Платники, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з ДКПП неповністю, але не менше ніж чотири перші цифри відповідного коду.
При цьому до 31.12.2017 р. штрафні санкції, передбачені п. 120-1.3 ст. 1201 Податкового кодексу, за помилки, допущені в податковій накладній під час зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та/або коду послуги згідно з ДКПП, не застосовуватимуться (п. 35-1 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу).
Водночас слід звернути увагу, що реалізація норми Податкового кодексу щодо зазначення в податковій накладній коду послуги згідно з ДКПП можлива лише після внесення змін до форми податкової накладної, яка на сьогодні затверджена Наказом № 1307, у частині доповнення форми новою графою, відведеною для зазначення такого коду.
Однак вказане не поширюється на реквізит щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД, оскільки чинна редакція форми податкової накладної дає змогу зазначати такий код відповідно до вимог Податкового кодексу.
Таким чином, у податкових накладних, складених на операції з постачання товарів починаючи з 01.01.2017 р., у графі 3 «Код товару згідно з УКТ ЗЕД» розділу Б табличної частини податкової накладної та у графі 4 розділу Б табличної частини розрахунку коригування до такої податкової накладної обов’язково має бути зазначений код товару УКТ ЗЕД.
Винятки становлять податкові накладні/розрахунки коригування, які не передбачають постачання товарів (складені відповідно до п. 198.5 ст. 198 та п. 199.1 ст. 199 Податкового кодексу, складені на перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання). У таких податкових накладних/розрахунках коригування код товару згідно з УКТ ЗЕД не зазначається.
Слід зауважити, що змінами, внесеними Законом №1797 до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу, надано право платникам податку в разі здійснення постачання товарів/послуг, база оподаткування яких визначена цим Кодексом, перевищує фактичну ціну постачання таких товарів/послуг, складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведену податкову накладну з урахуванням сум податку, розрахованих виходячи з перевищення бази оподаткування над фактичною ціною, визначених окремо щодо кожної операції з постачання товарів/послуг.
Звертаємо увагу, що помилки в обов’язкових реквізитах податкової накладної (крім помилок у коді товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не будуть причиною неприйняття податкових накладних в електронному вигляді (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу).
Важливим є те, що збільшено терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу), а саме:
- єдиний граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування у ЄРПН 15 календарних днів з дати складання податкової накладної/розрахунку коригування замінено на такі строки реєстрації:
|
для податкових накладних/розрахунків коригування, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця |
до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені |
|
для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця |
до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вони складені |
Наприклад, податкова накладна, складена 10.02.2017 р., може бути зареєстрована в ЄРПН без застосування штрафних санкцій, передбачених ст. 120-1 Податкового кодексу, до 28.02.2017 р. включно, а податкова накладна, складена 17.02.2017 р., — до 15.03.2017 р. включно;
- чітко визначено термін, після закінчення якого податкова накладна/розрахунок коригування не можуть бути зареєстровані в ЄРПН: платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в ЄРПН протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.
Також збільшено з 15 до 90 днів термін проведення документальної перевірки платника податку у разі подання на нього скарги про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування (п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу).
Звертаємо увагу, що з 01.04.2017 р. запроваджується механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яка підпадає під критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для такого зупинення (критерії визначатимуться Мінфіном України) та відновлення такої реєстрації, у разі припинення процедури зупинення їх реєстрації.
При цьому період з 01.04.2017 р. по 01.07.2017 р. вважатиметься тестовим для запровадження процедури зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН.
Крім того, вдосконалено механізм застосування штрафних санкцій у разі нереєстрації або несвоєчасної реєстрації податкових накладних в ЄРПН та застосування штрафних санкцій при порушенні термінів реєстрації всіх податкових накладних, у тому числі складених неплатникам податку (за винятком певних операцій) (ст. 120-1 Податкового кодексу).
*****
Від редакції:
Наведене вище роз'яснення податківців було надруковано у офійійному виданні ДФС "Вісник. Офіційно про податки" від 17 січня. Підсумуємо його:
- Чинні форми податкової накладної/розрахунку коригування застарілі і податківці про це чудово знають. Тому виконання чинних вимог ПКУ вимагають не в усіх випадках – там, де це неможливо або, на думку податківців, недоцільно, вони говорять про «неможливість реалізації» цих вимог або що їх можна не виконувати.
- Щодо товарів код УКТ ЗЕД слід зазначати обов’язково. Крім виключень (див. нижче). Ситуації, коли таких кодів в Законі про митний тариф немає, податківці поки що не коментують.
- А ось щодо послуг код за Державним класифікатором – податківці як раз і говорять, що вимога є – механізму виконання цієї вимоги немає. З чого ми робимо висновок, що допоки у відповідні форми не внесуть змін, код послуги згідно з ДКПП зазначати не потрібно. А ось складати і реєструвати такі документи – вимога є (п. 201.1 ПКУ, п. 192.1 ПКУ) і можливість зробити це, хоча і неправильно, також є. Тому обережні платники податку складатимуть і реєструватимуть такі документи без коду. Очікуючи, що коли їх форма зміниться, вони ці помилки виправлять (розрахунком коригування).
Від себе наголосимо: без коду ПН не дадуть права на податковий кредит! Тож така зареєстрована ПН, хоча і зніме з постачальника питання щодо своєчасності реєстрації, проблем покупця не усуне.
Коли коди УКТ ЗЕД та код послуг за новими правилами у ПН не вказувати?
Хоча в ПКУ таких винятків не прописано, але податківці з огляду на особливості складання ПН за деякими видами операцій їх встановили.
Як зазначено вище, винятками є ПН/РК, які не передбачають постачання товарів.
А саме:
- складені відповідно до п. 198.5 ПКУ;
- складені відповідно до п. 199.1 ПКУ;
- складені на перевищення бази оподаткування над фактичною ціною постачання.
Скоріш за все відповідні норми будуть внесені до Порядку №1307.
Але без роз'яснення залишаються питання зазначення УКТ ЗЕД в ПН за щоденними підсумками, відображення в у ПН кодів товарів/послуг, для яких не має у Державному класифікаторі продукції та послуг або ж в УКТ ЗЕД, складання РК до ПН, складених до 01.01.2017 р. Сподіваємося, й ці особливості складання цих документів будуть враховані у змінах до Порядку №1307.
Наразі поки ще не має розробленого проекту наказу Мінфіну. Як тільки він з'явиться, ми обов'язково про це напишемо.
*****
Зверніть увагу! Вже з'явилося офіційне роз’яснення з приводу складання ПН та РК у 2017, наведене у листі ДФСУ від 20.01.2017 №1312/7/99-99-15-03-02-17. Про це читайте у новині.
