Детальне роз’яснення з цього приводу надали податківці із ДФС у Дніпропетровській області.
За загальними правилами, встановленими п. 192.1 ПКУ, якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі РК до ПН, зареєстрованому в ЄРПН.
При цьому РК до ПН, які не підлягають наданню отримувачу - платнику ПДВ, підлягають реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем).
Але для зменшення ПЗ з ПДВ у разі постачання товарів неплатнику ПДВ встановлено окремий порядок для цього. Відповідно до п. 192.2 ПКУ зменшення суми податкових зобов'язань платника податку - постачальника у разі зміни суми компенсації вартості товарів/послуг, наданих особам, що не були платниками ПДВ на дату такого постачання, дозволяється лише при поверненні раніше поставлених товарів у власність постачальника з наданням отримувачу повної грошової компенсації їх вартості, у тому числі при перегляді цін, пов'язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору. Тож без повернення товару покупцем-неплатником ПДВ та повної грошової компенсації їх вартості постачальником у разі їх попередньої оплати, постачальник не зможе зменшити раніше визнане ПЗ з ПДВ на підставі зареєстрованого в ЄРПН РК до відповідної ПН. Але обов’язок скласти та зареєструвати такий РК до ПН у постачальника все одно буде.
Податківці у своєму роз’ясненні також навели норми чинного законодавства з приводу розірвання або зміни істотних умов договору. Це зроблено не випадково. Адже саме на підставі змін у договорі або у разі його розірвання може відбуватися зміна суми нарахованого ПЗ з ПДВ.
Так, статтею 67 ГКУ встановлено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. А відповідно до ст. 629 ЦКУ договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 651 ЦКУ визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, відповідно до ст. 598 ЦКУ зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
На підставі вищенаведеного податківці навели два алгоритми для проведення зменшення ПЗ з ПДВ залежно від того, була проведена оплата за товар чи не була:
1) Якщо покупець – неплатник ПДВ повертає постачальнику товар, за який оплата не проводилась.
У такому випадку працює тільки одна вимога для коригування ПЗ з ПДВ – це повернення товару, оскільки оплати й не було.
У роз’ясненні податківці зробили висновок: постачальник - платник ПДВ має право скласти РК до ПН, складеної при здійсненні операцій з постачання такого товару, та зменшити нараховану суму ПЗ з ПДВ після реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН, складеного по факту повернення такого товару та припинення внаслідок цієї операції зобов’язань по договору.
2) Якщо товар був оплачений, але покупцем – неплатником ПДВ повернуто оплачений товар в одному податковому періоді, а грошова компенсація отримувачу надана постачальником у наступному податковому періоді.
У такому випадку у постачальника виникає право на зменшення податкових зобов’язань з ПДВ за умови здійснення двох подій сукупно - повернення товару неплатником ПДВ та надання отримувачу повної грошової компенсації їх вартості.
При цьому постачальник має право зменшити нараховану суму податкових зобов'язань з ПДВ лише після реєстрації розрахунку коригування в ЄРПН за фактом завершення операції та припинення зобов’язань по договору.
Тож, датований такий РК має датою другої події (повернення коштів покупцю), а зменшити ПЗ з ПДВ в декларації (із заповненням додатку 1) постачальник матиме право залежно від дати реєстрації такого РК в ЄРПН. Якщо строки реєстрації не порушені, то звітний період, у якому можна зменшити ПЗ, буде той, у якому РК було складено. Якщо ж строки реєстрації порушені, то зменшити ПЗ можна буде лише в тому звітному періоді, в якому відбулася така реєстрація.
Нагадаємо, що строки реєстрації РК такі ж, як для ПН, і встановлені п. 201.10 ПКУ. При цьому граничний строк, протягом якого РК взагалі може бути зареєстровано в ЄРПН, становить 365 днів з дати, коли його потрібно було скласти.
Якщо ж повернення товару покупцем та надання йому повної грошової компенсації їх вартості відбувається в одному місяці, то постачальник має право відкоригувати раніше визнане ПЗ з ПДВ в цьому ж місяці, оскільки дві вимоги вже виконано. Звісно, таке коригування може бути зроблено тільки на підставі вчасно зареєстрованого в ЄРПН РК до ПН.