Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов’язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН.
Пунктом 4 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. №1246, встановлено, що не підлягають реєстрації податкові накладні, які не видаються покупцеві та залишаються у продавця.
Пунктами 10 та 11 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міндоходів України від 14.01.2014 р. №10 (далі — Порядок №10), встановлено:
у разі постачання товарів/послуг покупцю, не зареєстрованому як платник ПДВ, включаючи постачання на експорт, у рядку «індивідуальний номер покупця» відображається умовний ІПН «400000000000»;
така податкова накладна залишається в особи, що її склала;
у верхній лівій частині такої податкової накладної проставляється відповідна відмітка «Х» та зазначається тип причини «07 — Експортні постачання».
Враховуючи вищезазначене, податкові накладні, які складено у зв’язку з постачанням товарів на експорт, не підлягають видачі покупцеві та реєстрації в ЄРПН незалежно від того, який товар було експортовано — вітчизняного виробництва чи раніше імпортований.
