараховано торгову націнку | 282 | 285 | 23 000 |
| 5 | Списали собівартість реалізованих товарів | 902 | 282 | 99 000 |
| 6 | Списали торгову націнку | 285 | 282 | 33 000 |
Облік реалізації товару
Приклад 4
Підприємство за місяць реалізувало товарів на суму 540 000 грн., у т. ч. ПДВ – 90 000 грн.
За місяць отримано в оплату вартості товарів через РРО: готівкових коштів – 300 000 грн., безготівкових коштів – 240 000 грн.
Таблиця 5. Бухгалтерські проведення до прикладу 4
| № з/п |
Зміст господарської операції | Проведення | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Реалізували товар та визнали дохід від продажу | 361 | 702 | 540 000 |
| 2 | Отримано в оплату вартості товарів через РРО | |||
| готівкові кошти | 308 | 361 | 300 000 | |
| безготівкові кошти | 311 | 361 | 240 000 | |
| Нарахували податкове зобов’язання з ПДВ | 702 | 641/ПДВ | 90 000 | |
| 3 | Списали собівартість реалізованих товарів | 902 | 282 | 380 000 |
| 4 | Списали торгову націнку | 285 | 282 | 160 000 |
Облік повернення та заміни товару
Питання повернення товарів регламентуються Законом про захист прав споживачів (далі – Закон №1023).
Постановою КМУ від 19.03.1994 №172 затверджено перелік товарів належної якості, що не підлягають обміну (поверненню).
При поверненні та обміні має значення те, якісний (належної якості) чи неякісний (неналежної якості) товар повертає покупець. Від цього залежить сума виплачуваних йому за товар грошових коштів, а також облік операцій.
Повернення товару неналежної якості
Питання повернення неякісного (неналежної якості) товару визначаються ч. 7 ст. 8 Закону №1023. Згідно до неї розрахунки з покупцем:
- у разі підвищення ціни на товар – здійснюють виходячи з вартості товару на момент пред’явлення покупцем вимоги про повернення;
- у разі зниження ціни – здійснюють виходячи з вартості товару на момент купівлі.
Коли через підвищення ціни на товар покупцю потрібно виплатити більшу суму грошових коштів: у покупця виникає додаткове благо та необхідність утримати з його суми ПДФО за ставкою 18% і ВЗ за ставкою 1,5%.
Приклад 5
Підприємство продало товар договірною вартістю 3 000 грн., у т. ч. ПДВ – 500 грн. з оплатою готівкою. Собівартість реалізованого товару 2 000 грн., торгова націнка – 1 000 грн.
Покупець виявив недоліки у товарі і повернув товар.
На дату повернення товару та грошових коштів вартість товару зросла і склала 3 300 грн., у т. ч. ПДВ – 550 грн.
Таблиця 6. Бухгалтерські проведення до прикладу 5
| № з/п |
Зміст господарської операції | Проведення | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Реалізували товар покупцю за готівку та визнали дохід від продажу | 308 | 361 | 3 000 |
| 361 | 702 | 3 000 | ||
| 2 | Нарахували податкове зобов’язання з ПДВ | 702 | 641/ПДВ | 500 |
| 3 | Списали собівартість реалізованого товару | 902 | 282 | 2 000 |
| 4 | Списали торгову націнку | 285 | 282 | 1 000 |
| 5 | Повернуто товар та відкориговано дохід від продажу | 704 | 361 | 3 000 |
| 6 | Відкоригували податкове зобов’язання з ПДВ на підставі зареєстрованого РК до ПН | 641/ПДВ | 704 | 500 |
| 7 | Відкоригували собівартість реалізованих товарів методом «сторно» | 902 | 282 | -2 000 |
| 8 | Відкоригували торгову націнку методом «сторно» | 285 | 282 | -1 000 |
| 9 | Передано на склад неякісний товар | 281 | 282 | 2 000 |
| 10 | Списано торгову націнку | 285 | 282 | 1 000 |
| 11 | Нараховано оподатковуваний ПДФО дохід покупцеві (3 300 грн. – 3 000 грн.)* |
93 | 685 | 300 |
| 12 | Утримано ПДФО з доходу покупця (300 грн. × 18%) |
685 | 641/ПДФО | 54 |
| 13 | Утримано ВЗ з доходу покупця (300 грн. × 5%) |
685 | 642/ВЗ | 15 |
| 14 | Відображена сума різниці, яка підлягає доплаті покупцю (300 грн. - 54 грн. - 15 грн.) |
685 | 361 | 231 |
| 15 | Виплатили готівкою покупцеві відшкодування вартості товару за новою ціною з урахуванням утриманих ПДФО та ВЗ (3 000 грн. + 231 грн.) |
361 | 308 | 3 231 |
| 16 | Сплатили ПДФО | 641/ПДФО | 311 | 54 |
| 17 | Сплатили ВЗ | 642/ВЗ | 311 | 15 |
Заміна неякісного товару на аналогічний
Згідно ч. 7 ст. 8 Закону №1023 при заміні товару з недоліками на товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) належної якості перерахунок вартості товару з недоліками в разі підвищення ціни проводять виходячи з його вартості на момент обміну, а в разі зниження ціни – виходячи з вартості на момент купівлі.
Тобто у випадку підвищення ціни, при поверненні коштів за товар у покупця виникає додаткове благо, яке необхідно оподаткувати ПДФО за ставкою 18% і ВЗ за ставкою 1,5%.
Яка відповідальність за порушення законодавства при оптовій торгівлі?
Відповідальність за порушення законодавства розглядається виходячи з того, що вона може призвести до суттєвих фінансових втрат підприємства і навіть до можливого припинення його діяльності.
Відповідальність за порушення застосування РРО/ПРРО
Стосовно можливих порушень Закону про РРО підприємством торгівлі, необхідно зазначити, що можливі порушення більше пов’язані з не застосуванням РРО/ППРО, ніж з застосуванням несправних РРО/ПРРО або поданням звітності.
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону про РРО, до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції без використання РРО/ПРРО або без видачі розрахункового документа, застосовуються фінансові санкції залежно від суми, на яку здійснено продаж товарів:
- 100% – за порушення вчинене вперше,
- 150% – за кожне наступне порушення.
Слід зазначити, що відповідно до п. 14 Розділу ІІ Прикінцеві положення Закону про РРО, починаючи з 1 жовтня 2023 року суб’єкти господарювання звільняються від відповідальності за вчинені ними порушення вимог цього Закону, вчинені ними при продажу товарів на тимчасово окупованих України, територіях активних та можливих бойових дій.
Відповідальність за порушення Закону №3817-ІХ
За порушення норм Закону №3817-IX передбачено відповідальність до суб’єктів господарювання – за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу.
Розмір фінансових санкцій визначається у відсотках від вартості проданого з порушеннями товару, у окремих випадках – передбачено мінімальний розмір штрафу у МЗП станом на 01 січня.
Перелік правопорушень, за які передбачена відповідальність (згідно ст. 73 Закону №3817-IX) наведено у вигляді таблиці.
Таблиця 7. Перелік правопорушень та відповідальність за них
| Зміст правопорушення | Відповідальність |
| Роздрібна торгівля без наявності відповідної ліцензії: | |
| – спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, | 200%, але не менше 3 МЗП (пп. 12 п. 2 ст. 73) |
| – алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, | 200%, не менше 3 МЗП (пп. 13 п. 2 ст. 73) |
| – або безоплатне розповсюдження тютюнової сировини, сировини для рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або нікотину (токсичного алкалоїду, екстрагованого з тютюну або отриманого шляхом хімічного синтезу), який відповідає товарній позиції 2939 згідно з УКТЗЕД, окремо чи в наборах | 200%, але не менше 3 МЗП (пп. 14 п. 2 ст. 73) |
| – пальним. | 45 МЗП (пп. 22 п. 2 ст. 73) |
| Роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним через РРО/ПРРО (книги обліку розрахункових операцій), наявні у місці торгівлі, відомості про які відсутні в Єдиному реєстрі ліцензіатів | 200%, але не менше 8,5 МЗП (пп. 23 п. 2 ст. 73) |
| Порушення вимог ст. 71 Закону №3817-ІХ | 3 МЗП (пп. 24 п. 2 ст. 73) |
| Роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні ціни | 100% (від вартості, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін), але не менше 2 МЗП (пп. 25 п. 2 ст. 73) |
| Роздрібна торгівля тютюновими виробами, тютюном, промисловими замінниками тютюну, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни на такі товари | 100%, але не менше 2 МЗП (пп. 26 п. 2 ст. 73) |
| Зберігання у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання | 100%, але не менше 3 МЗП (пп. 35 п. 2 ст. 73) |
| Роздрібна торгівля підакцизними товарами за цінами, нижчими за рівень роздрібної ціни продажу підакцизних товарів | 100%, але не менше 2 МЗП (пп. 47 п. 2 ст. 73) |
Висновки
- Роздрібна торгівля передбачає продаж товарів кінцевому споживачу.
- Здійснення роздрібної торгівлі значно регламентовано законодавством та нормативними актами.
- Роздрібна торгівля передбачає обов’язкове застосування РРО/ПРРО.
- Облік у роздрібній торгівлі складніший, ніж у оптовій, оскільки передбачає визначення та списання торгової націнки, гарантовани обмін та повернення товарів покупцем та повернення йому сплачених коштів.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до повного тексту цієї статті без реклами можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?
Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз
