Нова декларація з ПДВ: перше знайомство

Нагадаємо, що 1 березня 2017 року набрала чинності не тільки нова податкова накладна (про що тут), а й зміни до декларації з ПДВ (наказ Мінфіну від 23.02.2017 р. №276).

Коли вперше звітувати за новою формою?

За правилами, встановленими п. 46.6 ПКУ, подавати декларацію за новою формою потрібно буде за березень у квітні 2017 року. А ось "квартальників", скоріш за все, змусять подавати цю декларацію вже за I квартал 2017 року. 

Податківці ще не надавали «рекомендацій», за який звітний період вперше вони бажають отримувати декларацію з ПДВ за новою формою. Але як тільки з’являться роз’яснення з цього приводу, ми про це обов’язково повідомимо.

Від себе додамо лише те, що виправляти помилки минулих звітних періодів вже з 01.03.2017 р. потрібно за новою формою уточнюючого розрахунку – відповідно  до норм п. 50.1 ПКУ. 

Загальні зміни

Спочатку зазначимо загальні зміни, які стосуються декларації та додатків до неї в цілому. 

По-перше. З декларації з ПДВ, додатків до неї та уточнюючого розрахунку зникли згадки про спецрежим у зв’язку з припиненням дії ст. 209 ПКУ. Тобто більше жодних кодів 0110 – 0130 для зазначення типу декларації.

Як і раніше, уточнюючий розрахунок є документом, який подається окремо для виправлення помилок минулого звітного періоду (якщо помилку виявлено до закінчення граничного строку подання декларації, вона виправляється за допомогою нової звітної форми декларації). 

По-друге. Кількість додатків зменшено з 10 до 9 (з тієї ж причини):

• Розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1);
• Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2);
• Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3);
• Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4);
• Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5);
• Довідка (Д6) (додаток 6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів;
• Розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7) (додаток 7);
• Заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) (додаток 8);
• Розрахунок податкових зобов’язань за операціями, визначеними в статті 16-1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9) (додаток 9).

Як і раніше, додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.

По-третє. У вступній частині декларації з’явився новий рядок 06 „Сільськогосподарський товаровиробник, внесений або який претендує на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації”.  

У ньому проставляється цифра:

„1” – у разі подання декларації платником податку - с/г товаровиробником, який здійснює види діяльності, передбачені п. 16-1.3 Закону „Про державну підтримку сільського господарства України”, та  внесений до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до цього Закону ;

„2” – у разі подання декларації платником податку - с/г товаровиробником, який здійснює види діяльності, передбачені п. 16-1.3 Закону „Про державну підтримку сільського господарства України”, та лише претендує на внесення до зазначеного Реєстру.    

 А тепер про усі зміни за порядком і докладніше...

Зміни у порядку заповнення та подання декларації з ПДВ

Крім вищезазначених змін, слід ще звернути увагу на такі:

1) Уточнення щодо того, який звітний період слід зазначати в декларації, якщо суб’єкт господарювання став платником ПДВ не з першого дня календарного місяця.

Відомо, що  першим звітним (податковим) періодом для такого платника ПДВ є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця. Але Мінфін уточнює, що в такому випадку у декларації в полі 02 „Звітний (податковий) період” зазначається перший повний календарний місяць! 

2) Уточнення порядку звітування за останній звітний період, якщо анулювання реєстрації відбувається не в останній день такого періоду.

По-перше, Мінфін прописує правила для платників ПДВ із квартальним звітним періодом, аналогічні для тих, у кого звітним періодом є місяць. Тобто зазначати в декларації за такий неповний, але останній звітний період слід інформацію з його початку по дату анулювання реєстрації платником ПДВ.

По-друге, Мінфін визначає строки подання декларації з ПДВ для цього випадку: незважаючи на неповність звітного періоду вони повинні бути звичайними, встановленими п. 49.18 ПКУ, залежно від типу звітного періоду, місячного або квартального. Отже, декларація з ПДВ тими, в кого анулювання реєстрації відбулося в середині звітного місяця, подаватися має протягом 20 днів, наступних  за місяцем у якому відбулося таке анулювання. А для тих, у кого звітний період квартальний  - протягом 40 днів.

Зміни в бланку декларації

Як і раніше, декларація складається з трьох розділів. Вони мають звичний вигляд та назви, не змінилася навіть кількість рядків. І це незважаючи на те, що деякі рядки з декларації прибрали. На їх місце поставили ті рядки, які раніше мали службовий характер або входили до загального значення інших рядків. 

Так, розділ І майже не зазнав змін: у рядках 4.1 та 4.2, у яких відображається компенсуюче ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ та п. 199.1 ПКУ, та у рядку 6, у якому відображається ПЗ з ПДВ за послугами, отриманими від нерезидентів,  з’явилася позначка про необхідність заповнення додатку Д1 (детальніше про цей додаток нижче).

А ось у розділі ІІ змін більше: 

- погашені податкові векселі (за підрозд. 3 розділу XX ПКУ) тепер відображатимуться не в службовому рядку 11.3 до рядка 11, а у окремому однойменному рядку 12;

- ПК з ПДВ за послугами від нерезидентів тепер відображатиметься не в  службовому рядку 11.4 до рядка 11, а у окремому рядку 13, який отримав назву «Послуги, отримані від нерезидента, місце постачання яких знаходиться на митній території України» і нагадування про необхідність заповнення додатку Д1 (за потреби);

- відповідно колишній рядок 12 «Коригування податкового кредиту» отримав номер 14;

- колишні рядки 13 «Коригування податкового кредиту у зв'язку із частковим використанням товарів/послуг, необоротних активів в операціях сільськогосподарського виробництва» та 14 «Коригування податкового кредиту у зв'язку із постачанням сільськогосподарської продукції  у митному режимі експорту (переноситься з декларації (0121-0123))» з декларації зникли – зі зрозумілих причин. 

Завдяки внесеним змінам нумерація результуючих рядків декларації 9 «Усього податкових зобов'язань» та 17 «Усього податкового кредиту» не змінилася, і, як і раніше, розділ ІІІ починається з різниці між значеннями цих рядків (позитивної або від’ємної).  

Втім, у зв’язку зі скасуванням сільськогосподарського спецрежиму, у розділі ІІІ: 

- зникла необхідність перерахування коштів на спецрахунок. Отже, в рядку 18 (позитивне значення ПДВ, яке сплачується до державного бюджету) зникли службові рядки. Саме у рядку 18 декларації тепер зазначається та сума ПДВ, яку платнику податку самостійно визначає як таку, яку він зобов’язаний сплатити до бюджету! 

- прибрали у рядках 18 та 19 згадку про заповнення додатку Д10 (якого вже немає). 

Зверніть увагу: наприкінці декларації прибрали дані про подання до декларації спецрежимних декларацій  та відкриті платнику податку спецрежимні рахунки (оскільки їх вже немає). Але замість них наприкінці декларації тепер обов’язково треба навести відомості (поставити позначку «х») про ті додатки (Д1-Д9), які подаються разом із декларацією! 

Крім цього, там з’явився рядок про подання разом з декларацією повідомлення про делегування філіям (структурним підрозділам) права складання податкових накладних та розрахунків коригування (за формою згідно додатку 2 до Порядку №21).  

Зміни в Уточнюючому розрахунку

Ці зміни відповідають тим, які були внесені до бланку самої декларації. 

Але зверніть увагу: в Уточнюючому розрахунку (далі - УР) зазначається, крім іншого, й сума штрафу, самостійно нарахованого платником податку відповідно до норм п. 50.1 ПКУ. 

Раніше сума такого штрафу зазначалася у рядку 18.3 УР, а тепер - у рядку 18.1. Зміна нумерації рядків спричинена скороченням їх кількості, а назва рядка не змінилася – це «сума штрафу, нарахована платником самостійно у зв'язку з виправленням помилки» і нараховується він у розмірі 3% при позитивному значенні гр. 6 рядка 18 УР. 

Крім цього, в УР є рядок 18.2, якого немає в декларації. Він має назву «Сума, яка включається до коригуючого реєстру щодо зменшення залишку сум податкових зобов'язань, несплачених до бюджету за звітний період, який уточнюється, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі (при від'ємному значенні гр. 6 р.18)». Цей рядок має й довідкове поле з назвою «Залишок податкових зобов'язань, несплачений до бюджету за звітний період, який уточнюється, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, на момент подання уточнюючого розрахунку». 

У рядку 18.2 зазначається сума в межах графи 6 рядка 18 та довідкового поля (виключно у випадку її від'ємного значення), на яку платник податку бажає зменшити залишок його узгоджених податкових зобов'язань, не сплачений до бюджету, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі. 

Тобто, якщо у поданій раніше декларації платник зазначив суму ПДВ до сплати, а потім через УР зменшив цю суму в рядку 18, то у рядку 18.2 він зазначає суму, на яку бажає не сплачувати ПДВ до бюджету в межах такого зменшення, в разі якщо цей ПДВ ще не був перерахований до бюджету, і це має бути  враховано Казначейством.

Зміни у додатках до декларації

Додаток 1 (Д1). Як і раніше, цей додаток складається лише у випадках, передбачених ст. 192 ПКУ. Тобто у разі: 

• повернення товару,
• повернення передоплати,
• перегляду цін,
• виправлення помилки у податкових накладних (зокрема, виходячи з практики, спричинених помилками у розрахунках коригування до них). 

Але тепер у ньому (в Таблиці 1) відображаються і коригування ПЗ з ПДВ за  операціями відповідно до п. 199.1 ПКУ у зв’язку з річним перерахунком частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях. 

Змінився і зв'язок зазначених у цьому додатку показників із рядками декларації! 

Окремо слід зазначити про зміни в Таблицях 1 та 2 Додатку 1, які спричинені отриманим сільгосптоваровиробниками правом отримувати дотацію від держави. Так, з’явилися:

- графи 3.2 «Ознака здійснення с/г операцій», в яких проставляється позначка "+" у випадку здійснення операцій, визначених ст. 16-1 Закону "Про державну підтримку сільського господарства України" платниками податку, які внесені до Реєстру отримувачів бюджетної дотації, або які претендують на внесення до такого Реєстру;

- рядки «у т.ч. за операціями, визначеними статтею 16-1 Закону "Про державну підтримку сільського господарства України", у яких слід довідково зазначити операції, наведені в цих Таблицях, які нададуть право на отримання дотації. 

Зверніть увагу: зазначені графи та рядки заповнюються довідково та не кореспондують із заповненням рядків самої декларації!  Адже в декларації таких спеціальних рядків просто немає.  

Додаток 2 (Д2). Як і раніше, цей додаток розшифровує від’ємне значення ПДВ, яке зараховується до ПК наступного звітного періоду (рядок 21 декларації). 

Але завдяки змінам у ПКУ, у ньому, крім  таблиці, у якій наводиться це розшифрування (Таблиця 1), з’явилося дві заяви – кожна з них зі своєю відповідною таблицею. Крім цього, у Таблиці 1 з’явилася нова довідкова графа під назвою «в тому числі сума від'ємного значення, отримана платником як правонаступником від платника податку, що реорганізувався». 

Нагадаємо, що зміни, внесені до ст. 198 ПКУ (додання нового п. 198.7) передбачають, що сума від’ємного значення, що підлягає включенню до податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується шляхом:

 - приєднання, злиття, перетворення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника у наступному періоді після підписання передавального акта відповідно до законодавства;

- поділу, виділення, - підлягає перенесенню до складу податкового кредиту правонаступника пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом у наступному періоді після підписання розподільчого балансу відповідно до законодавства.

Таке перенесення здійснюється, якщо сума від’ємного значення, що підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду платника, що реорганізується, підтверджена документальною перевіркою контролюючого органу. 

Отже, саме тому у Додатку 2 з’явилися: 

1) Заява  платника податку, що реорганізується, яка подається у складі декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період).

В цій заяві за наявності непогашеного від'ємного значення з ПДВ платник податку робить розподіл суми такого від'ємного значення між своїми правонаступниками - платниками ПДВ, у яких він реорганізується. Для цього він у Заяві:

• на підставі даних Таблиці 1 зазначає загальну суму такого від'ємного значення (цифрами і словами!);
• у Таблиці 2 проводить розподіл цього значення, згідно частки, зазначеної в передавальному акті/розподільчому балансу. У випадку реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення зазначається лише один правонаступник – тобто, усі 100% від’ємного значення з ПДВ переходять до нього.

2) Заява платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано.

Така заява подається у складі декларації з ПДВ після узгодження суми від'ємного значення за результатами документальної перевірки контролюючим органом! 

Якщо завдяки такому отриманому «у спадщину» від'ємному значенню ПДВ платник податку – правонаступник бажатиме скористатися бюджетним відшкодуванням, йому потрібно буде проставити позначку «+» у новій графі 6 «Ознака від'ємного значення, отриманого правонаступником від реорганізованого платника податку» Таблиці 2 додатку 3 (Д3) до декларації. 

Право передати правонаступникам невикористаний залишок ліміту реєстрації ПН/РК в ЄРПН призвело до змін і у додатку 4 до декларації з ПДВ (про що далі).

Додаток 4 (Д4). Цей додаток втратив Таблицю 1, у якій зазначалися відомості, необхідні для формування критеріїв, встановлених пп. 200.19.3 ПКУ (колишнього автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ). Пункту 200.19 в ПКУ тепер немає, отже, цих критеріїв теж. І зазначена інформація більше контролерам не потрібна.  

Зникла з цього додатку і колишня Таблиця 2, де зазначалися відомості про банківську фінансову гарантію. 

Тепер додаток 4 починається з інформації, яка раніше наводилася у Таблиці 3 – прохання перерахувати належну платнику суму бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника податку або в бюджет для погашення податкового боргу, або грошового зобов’язання наступних звітних періодів. Із відповідними платіжними реквізитами, зазначеними у Таблиці, яка тепер має номер 1.

Далі наводяться  відомості щодо суми коштів на рахунку у СЕА ПДВ, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (тепер – нова Таблиця 2). Раніше ця Таблиця містила 5 граф, тепер 4:  з Таблиці прибрано графу 4  «Сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що може бути перерахована до бюджету (графа 1 - графа 2)». Як і раніше, зазначені відомості наводяться платником податку лише в разі наявності суми коштів на ПДВ-рахунку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету, та якщо прийнято рішення щодо їх перерахування на поточний рахунок або до бюджету в рахунок погашення податкового боргу, яке відображено у заяві (в Таблицях 3 та 4). 

Відповідно, статус Таблиці 3 та Таблиці 4  отримали рядки, у яких наводяться числами та словами суми надлишку коштів на ПДВ-рахунку, які платник податку просить перерахувати  або на свій поточний рахунок або у бюджет (зокрема, для погашення податкового боргу). 

Крім цього, в додатку 4 з’явилися:

- Заява платника податку, що реорганізується, яка подається у складі декларації з ПДВ за останній звітний (податковий) період);

- Заява платника податку, що є правонаступником платника податку, якого реорганізовано. Вона подається у складі декларації з ПДВ  після узгодження реєстраційної суми за результатами документальної перевірки контролюючим органом. 

Механізм заповнення цих заяв аналогічний до зазначеного вище, але мета дещо інша. Адже в цьому випадку йдеться вже не про передачу правонаступникам права на податковий кредит за накопиченим відємним значенням ПДВ, а про передачу їм невикористаного залишку ліміту реєстрації ПН/РК в ЄРПН! 

Той платник ПДВ, що реорганізується, робить розподіл свого залишку ліміту реєстрації ПН/РК в ЄРПН у Таблиці 5. Після того, як ці суми будуть документально перевірені податківцями, правонаступник отримає право на свою частку від цієї «спадщини» і може зазначити його у Таблиці 6. 

Додаток 5 (Д5). Зміни у Додатку 5 невеликі. Як і раніше, цей додаток розшифровує в розрізі ІПН значення ПЗ та ПК з ПДВ платника податку за звітний період та складається з двох відповідних таблиць. 

Але як в Таблиці 1 «Податкові зобов’язання», так і в Таблиці 2 «Податковий кредит» з’явився новий рядок «за операціями, визначеними статтею 16-1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України"», у якому довідково слід зазначити обсяг таких операцій та ПДВ за ними. 

До того ж з Таблиці 2 зник рядок, у якому довідково зазначалися дані про ПК з ПДВ за податковими накладними, складеними до 1 липня 2015 року – оскільки термін використання таких ПН вже давно закінчився. 

Додатки 6, 7 та 8. У додатках 6, 7 та 8 майже нічого не змінилося.

Додаток 9 (Д9).  Додаток 9, як і раніше, заповнюють лише сільгоспвиробники. Але не всі, а лише ті, які отримують або претендують на отримання дотацій з бюджету. Тепер цей додаток носить назву «Розрахунок  податкових зобов'язань за операціями, визначеними в статті 16-1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів» і викладений в новій редакції. 

Додаток 9 додається до декларації, в якій у полі „Сільськогосподарський товаровиробник, внесений або який претендує на внесення до Реєстру отримувачів бюджетної дотації” наявна позначка „1” або „2” (про неї ми говорили вище, коли розглядали зміни до форми самої декларації).

Додаток 9 складається з двох таблиць: 

• у Таблиці 1 платнику слід зазначити ПЗ та ПК за с/г операціями і визначити позитивне значення різниці між ними (від’ємне значення з ПДВ при розподілі дотацій до уваги не береться!);
• у Таблиці 2 платник визначає питому вагу вартості сільськогосподарських товарів. Зверніть увагу, що при цьому не враховуються обсяги постачання ОЗ, що перебували у складі ОЗ платника не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, якщо таке постачання не було постійним і не становило окремої підприємницької діяльності.

Якщо придбані товари/послуги, необоротні активи частково використовуються у видах діяльності, передбачених п. 16-1.3 Закону „Про державну підтримку сільського господарства України”, а частково – ні, в рядку „Сума податкового кредиту” таблиці 1 ДС9 буде відображатися сума податкового кредиту виходячи з частки питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів, розрахованої відповідно до графи 4 таблиці 2 (ДС9).

Додаток 10 (Д10). Тут все коротко – його скасовано.