Коментар до листа ДФСУ від 29.06.2017 р. №888/6/99-99-12-03-01-15/ІПК
Податківці у коментованому листі розповіли, що з наступного дня після дати виключення особи з Реєстру платників ПДВ і до дати відновлення у Реєстрі, у такої особи відсутні:
- обов’язок складання податкових накладних та розрахунків коригування до них (так само, як і обов’язок складання декларації з ПДВ);
- право на формування податкового кредиту і отримання бюджетного відшкодування ПДВ.
Нагадали податківці і про обов’язок, встановлений п. 184.7 ПКУ, нарахувати днем анулювання реєстрації платника ПДВ податкові зобов’язання на вартість товарів/послуг, необоротних активів, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту, які не були використані в оподатковуваних операціях у межах госпдіяльності. Тобто, якщо у анульованого платника ПДВ були залишки активів, при придбанні яких він скористався правом на податковий кредит, при анулюванні реєстрації він визнає податкові зобов’язання за цими залишками, ще й виходячи не з ціни їх придбання, а зі звичайної ціни!
До речі, хоча це і не зазначено в ПКУ, аналогічні рекомендації податківці надають і щодо непогашених авансів, які зробив такий анульований платник ПДВ за товари, послуги, необоротні активи, яких не встиг отримати на момент втрати статусу платника ПДВ (а отже, не встиг використати їх в оподаткованих операціях в межах господарської діяльності).
А що відбувається при відновленні статусу платника ПДВ?
Податківці у коментованому листі зауважили, що у разі відновлення особи у Реєстрі (у тому числі за рішенням судового органу, що набрало законної сили), вона має право відкоригувати суми податкових зобов’язань, що були задекларовані у податковій декларації з ПДВ за останній звітний період. Тобто, визнали податкове зобов’язання за п. 184.7 ПКУ? Після відновлення його можна сторнувати (але для того, щоб прибрати зайво складену податкову накладну, треба зареєструвати розрахунок коригування до неї в ЄРПН!).
Далі коригування буде проводитися подання уточнюючого розрахунку до декларації з у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Виправлення буде просте – потрібно буде зняти зазначене податкове зобов’язання, нараховане за п. 184.7 ПКУ.
Але, у коментованому листі податківці нічого не вказали про долю податкового кредиту у платника за період, коли його реєстрація як платника ПДВ була анульована. Про це розповідали податківці ще у 2016 році в листі №17715/6/99-99-15-03-02-15.
Після дати поновлення особи у Реєстрі платників ПДВ відсутні підстави для коригування податкових накладних, складених при постачанні товарів/послуг такій особі у період, починаючи з дати виключення її з Реєстру і до дати поновлення у Реєстрі.
Що це означає на практиці?
Починаючи з наступного дня після анулювання реєстрації платником ПДВ (день анулювання вважається останнім днем такої реєстрації, а отже, днем, коли платник ще має право на ПК та реєстрацію ПН в ЄРПН), на колишнього платника ПДВ постачальники вже не можуть реєструвати податкові накладні або розрахунки коригування. Намагання це зробити призводять до отримання відповіді з ЄРПН про те, що такого платника ПДВ не існує.
Отже, у відновленого платника ПДВ просто не буде податкових накладних для того, щоб скористатися правом на податковий кредит, або провести коригування до ПДВ за зазначений період.
Чи означатиме відновлення статусу платника ПДВ право такого платника звернутися до постачальників з вимогою надати йому відповідні податкові накладні/розрахунки коригування (хоч із запізненням)? Спробувати, звісно, можна. Але чи дасть ЄРПН зареєструвати такі документи, наразі невідомо.
Також про наслідки анулювання та відновлення дивиться у аналітиці від фахівців редакції>>>