Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Коментар до ІПК від 13.06.2018 р. №2584/6/99-99-15-01-01-15/ІПК
Чи можливо взагалі здійснювати оплату?
Наскільки правомірно придбання товарів/послуг у нерезидента через інтернет-сайти та оплати за допомогою картки? А як же ж валютний контроль? На жаль, відповіді на ці питання у коментованому листі не міститься, і податківці пропонують звернутися щодо цього до НБУ.
Від себе зазначимо, що ст. 7 Декрету №15-93 передбачено, що розрахунки між резидентом і нерезидентом в межах торговельного обороту здійснюється лише через уповноважені банки, при цьому, форми розрахунків за зовнішньоторговельним контрактом визначається за угодою сторін та фіксується в умовах контракту.
Якщо ці правила виконуються, проблем немає. Але в умовах, коли товар/послуга придбаваються на інтернет-сайті і оплата здійснюється платіжною картою, дотриматися правил не вдається. Зокрема, самі ж податківці неодноразово заявляли, що не дозволяється проводити такі операції за допомогою платіжних карток. Наприклад, тут, у «Віснику» докладно пояснювалися причини такої заборони.
Звісно, у зв’язку із прийняттям ВРУ нового Закону про валюту, ситуація може змінитися (остаточна редакція цього закону поки що не оприлюднена, але він скасовує Декрет №15-93). Але відбудеться це не раніше, ніж через півроку.
Та щоб не було із валютним контролем, якщо операція проведена, її треба відобразити в обліку.
Як підтвердити оплату і отримання товарів/послуг?
Згідно з п. 3 ст. 13 Закону №675 продавець (виконавець, постачальник), оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.
На підставі цього, податківці у коментованій консультації зазначають, що у випадку придбання юридичною особою послуг на вітчизняному чи іноземному інтернет-сайті з оплатою їх за допомогою електронного платіжного засобу для підтвердження витрачання коштів необхідно надати:
- виписку банку, яким випущено вказаний електронний платіжний засіб;
- відповідний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон тощо, який наданий продавцем (виконавцем, постачальником) послуги та/або товару.
ПДВ
При цьому не забули податківці і про ПДВ, адже п. 180.2 ПКУ передбачено, що особою, відповідальною за нарахування та сплату ПДВ до бюджету у разі постачання послуг нерезидентами, якщо місце постачання послуг розташоване на митній території України, є отримувач послуг.
При цьому визначення місця постачання послуг здійснюється за п. 186.2-186.4 ПКУ. Детальніше про порядок визначення місця надання послуг ми писали тут>>
При цьому, не має значення чи зареєстрований покупець платником ПДВ, чи ні, обов’язок нарахування, декларування та сплати ПЗ покладається на нього. Про це читайте тут>>
Податок на прибуток
Окрім ПДВ суб’єкт господарювання відповідальний і за сплату податку на прибуток нерезидента, якому такий суб’єкт господарювання здійснює виплату з доходу з джерелом його походження з України.
Перелік таких доходів зазначено у пп. 141.4.1 ПКУ і ставка оподаткування становить 15% (крім доходів, зазначених у пп. 141.4.3 - 141.4.6 та п. 141.4.11 ПКУ), якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
