20 липня у приміщенні прес-центру ЛігаБізнесІнформ відбувся круглий стіл на тему “Система призупинки реєстрації податкових накладних: проблеми і шляхи вирішення”.
Повністю переглянути дві години відео можна тут>> , ми ж коротко розкажемо про найгарячіші теми, які на ній розглядались.
Головними темами круглого столу були:
- критерії призупинки реєстрації податкових накладних;
- алгоритм дій у разі призупинення реєстрації накладних;
- шляхи вирішення проблем роботи системи.
Під час круглого столу слово надавалося багатьом спікерам, серед них:
- Євгеній Капінус, Державний секретар Міністерства фінансів України;
- Яна Бугрімова, радник Міністра фінансів України;
- Ірина Луценко, заступник директора, Департамент моніторингу баз даних та верифікації виплат;
- Дмитро Кохан, менеджер напряму в Команді підтримки реформ Мінфіну;
- Юлія Дроговоз, віце-президент УСПП;
- Ольга Богланова, голова податкового комітету громадської ради при Міністерстві економіки;
- Антон Поляничко, радник Голови ВАСУ, к.ю.н., заслужений юрист України;
- Микола Чмерук, Директор Департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем.
Про те, що у роботі системи моніторингу податкових накладних є проблеми, визнали усі, в тому числі й представники Мінфіну та ДФСУ. Але, як стало зрозуміло, погляд на ці проблеми у присутніх різний.
Першою і головною ідеєю, яку озвучила ще на початку круглого столу Яна Бугрімова, радник Міністра фінансів, є те, що ситуацію із блокуванням реєстрації податкових накладних треба розглядати (принаймні, в межах цього круглого столу) як факт, який вже існує. Тобто обговорювати саму ідею такого блокування і доцільність створення системи моніторингу податкових накладних, яка запрацювала у реальному режимі з 01.07.2017 р., не варто. Не треба й говорити про можливість перенесення строків реального режиму роботи такої системи, наприклад, ще на півроку, коли технічні проблеми її роботи будуть більш-менш усунуті. Її існування та дата початку дії встановлені законом, тож далі давайте озвучувати проблеми, які існують.
Представники Мінфіну і ДФСУ солідарні: система моніторингу податкових накладних виправдала їх очікування і вже принесла перші позитивні результати. Ті, хто створює штучний податковий кредит з ПДВ, стали дуже помітними.
Втім, оцінки самої ідеї цієї системи було не уникнути. Адже і представники Мінфіну, і представники ДФСУ постійно говорили про те, що система моніторингу податкових накладних виправдала їх очікування і вже принесла перші позитивні результати. Під позитивним результатом малося на увазі, що під час такого моніторингу ті, хто створює штучний податковий кредит з ПДВ, стали дуже помітними. Адже це саме вони, недобросовісні платники ПДВ, не маючи «вхідних» податкових накладних на певні товари/послуги, намагалися зареєструвати на них «вихідні» податкові накладні. А система моніторингу їм, вочевидь, заважала. Фахівці помітили, що деякі компанії пробували "дробити" власні податкові накладні і створювати їх по кілька тисяч на день. Це означає, на думку Євгенія Капінуса, що систему тестували, як вона відреагує на ті чи інші документи.
Заблоковано приблизно 2% від податкових накладних, які були подані на реєстрацію в ЄРПН. На думку Мінфіну і ДФСУ, це не так вже й багато в межах країни.
Водночас і представники Мінфіну, і представники ДФСУ наполягали на тому, що заблоковано було лише приблизно 2% від податкових накладних, які були подані на реєстрацію в ЄРПН. На їхню думку, це не так вже й багато в межах країни. А Микола Чмерук заявив, що відсоток заблокованих накладних стає дедалі меншим. Тобто, якщо за перші два тижні блокування це було трохи більше 1%, то зараз вже йдеться про 0,3-0,4% від загальної кількості податкових накладних, поданих для реєстрації. До того ж, досить великий відсоток - 75% від поданих таблиць, пояснень та підтвердних документів, за даними ДФСУ, призводить до позитивного результату – реєстрація податкових накладних за ними відновлюється. Комісія від ДФСУ робить усе можливе, щоб ці показники далі не погіршувалися, а ставали кращими (для платників ПДВ).
Натомість Ольга Богданова заявила, що, справді, відсоток заблокованих податкових накладних десь таким і є. Але треба дивитися на те, кому ці податкові накладні були заблоковані! Усі відомі їй компанії з тих, кому заблокували податкові накладні, це на 100% реальний сектор економіки. І ситуація, коли по одному платнику ПДВ за день реєструється кілька тисяч податкових накладних або розрахунків коригування до них – це реальність його господарської діяльності. Тому говорити, що ті, хто протягом дня намагається зареєструвати тисячі таких документів в ЄРПН, є недобросовісними платниками податку, не можна. Адже таким чином кожний платник ПДВ, доки він не доведе (із великими зусиллями) зворотне, вважається злодієм!
Про цю юридичну складову проблеми, говорив і Антон Поляничко. Він зазначив, що створені на виконання норм п. 201.16 ПКУ підзаконні нормативні документи є недосконалими, їх якість дає підстави для платників ПДВ подавати позови, а існуюча судова система не в змозі їх швидко і якісно опрацювати. Встановити реальність та законність операції, за якою складається податкова накладна, лише на підставі поданих копій документів протягом 5 днів, комісії з кількох осіб, з наявною кількістю звернень – на його думку, нереально. А отже, тягар із аналізу і доведення реальності та законності лягатиме на суди. І це теж призведе до того, що судові рішення за ними прийматимуться роками.
Серед проблем, на яких наголосив Антон Поляничко (і це лише їх частка), наступні:
- Недосконалість створеного Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. На його думку, перелік, у якому містяться такі складові, як «листування з контрагентами» або «первинні документи», без чіткого зазначення, які саме документи маються на увазі, не може мати назву вичерпного. Він надто великий, а між тим, недостатність поданих платником ПДВ у Комісію ДФСУ документів є однією з підстав відмови у поновлені реєстрації податкової накладної!
- Внаслідок створеної системи моніторингу податкових накладних, можливо, будуть нейтралізовані шахраї. Але вони весь час будуть вдосконалювати свої схеми, а в той час будуть страждати сумлінні платники ПДВ. І головне, що страждатиме не стільки постачальник, скільки покупець – адже він не отримає права на податковий кредит, а отже, сплатить зайву суму ПДВ. А в суд він подати не може – на сьогодні система побудована таким чином, що відновлювати реєстрацію податкових накладних має постачальник! І якщо постачальник цього не зробить (а змусити його у покупця не так вже й багато можливостей), покупець свої інтереси не захистить. Тобто виникає нонсенс – у суд подаватиме постачальник, в той час, коли реально постраждалою особою є покупець і процедура захисту його інтересів на сьогодні не встановлена.
Очікується, що Президент підпише закон про скасування штрафів через кібератаку вже у найближчі дні (сьогодні-завтра); тоді ж він буде опублікований. А Мінфін та ДФСУ оприлюднять роз’яснення щодо застосування його норм.
Насамкінець дві цікаві новини, про які повідомила Юлія Дроговоз:
- Мінфін, ДФСУ та УСПП створюють постійно діючу робочу комісію з питань реєстрації податкових накладних. Юлія Дроговоз, як очікується, буде приймати в ній участь і доносити до контролерів проблеми, із якими стикається реальний бізнес. Сторінка Юлії Дроговоз у Фейсбуці тут.
- Щодо законопроекту №6684 (про який ми писали тут), то очікується, що Президент підпише його у найближчі дні (сьогодні-завтра), тоді ж він буде опублікований. А Мінфін та ДФСУ оприлюднять роз’яснення щодо застосування його норм. Зокрема, в тому, що стосується податкових накладних за червень 2017 р., зареєстрованих до 31.07.2017 р. – покупці, зазначені у них, зможуть включити ПДВ за ними до податкового кредиту за червень 2017 р. (так, через уточнюючий розрахунок).
Наразі ті, хто втратив велику суму податкового кредиту через кібератаку та блокування податкових накладних, поки система вдосконалюється, самостійно вирішують, що краще – подавати декларацію із тими даними, що є, а потім уточнюючий розрахунок, чи взагалі не подавати декларацію з ПДВ за червень 2017 р. (наражаючись на штраф 170-1020 грн., але хіба це сума, коли на кону стоять мільйони зайво сплаченого до бюджету ПДВ)?