ДФСУ у консультації від 17.04.2019 р. №1645/6/99-99-15-03-02-15/ІПК розповідає, що правила Інкотермс 2010 - це умови поставки в договорі купівлі-продажу товарів та перехід ризиків втрати чи пошкодження товару, а також витрат сторін контракту, пов'язаних із поставкою товару. Водночас, на думку ДФСУ, правила Інкотермс не регулюють перехід права власності на товар.
Дійсно, термін DDP у правилах Інкотермс 2010 означає, що продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до місця призначення, та передбачає максимальний обсяг обов'язків продавця. Однак, як бачимо, для податківців це не означає, що власником товару до його доставки до місця призначення залишається продавець. Тому момент переходу права власності бажано чітко визначити в договорі між продавцем та покупцем.
Окрім цього, відповідно до п. 5.1 і 5.2 ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 розділу I ПКУ.
При цьому у разі, якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ.
А що говорить ПКУ?
Відповідно до пп. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів (послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (послуг), що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів (послуг) за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Зважаючи на зазначене вище податківці роз’яснюють, що з метою оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів, оплата за які не відбулася, датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ вважається дата, на яку припадає початок передачі товару від постачальника або безпосередньо покупцю, або організації, яка здійснюватиме доставку покупцю такого товару (за винятком визначення дати виникнення податкових зобов'язань за касовим методом).
Тобто, на думку ДФСУ, не зважаючи на те, що ризики до покупця при постачанні на умовах DDP переходять в момент отримання покупцем товарів, датою виникнення ПЗ з ПДВ для покупця буде саме дата відвантаження товарів зі складу.
Саме на цю дату постачальник зобов'язаний скласти податкову накладну та зареєструвати її у встановлені ПКУ терміни в ЄРПН. Така податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН, є підставою для покупця для включення сум ПДВ, зазначених у ній, до складу податкового кредиту.