Чи впливає зареєстрована помилкова накладна на показник ∑Перевищ?

В індивідуальній консультації від 10.07.2018 р. №3048/6/99-99-15-03-02-15/ІПК податківці розглянули вплив на показник ∑Перевищ зареєстрованої в ЄРПН помилкової податкової накладної (без факту здійснення госпоперації).

Для початку нагадаємо, звідки виникає значення ∑Перевищ. 

Як зазначають податківці у ІПК, в декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складеній на підставі первинних документів податковій накладній. Тобто можна зробити висновок, що помилкові податкові накладні (без факту здійснення госпоперації), не дивлячись на те, що вони були зареєстровані, у декларації з ПДВ не відображаються. 

Згідно з п. 200-1.3 ПКУ сума перевищення фактично розраховується як різниця між сумою зареєстрованих податкових накладних за певний місяць та сумою податкових зобов’язань, задекларованих у цьому ж місяці. 

Зверніть увагу! Це має бути саме сума перевищення ПЗ, зазначених у декларації, над ПЗ, зазначеним в ЄРПН (у зареєстрованих ПН/РК). Про це говорить й ДФСУ у коментованому листі: «Показник ∑Перевищ розраховується ДФС автоматично після прийняття звітності від платника податку, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника».

Але далі податківці доходять неправильного, на нашу думку, висновку: «суми ПДВ, зазначені у податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції, та розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми, а отже, і впливають на значення показника ∑Перевищ».

Але ж, якщо зареєстрована зайва податкова накладна не була відображена в декларації з ПДВ, перевищення ПЗ в декларації над ПЗ в ЄРПН немає і показник  ∑Перевищ не повинен виникати! Проте на практиці податківці про це забувають (скоріш за все, тому що в формулі, за якою вони визначають цей показник автоматично, різниця зазначена в абсолютному значенні, без знаку «мінус») і тому у платників ПДВ виникає подвійне зменшення ліміту реєстрації – і за рахунок зайво зареєстрованих ПН/РК на збільшення ПЗ, і за рахунок різниці між ПЗ декларації та ПЗ в ЄРПН. У цьому випадку за приведення ліміту реєстрації треба боротися платнику ПДВ – скаргами до ДФС та зверненнями до суду. 

Ще одне свідчення, що автоматичне визначення ліміту реєстрації здійснюється податківцями дещо неправильно, це зазначення у коментованому листі такого: «розрахунок показника  ∑Перевищ здійснюється окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку». 

Але згідно з п. 200-1.3 ПКУ обраховується цей показник, як і решта показників ліміту реєстрації ПН/РК, з 01.07.2015 р., тобто саме наростаючим підсумком. Адже різниця, за рахунок якої формується цей показник, зникає, коли платник ПДВ виправляє свою помилку (про що далі). Тож немає жодного сенсу визначати його окремо. Він потрібен платникові та  податківцям для визначення ліміту реєстрації на певну дату, коли платник бажатиме зареєструвати ПН/РК або скористатися правом на бюджетне відшкодування, або повернення зайво сплаченого податку за ст. 200 ПКУ. 

Водночас податківці зазначають, що ПКУ не передбачено можливості вилучення з ЄРПН зареєстрованих податкових накладних (у тому числі тих, що були складені помилково) або їх неврахування при обчисленні реєстраційної суми. Врегулювання порушеного у зверненні питання можливе шляхом внесення відповідних змін до нормативно-правових актів. На нашу думку, в нормативно-правових актах, зокрема, в ст. 200-1 ПКУ все вказано чітко, і проблема полягає в неправильному їх застосуванні  податківцями. 

Що робити з помилковою податковою накладною?

Податківці зазначають, що у разі складання податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку може скласти розрахунок коригування до неї. Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

Однак, на жаль, чіткого алгоритму складання РК до такої податкової накладної податківці знову не наводять і не зазначають, з якою причиною коригування складати такий РК. Тож у платника податку в даному випадку є два варіанти:

• або йти за усним роз’ясненням податківців та реєструвати РК з причиною «повернення товару або авансових платежів», зважаючи на те, що це єдина причина, яка дає змогу повністю сторнувати ПН; 
• або чекати офіційного роз’яснення податківців, або доповнення порядку складання ПН та РК причиною «виправлення помилки», але при цьому доведеться миритись зі зменшенням реєстраційної суми на розмір показника ∑Перевищ.