«Порядок оподаткування туроператорської та турагентської діяльності визначений статтею 207 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі – Кодекс).
Відповідно до Закону України від 15 вересня 1995 року № 324/95-ВР „Про туризм” туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізуються або пропонуються для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов’язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об’єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо).
З метою оподаткування податком на додану вартість туристичний продукт, як комплекс туристичних послуг, розглядається як єдина послуга (пункт 207.1 статті 207 Кодексу).
В основу оподаткування податком на додану вартість туристичного продукту відповідно до статті 207 Кодексу покладено маржинальний принцип визначення бази оподаткування, тобто базою оподаткування у туристичного оператора є винагорода. Правила визначення такої винагороди для різних операцій встановлені пунктами 207.2 - 207.5 статті 207 Кодексу, а саме:
- в разі проведення операцій з постачання туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) на території України, базою оподаткування ПДВ є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги) (пункт 207.2 статті 207 Кодексу);
- в разі проведення операцій з постачання на території України туристичним оператором туристичного продукту (туристичної послуги), призначеного для його споживання (отримання) за межами території України, базою оподаткування ПДВ є винагорода, яка визначається як різниця між вартістю поставленого ним туристичного продукту (туристичної послуги) та вартістю витрат, понесених таким туристичним оператором внаслідок придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги) (пункт 207.3 статті 207 Кодексу);
- у разі здійснення туристичним оператором посередницької діяльності на території України з укладання договорів на туристичне обслуговування з іноземними суб’єктами туристичної діяльності, базою оподаткування є винагорода, яка нараховується (виплачується) йому таким іноземним суб’єктом туристичної діяльності, в тому числі шляхом надання права самостійно утримувати належну такому туроператору суму винагороди із коштів, сплачених замовником (споживачем) туристичних послуг (пункт 207.4 статті 207 Кодексу);
- для операцій, які здійснюються туристичним агентом, базою оподаткування є комісійна (агентська) винагорода, яка нараховується (виплачується) туристичним оператором, іншими постачальниками послуг на користь такого туристичного агента, у тому числі за рахунок коштів, отриманих останнім від споживача туристичного продукту (туристичної послуги) (пункт 207.5 статті 207 Кодексу).
До бази оподаткування, визначеної згідно з пунктами 207.2 - 207.5 статті 207 Кодексу, застосовується основна ставка податку на додану вартість і визначена сума податку додається до загальної вартості туристичного продукту (туристичної послуги), що оплачується покупцем (пункт 207.7 статті 207 Кодексу).
При цьому, відповідно до пункту 207.6 статті 207 Кодексу суми податку, що відповідно до статті 139 Кодексу включаються до витрат, не враховуються при визначенні бази оподаткування в цілях цієї статті.
Відповідно до четвертого абзацу підпункту 139.1.6 пункту 139.1 статті 139 Кодексу у разі якщо платник податку на додану вартість відповідно до розділу V Кодексу визначає базу оподаткування для нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість виходячи із винагороди (маржинального прибутку, маржі), податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів (послуг), які входять до складу витрат та основних засобів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або до вартості відповідного об’єкта основних засобів чи нематеріального активу.
Питання 1. Чи включаються до бази оподаткування ПДВ туристичного продукту суми ПДВ, сплачені (нараховані) туристичним оператором у складі витрат на придбання товарів (послуг) для формування туристичного продукту?
Відповідь. Суми податку на додану вартість, сплачені туристичним оператором у складі витрат на придбання товарів (послуг) для формування туристичного продукту, відповідно до статті 139 Кодексу включаються до витрат, та не враховуються при визначенні бази оподаткування ПДВ , тобто не включаються до бази оподаткування.
Так, наприклад, витрати, понесені туристичним оператором внаслідок придбання (створення) туристичного продукту (туристичної послуги) склали 18 тис.грн. (в тому числі ПДВ, сплачений у складі витрат на придбання (створення) такого туристичного продукту (туристичної послуги) 3 тис.грн.).
Винагорода (база оподаткування ПДВ) визначена у сумі 2 тис. грн., тому податкові зобов’язання з ПДВ по такому туристичному продукту у туроператора будуть дорівнювати 0,4 тис.грн.
Отже, загальна вартість туристичного продукту, що підлягає сплаті покупцем складає 20,4 тис.грн. (18 тис.грн. + 2 тис.грн. + (2 тис.грн. х 20%).
При цьому, туроператор в податковій накладній, виписаній турагенту повинен відобразити базу оподаткування 2 тис.грн. і суму ПДВ 0,4 тис.грн.
Питання 2. Як відображаються податкові накладні, отримані від постачальників товарів (послуг), які формують туристичний продукт в Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних?
Відповідь. Враховуючи те, що суми податку на додану вартість, сплачені у вартості товарів (послуг), які формують туристичний продукт, не приймають участі у формуванні об’єкта оподаткування ПДВ, дані суми прирівнюються до витрат, які призначені для операцій, які не є об’єктом оподаткування, а тому податкові накладні, отримані від постачальників товарів (послуг), які формують туристичний продукт, відображаються у Реєстрі виданих та отриманих податкових накладних у розділі ІІ „Отримані податкові накладні”, де вартість товарів (послуг) без урахування ПДВ відображається в графі 11 „вартість без ПДВ”, а сума ПДВ – в графі 12 „сума ПДВ”, призначених для відображення операцій, які звільнені від оподаткування або не є об’єктами оподаткування.
Питання 3. В якій частині туристичний оператор має право на формування податкового кредиту?
Відповідь. Враховуючи те, що базою оподаткування туристичного оператора є отримана ним винагорода, то такий туристичний оператор має право формувати податковий кредит з податку на додану вартість тільки в частині його витрат на придбання товарів (послуг), безпосередньо пов’язаних з отриманням такої винагороди.
Питання 4. На яку дату у туристичного оператора виникають податкові зобов’язання?
Відповідь. Податкові зобов’язання по постачанню туристичного продукту у туристичного оператора визначаються відповідно до загального правила, встановленого пунктом 187.1 статті 187 Кодексу, за правилом „першої події”:
або на дату зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;
або на дату відвантаження товарів, а для послуг - на дату оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.»