Останнім часом платники податків захопилися превентивними заходами для уникнення порушень податкового законодавства. Таку можливість надає ПКУ через отримання податкової консультації.
Наведемо приклад. Платник податків уважно вивчив приписи ПКУ, які регулюють правила щодо ПДВ у разі зміни ціни на товар чи його кількості після поставки чи сплати авансу.
На його думку, ПКУ не забороняє, щоб після того, як була виписана податкова накладна, змінилася ціна за одиницю товару, діяти таким чином: виписати розрахунок коригування на повну суму першої накладної. Згідно з розрахунком відобразити зменшення ПЗ на повну суму поставки. Одночасно виписати нову податкову накладну та нарахувати зобов’язання за відкоригованими даними на повну суму поставки товарів за фактичними номенклатурними позиціями та цінами на загальну суму. Таким чином, ТОВ було зменшено ПЗ за однією податковою накладною на кінець періоду та відповідно збільшено ПЗ за іншою податковою накладною на однакову суму.
Зважаючи на те, що все це відбувається в одному податковому періоді, ніби все гаразд.
До речі, якщо уважно читати приписи п. 198.2 ПКУ, то там справді нема жодного слова про розрахунок коригування кількісних та вартісних показників. А стаття 192 встановлює особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту), а не формування ПЗ та ПК.
Розглядаючи претензії ТОВ до наданої податкової консультації, суд зазначає:
1) якщо внаслідок перерахунку ціни товару відбувається зменшення (збільшення) суми компенсації на користь постачальника, то останнім виписується лише розрахунок коригування податкової накладної, що є підставою для зменшення (збільшення) суми ПК з ПДВ покупця;
2) у разі здійснення коригування сум ПЗ відповідно до ст. 192 ПКУ постачальник товарів/послуг виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної. Порядок складання, реєстрації, зберігання розрахунку коригування аналогічний до порядку, передбаченого для податкових накладних. Номер розрахунку коригування присвоюється відповідно до його номера в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних. Оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів/послуг. Копія залишається у продавця.
Висновок суду: розрахунок коригування податкової накладної є достатньою підставою для збільшення (зменшення) сум ПК та ПЗ покупця і продавця у разі зміни ціни товарів (послуг), а виписка нової податкової накладної в цьому разі буде необґрунтованою.
Чинним законодавством України не передбачено інших підстав для виписки податкової накладної, крім однієї із зазначених подій (зарахування коштів або відвантаження товарів). Тобто виписування податкової накладної після проведення коригування первинної податкової накладної є безпідставним.
Отже, маємо рішення суду, яке вимагає ретельно дотримуватися встановленого ПКУ порядку вчинення дій, навіть якщо інші варіанти не призводять до заниження ПЗ чи завищення ПК (Київський апеляційний адміністративний суд, ухвала №2а-16954/12/2670 від 25.04.2013 р.).
ВАСУ відмовлено у відкритті касаційного провадження з посиланням на обґрунтованість прийнятих рішень судами попередніх інстанцій.
