Податкова накладна складена «із відхиленнями»: чи буде право на податковий кредит?

Коментар до індивідуальної консультації від 21.05.2018 р. №2231/6/99-99-15-03-02-15/ІПК

Складання та реєстрація податкових накладних та розрахунків коригування перетворилася на ціле мистецтво. При цьому платник податків часто припускається «відхилень» від звичайних правил: то ціну вкаже з більш ніж двома знаками після коми (щоб вийти на точні показники первинних документів та договору), то назву зазначить із зайвими символами (щоб було зрозуміліше). Чи є це помилками, за якими покупцю треба вимагати від постачальника виправлень або скаржитись на нього в ДФС?

Ціну постачання зазначено більше ніж з двома знаками після коми

Згідно з п. 4 Порядку №1307, всі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються в гривнях з копійками. Відповідно, на думку податківців, у таких графах повинно бути не більше двох знаків після коми.

Водночас податківці зазначають, що зареєструвати податкову накладну з більшою кількістю знаків після коми технічно можливо – програмне забезпечення ЄРПН це дозволяє.  А саме зареєстрована  податкова накладна є підставою для податкового кредиту покупця.

Тому у коментованому листі податківці доходять висновку, що зазначення платником податку при заповненні графи 7 податкової накладної ціни постачання одиниці з більше ніж двома знаками після коми не може бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною (у разі дотримання усіх інших правил, передбачених ПКУ для формування податкового кредиту).

Отже, і підстав для анулювання ПК за такими податковими накладними при податковій перевірці немає.

У найменуванні продавця зазначено «ПІБ, ФОП або СПД»

Відповідно до ч. «в» п. 201.1 ПКУ обов’язковим реквізитом податкової накладної є повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, - продавця товарів/послуг. З цього можна зробити висновок, що у разі постачання товарів/послуг підприємцем-платником ПДВ у полі постачальник необхідно зазначати лише ПІБ - без абревіатур «ФОП» чи «СПД».

Проте чинним Порядком №1307 не передбачено обмежень щодо зазначення інших знаків та символів у рядку, де зазначається найменування продавця.

Тому податківці наводять наступний висновок: «…зазначення платником податку - фізичною особою при заповненні податкової накладної у полі "Постачальник (продавець)" додаткових символів (зокрема, ФОП, СПД, тощо) не може бути єдиною причиною для невизнання податкового кредиту за такою податковою накладною (у разі дотримання усіх інших правил, передбачених ПКУ для формування податкового кредиту)».

Отже, як і в попередньому випадку, у перевіряючих не буде підстав для невизнання податкового кредиту, яким скористався покупець за податковою накладною із таким ось «відхиленням» від правил. 

Визначити дату отримання покупцем РК неможливо – тому норма ПКУ не працює.

За ст. 192 ПКУ, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг, то розрахунок коригування, складений постачальником до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем (покупцем) товарів/послуг, їх постачальнику.

Строки на реєстрацію такого розрахунку коригування визначені у п. 201.10 ПКУ, а саме - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування.

Ця норма є відносно новою і мала захистити покупців від штрафів через порушення постачальниками обов’язку щодо складання та надсилання їм розрахунків коригування для реєстрації.

Здавалося б покупці можуть зітхнути з полегшенням. Однак податківці вважають, що не все так просто. У коментованому листі вони зазначають, що ПКУ не передбачено механізм фіксації дати отримання покупцем розрахунку коригування.

Тому податківці вирішили: з метою уникнення непорозумінь реєстрацію розрахунків коригування на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг здійснювати з урахуванням термінів, визначених абзацами 15 - 16 п. 201.10 ПКУ, а саме:

• для розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
• для розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Звісно, це  лише рекомендація податківців, що не має сили нормативного документу. Проте тим, хто не бажає суперечок з податківцями, варто цієї рекомендації дотримуватися. Інакше доведеться оскаржувати штраф за несвоєчасну реєстрацію розрахунку коригування за ст. 56 ПКУ (тобто в адміністративному або судовому порядку).

Додамо, що ця позиція податківців в принципі не нова, просто раніше вона озвучувалась лише усно, про що ми писали тут>>