Нинішнє податкове законодавство передбачає серйозні штрафи й пеню за невчасну та неповну сплату податків. При цьому всі санкції повною мірою поширюються й на підприємства, розташовані в зоні проведення АТО.
Дороге прострочення
За невчасну сплату узгодженої суми грошових зобов’язань або авансових внесків з податку на прибуток згідно з нормами Податкового кодексу платник притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
• при затримці до 30 календарних днів включно — 10% від погашеної суми податкового боргу;
• при затримці понад 30 календарних днів — 20% від погашеної суми податкового боргу.
При цьому, якщо орган контролю самостійно визначає суму податкового зобов’язання або зменшує розмір бюджетного відшкодування чи негативного значення ПДВ, то штраф накладається в розмірі 25% від суми податкового зобов’язання й завищеної суми бюджетного відшкодування. Якщо впродовж 1095 днів орган контролю повторно визначить суму податкового зобов’язання або зменшення розміру бюджетного відшкодування, то особа заплатить штраф у розмірі 50% від суми податкового зобов’язання ц завищеної суми бюджетного відшкодування.
«А несплата податків, зокрема податковим агентом, до або під час сплати доходу на користь іншого платника податків (наприклад заробітної плати) тягне за собою накладення штрафу в розмірі 25% від суми податку, що підлягає сплаті. За повторну несплату таких податків протягом 1095 днів — у розмірі 50% і за третю й кожну подальшу несплату таких податків протягом 1095 днів — у розмірі 75% від суми податку, що підлягає сплаті», — пояснив юрист департаменту податкової практики Юридичної компанії Євген Васьковський.
Окрім штрафів, за його словами, згідно з нормами ПК на суму податкового боргу після закінчення встановлених термінів погашення грошового зобов’язання нараховується пеня в розмірі 120% річних облікової ставки НБУ.
Особливості регіонів
Разом з тим кримським бізнесменам штрафи за несплату податків не загрожують, оскільки у зв’язку з тимчасовою окупацією на території півострова з 27 вересня 2014 р. створена вільна економічна зона. В її межах функціонує вільна митна зона, яка перебуває за межами митної території України. Сплата податків до бюджету України не передбачена.
«Із зоною проведення АТО ситуація складніша. Чинне законодавство передбачає можливість відстрочення сплати податків у разі виникнення форс-мажорних обставин, але довести їх проблематично. Для цього кожному суб’єкту підприємницької діяльності необхідно через те, що офіси ТПП зачинені або заблоковані», — констатував Є.Васьковський.
За його словами, нині у Верховній Раді лежить законопроект, який передбачає, що на території проведення антитерористичної операції терміном сплати податків і зборів визнається період, що починається через рік після закінчення АТО. Під час проведення останньої, а також протягом 365 днів з моменту її закінчення платник податків, що провадить діяльність на відповідній території, не несе відповідальності за невиконання або неналежне виконання податкових зобов’язань. Терміни виконання податкових зобов’язань у період і на території проведення АТО переносяться на строк до 365 днів з дня її закінчення.
«Але цей законопроект на сьогодні не прийнятий, і проти його ухвалення наводять вагомі аргументи, наприклад такий: юридична адреса часто не має жодного стосунку до реального місця знаходження підприємства, тому лазівкою можуть скористатися й підприємці, чий бізнес перебуває поза зоною проведення АТО. Тому прив’язка до місця реєстрації при наданні податкових канікул вельми сумнівна», — пояснив юрист позицію законодавця. Таким чином, суб’єкти підприємницької діяльності в зоні проведення АТО не звільнені від відповідальності за невчасну сплату податків.