Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Це підтвердив Вищий адміністративний суд України своє постановою від 16.02.2016 року по справі №2а/2370/2588/2012, яка не підлягає оскарженню.
Суть справи. Сільськогосподарське підприємство – суб'єкт спеціального режиму оподаткування ПДВ подало до податкової інспекції уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок у податкових деклараціях.
Уточнені суми податкового зобов'язання в розмірі понад 1 млн грн до бюджету не сплатило, а спрямувало на спеціальний рахунок, на якому сільськогосподарські підприємства відповідно до статті 209 ПКУ (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) акумулюють суми цього податку.
ДПІ провела документальну позапланову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, за наслідками якої склала акт про виявлення порушень. Порушення полягало в тому, що фірма подала уточнюючий розрахунок про збільшення податкового зобов'язання з ПДВ, спрямувала суми цього податкового платежу на спеціальний рахунок, на якому сільськогосподарські підприємства акумулюють такі платежі, але самостійно не нарахувала і не сплатила штраф до бюджету в розмірі 3% від суми заниженого податкового зобов'язання. .
Оскільки суму податкового зобов'язання самостійно визначив контролюючий орган, до платника податку були застосовані штрафні фінансові санкції у розмірі майже 215 тис. грн. Тому що на платника податку накладається штраф у розмірі 25% суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування у разі якщо контролюючий орган сам фіксує порушення.
Та обставина, що сільськогосподарське підприємство не сплачує занижені суми податкового зобов'язання до бюджету, а залишає їх у своєму розпорядженні й акумулює на спеціальному рахунку, не означає, що цей платіж перестає бути податком.
Неперерахування сільськогосподарським підприємством сум ПДВ до бюджету, а залишення їх на своєму спеціальному рахунку і використання на цілі та в порядку, що встановлені податковим законодавством, є пільгою (преференцією), що надається цій категорії спеціальних суб'єктів оподаткування з урахуванням особливостей їх статусу та сфери діяльності. Однак ця пільга на них не поширюється і не звільняє їх від виконання інших зобов’язань, зокрема й у випадках коли самостійно бухгалетр виявляє помилки в раніше поданих податкових деклараціях.
Тому Вищий адміністративний суд України підтвердив, що сільськогосподарське підприємство при поданні уточнюючого розрахунку про заниження податкового зобов'язання повинно було сплатити штраф у розмірі 3% від заниженої суми податкового зобов'язання до подання такого уточнюючого розрахунку. Контролюючий орган за наслідками позапланової перевірки, проведеної у зв'язку з поданням уточнюючого розрахунку, встановив факт несплати штрафу і правомірно визначив суму грошового зобов'язання підприємства.