Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Пунктом 188.1 ст. 188 Податкового кодексу встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижчої від звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків і зборів (крім ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками -- суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові та вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).
У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).
Отже, при наданні послуг з паркування базою оподаткування є затверджений тариф у вигляді плати за паркування.
Щодо збору за місця для паркування транспортних засобів, то відповідно до пп. 10.2.2 п. 10.2 ст. 10 Податкового кодексу він належить до місцевих зборів.
При цьому наголосимо, що згідно зі ст. 266 цього Кодексу платниками збору є суб'єкти господарювання, які за рішенням сільської, селищної або міської ради організовують і провадять діяльність із забезпечення паркування транспортних засобів на майданчиках для платного паркування та спеціально відведених автостоянках.
Зважаючи на особливості визначення об'єкта і бази обкладення збором (площа земельної ділянки), застосування ставок збору (за кожен день у гривнях за 1 кв. м у розмірі від 0,03 до 0,15% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня податкового (звітного) року) та порядку обчислення і визначення строків сплати збору (сума збору обчислюється відповідно до поданої декларації за звітний квартал) зазначений збір розглядається як один з елементів витрат, що компенсуються за рахунок плати за паркування, розмір якої регулюється місцевими радами.
Отже, сума збору за місця для паркування транспортних засобів, яка розрахунково міститься як одна зі складових витрат у тарифі на послуги за паркування транспортних засобів, не може вилучатися з бази обкладення ПДВ.
Згідно з п. 7 Порядку №1379 податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу їхнього отримувача. Форму та порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом №1379.
У разі постачання товарів (послуг) неплатнику податку всі примірники податкових накладних залишаються в особи, що їх виписала, і зберігаються відповідно до норм підпунктів 6.1 та 6.4 п. 6 цього Порядку. При цьому у верхній лівій частині оригіналу такої податкової накладної проставляється відповідна позначка «Х» та зазначається тип причини: «02 -- Постачання неплатнику податку», а у рядках «Індивідуальний податковий номер покупця» та «Номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (покупця)» проставляється нуль.
У графі 3 «Номенклатура товарів/послуг продавця» податкової накладної зазначається: «Послуги з паркування», а у графі 7 -- затверджений тариф плати за паркування та, відповідно, відображаються обсяги постачання послуг і зазначається сума коштів, що підлягає сплаті, -- у графах 8 та 12.
«Вісник податкової служби України», червень 2012 р., №22
