ДПС у Львівській області розповідає, що порядок формування податкового кредиту, у разі якщо придбані товари/послуги використовуються одночасно в оподатковуваних та неоподатковуваних операціях, встановлено ст. 199 ПКУ.
Зокрема, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково – ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання, виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках, як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.
Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях, виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях, визначена з урахуванням норм п. 199.2 – 199.4 ПКУ, застосовується для проведення коригування сум податкових зобов’язань, зазначених у п. 199.1 ПКУ. Результати перерахунку сум податкових зобов’язань відображаються у податковій декларації за останній податковий період року.
Водночас, ПКУ містить низку положень, відповідно до яких правила ст. 199 ПКУ не застосовуються. Так, правила ст. 199 ПКУ не застосовуються у разі:
- проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 ПКУ;
- проведення операцій, передбачених пп. 197.1.28, п. 197.11 та 197.24 ПКУ.
Також, окремими нормами Кодексу визначено інші операції, у разі здійснення яких положення ст. 199 ПКУ не застосовуються, зокрема, звільнені від оподаткування податком на додану вартість операції, що визначені пп. 4, 5 п. 32 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Механізм звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій, до яких правила ст. 199 ПКУ не застосовуються, є аналогічним тому порядку, який використовується при застосуванні нульової ставки податку на додану вартість. Тобто звільнені від оподаткування податком на додану вартість операції здійснюються без нарахування податку на додану вартість з правом на податковий кредит, сформованим при придбанні товарів/послуг, які використовуються у таких звільнених від оподаткування податком на додану вартість операціях, без подальшого нарахування податкових зобов’язань.
Отже, попри те, що за товарами/послугами, придбаними для використання частково в оподатковуваних операціях та частково в операціях, визначених, зокрема, п. 199.6 ПКУ та іншими нормами ПКУ (зокрема, пп. 4, 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ), податкові зобов’язання з ПДВ, передбачені ст. 199 ПКУ, не нараховуються, однак обсяги таких операцій враховуються при здійсненні розрахунку частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних податком на додану вартість операціях.
У разі якщо платник податку здійснює із пільгових операцій лише ті, до яких норми ст. 199 ПКУ не застосовуються (зокрема, але не виключно, які визначено у пп. 4, 5 п. 32 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ), то такий платник може не визначати частку використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях, оскільки у нього відсутній обов’язок для нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість з урахування такої частки.
В іншому випадку, якщо платник податку здійснює пільгові операції, як ті, до яких положення ст. 199 ПКУ не застосовуються, так і ті, до яких такі положення застосовуються, то такий платник зобов’язаний визначити частку використання товарів / послуг, необоротних активів в оподатковуваних / неоподатковуваних операціях в загальному порядку, та застосувати її виключно для нарахування податкових зобов’язань з податку на додану вартість за тими операціями, за якими положення ст. 199 ПКУ застосовуються.