Як формується ліміт реєстрації ПН/РК?

Формула ліміту реєстрації податкових накладних

Платник ПДВ має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму податку (∑ Накл), обчислену за формулою, передбаченою пп. 200-1.3 ПКУ. Всі показники формули обраховуються наростаючим підсумком, починаючи з 1 липня 2015 р.

∑ Накл = ∑НаклОтр + ∑Митн + ∑ПопРах + ∑Овердрафт – ∑НаклВид – ∑Відшкод – ∑Перевищ

Далі застосовуємо такі скорочення:

• Зареєстровані ПН – це ПН/РК, що зареєстровані в ЄРПН незалежно від дотримання або порушення строку їх реєстрації. Головне – що вони таки потрапили в ЄРПН і вплинули на суму ліміту;
• ПН/РК – податкові накладні або розрахунки коригування до податкових накладних. В рамках цього матеріалу ПН та РК абсолютно рівнозначні та «ведуть себе» в ЄРПН одинаково, хіба що сума ПДВ в РК на зменшення має від’ємний знак, що впливає на арифметичні розрахунки;
• ПДВ-рахунок – це рахунок в системі електронного адміністрування ПДВ, який автоматично відкривається Держказначейством платникам ПДВ відповідно до пп. 200-1.2 ПКУ. Цей рахунок працює за такими ж принципами, як і поточний банківський рахунок, тільки він відкритий в особливому банку – у Держказначействі (МФО 899998). Власником рахунку є платник ПДВ, він же зазначається як отримувач при перерахуванні коштів на нього. ПДВ-рахунок може поповнюватися лише грошовими коштами, які згодом можуть списуватися органами Держказначейства до бюджету. Залишок на ПДВ-рахунку – це завжди залишок грошових коштів, які були на нього перераховані та ще не списані до бюджету.

Показник ∑накл часто називають лімітом реєстрації ПН. Ліміт реєстрації ПН – це не те саме, що залишок на ПДВ-рахунку. Ліміт – це розрахункова сума, яка формується за вищезазначеною формулою. ПДВ-рахунок працюєаналогічно, як і будь-який банківський рахунок, і залишок на ньому формується за іншими правилами, ніж сума ліміту. Тому ці цифри майже ніколи не співпадають.

З чого складається розрахунок ліміту реєстрації ПН?

Три показника формули – ∑НаклОтр, ∑Митн та ∑ПопРах – збільшують суму ліміту; ще три показника – ∑НаклВид, ∑Відшкод та ∑Перевищ – її зменшують. Показник ∑Овердрафт податківці перераховують щоквартально і він може як збільшити, так і зменшити ліміт.

Нагадаємо, що суму ліміту та складові її формування можна знайти у приватній частині Електронного кабінету платника податків. 

Потрапити туди можна за допомогою ЕЦП зі сторінки входу: https://cabinet.tax.gov.ua.

Далі формування показника ∑ Накл можна відслідкувати на сторінці СЕА ПДВ – Реєстр операцій, графа «Сума ліміту» (https://cabinet.tax.gov.ua/seavat/rstoper).

Кожній складовій формули відповідають певні типи операцій, які позначені у відповідній графі. Оскільки показник ∑ Накл формується не за датами складання документів (датами складання податкових накладних, РК тощо), а за датою їх реєстрації в ЄРПН, то вибірку операцій потрібно робити за фільтром «дата операції».

Цей реєстр включає всі операції, що проведені з 01.07.2015 року – дати початку роботи СЕА ПДВ. Якщо платник ПДВ зареєстрований пізніше, то тут будуть відображені всі операції з дати його реєстрації платником ПДВ. До речі, весь реєстр можна експортувати в формат Excel для подальшого опрацювання інформації.

Графи Реєстру операцій показані у таблиці 1.

Таблиця 1

Графи Реєстру операцій та інформація, яка наведена у цих графах

Показники формули ліміту реєстрації ПН

Сума за отриманими ПН

Показник ∑ НаклОтр включає загальну суму ПДВ:

• за зареєстрованими ПН/РК від контрагентів,
• за ПН/РК, зареєстрованими платником ПДВ відповідно до пп. 208.2 ПКУ (ПН/РК на послуги, що отримані від нерезидентів на митній території України).

Сума ∑ НаклОтр збільшується:

• коли ми отримуємо від постачальників ПН та РК на збільшення вхідної суми ПДВ;
• коли ми реєструємо самі на себе ПН на послуги від нерезидентів та РК до неї на збільшення (пп. 208.2 ПКУ).

Сума ∑ НаклОтр зменшується:

• коли ми реєструємо РК на зменшення вхідної суми ПДВ, наданого нам постачальником;
• коли ми реєструємо самі на себе РК до ПН на послуги від нерезидентів на зменшення.

Сума за виданими ПН

Показник ∑ НаклВид – це загальна сума ПДВ за складеними та зареєстрованими ПН/РК, що видаються покупцям – платникам і неплатникам ПДВ.

Сума ∑ НаклВид збільшується:

• коли ми реєструємо свої ПН та РК на збільшення суми ПДВ;
• коли ми реєструємо самі на себе ПН на послуги від нерезидентів та РК до неї на збільшення (пп. 208.2 ПКУ). Зверніть увагу, що ці ПН/РК одночасно збільшують і ∑ НаклОтр, і ∑ НаклВид.

Сума ∑ НаклВид зменшується:

• коли наш покупець реєструє наш РК на зменшення вихідної суми ПДВ;
• коли ми реєструємо самі на себе РК до ПН на послуги від нерезидентів на зменшення.

Сума імпортного ПДВ, сплаченого при ввезенні товару на митну територію України

Показник ∑ Митн – це загальна сума ПДВ, сплаченого платником ПДВ при ввезенні товарів на митну територію України, крім сум ПДВ, сплаченого (нарахованого) відповідно до пп. 191.1.2 ПКУ оператором поштового зв’язку, експрес-перевізником. Це означає, що цей показник включає тільки ПДВ, сплачений безпосередньо платником ПДВ на митниці та підтверджений митною декларацією. ПДВ, сплачений при отриманні поштових відправлень, сюди не включається. Такі суми сплачуються на рахунок митниці, тобто без використання електронного ПДВ-рахунку.

З метою забезпечення автоматичного обліку сум вхідного ПДВ у СЕА ПДВ, під час заповнення декларантами графи B митної декларації на бланку єдиного адміністративного документу, додатково необхідно зазначати відомості про податковий номер (код ЄДРПОУ) особи, яка претендуватиме на податковий кредит з ПДВ у розмірі відповідної сплаченої суми. Для виправлення помилки, допущеної у коді ЄДРПОУ або у випадку не зазначення такого коду особи, яка претендуватиме на податковий кредит з ПДВ, необхідно звернутися до митного органу для оформлення аркуша коригування – так радять податківці у «ЗІР» (підкатегорія 101.17).

Більш докладно про формування показника ∑ Митн читайте у публікації податківців тут.

Сума поповнення ПДВ-рахунку

Показник ∑ ПопРах – це загальна сума поповнення з поточного рахунку платника ПДВ рахунку в системі електронного адміністрування ПДВ (так званого ПДВ-рахунку), в тому числі рахунків у системі електронного адміністрування податку платника – сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до ст. 209 ПКУ. Які рахунки можуть відкриватися платникам ПДВ, зазначено у пп. «а» – «в» п. 200-1.2 ПКУ.

Увага: показник ∑ ПопРах збільшується лише при поповненні ПДВ-рахунку з власного поточного рахунку платника ПДВ. Оскільки всі поточні рахунки банки реєструють в органах ДПС, то перелік поточних рахунків підприємства також є в Кабінеті платника на сторінці «Облікові дані платника». Для збільшення показника ∑ ПопРах будуть враховуватися надходження лише з цих рахунків.

Поповнення ПДВ-рахунку через касу банку або іншими суб’єктами з їхніх рахунків не збільшить показник ∑ ПопРах, проте збільшить залишок коштів на ПДВ-рахунку. Проте згодом ці кошти можуть бути зарахованими до рахунку сплати податкових зобов’язань за декларацією з ПДВ відповідно до пп. 200.2 ПКУ.

Сума овердрафту

Показник ∑Овердрафт – це, зокрема, сума середньомісячного розміру сум ПДВ, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені. Тут враховуються як декларації з ПДВ, так і уточнені розрахунки до них.

Показник ∑Овердрафт автоматично перераховується щокварталу (протягом перших шести робочих днів такого кварталу) з урахуванням середньомісячного розміру сум ПДВ, які за останніх 12 звітних (податкових) місяців станом на дату такого перерахунку, були задекларовані платником до сплати до бюджету та погашені чи розстрочені або відстрочені. Такий перерахунок здійснюється шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком.

Приклад 1. Покажемо на прикладі розрахунок суми ∑Овердрафт протягом двох кварталів: станом на 08.10.2019 р. та на 11.01.2020 р.

Для цілей розрахунку овердрафту станом на 08.10.2019 р. беруться дані за період з жовтня 2018 року по вересень 2019 року: платник ПДВ задекларував та сплатив 340981 грн податкових зобов’язань – див. таблицю 2. Сума 340981 грн складається з сум ПДВ, задекларованих у деклараціях, що були подані протягом останніх 12 місяців: 18.10.2018 р., 15.11.2018 р., 19.04.2019 р., 22.07.2019 р. та 18.08.2019 р. В інших місяцях платник мав від’ємне значення ПДВ.

Розрахунок овердрафту від 08.10.2019 р.:

(132451 + 71128 + 17951 + 82833 + 36618) / 12 = 340981/12 = 28415 грн.

Аналогічно розраховується наступний овердрафт станом на 11.01.2020 р. – беруться задекларовані та сплачені суми ПДВ у місяцях 2019 року.:

(165665 + 132451 + 71128 + 17951) / 12 = 387195 / 12 = 32266 грн.

У таблиці 3 показано, як ці розрахунки вплинули на показник ∑Овердрафт.

Таблиця 2

Фрагмент Реєстру операцій щодо нарахування податкових зобов’язань за поданими деклараціями з ПДВ

Таблиця 3

Відображення ∑Овердрафт у Реєстрі операцій

8 жовтня 2019 року контролюючим органом було знято попередню суму овердрафту і додано нову суму – 28451 грн. Наступного кварталу, 11 січня 2020 року, було знято суму офвердрафту попереднього кварталу і додано нову суму – 32266. За наведеними даними, обидва рази наступна сума овердрафту більша за попередню, що призводить  до збільшення ліміту на суму різниці між 13692 та 28415 грн, 28415 та 32266 грн відповідно.

Сума до відшкодування

∑ Відшкод – це загальна сума ПДВ, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань та результатів перевірок, що проводяться відповідно до ПКУ. Цей показник складається з сум, відображених у рядках 23.2, 23.1 і 30 декларації, затвердженої наказом №966, та у рядках 20.1 і 20.2 декларації з ПДВ, затвердженої наказом №21.

Зауважимо, що податківці збільшують показник ∑Відшкод на суму від’ємного значення, що спрямовується в погашення податкового боргу (у тому числі відстроченого або розстроченого) з ПДВ (рядок 23.1 попередньої форми декларації та рядок 20.1 діючої форми). Відповідно до пп. 200.4 ПКУ ця сума не є бюджетним відшкодуванням, але податківці вважають, що це є відшкодуванням в рахунок погашення податкового боргу. Їх позиція така: якщо підприємством самостійно не здійснюється погашення наявного податкового боргу з ПДВ коштами, а таке погашення здійснюється за рахунок від’ємного значення з ПДВ, то сума, яка задекларована у рядку 20.1 декларації з ПДВ, зменшує реєстраційну суму згідно з вимогами діючого законодавства та вважається відшкодованою в рахунок погашення податкового боргу – «ЗІР» (підкатегорія 101.17).

Облік сум ∑ Відшкод відбувається на момент отримання ДПС декларації з ПДВ за відповідний звітний період.

Сума перевищення

∑ Перевищ – загальна сума перевищення податкових зобов’язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених та зареєстрованих ПН/РК. Цей показник з’являється тоді, коли платник ПДВ подає декларацію, у якій до податкових зобов’язань включено незареєстровані ПН/РК. Тому потрібно намагатися спочатку зареєструвати всі ПН/РК, що підтверджують податкові зобов’язання звітного періоду, а вже потім подавати декларацію.

Також показник ∑ Перевищ виникає при реєстрації в ЄРПН зайво складених податкових накладних, до яких у наступних звітних періодах складено та зареєстровано в ЄРПН розрахунки коригування, а  податкові зобов’язання в податковій декларації з ПДВ у такому випадку не відображено. Тобто це поширений випадок, коли платник ПДВ склав помилкову ПН та зареєстрував її в ЄРПН, згодом виправив свою помилку шляхом реєстрації РК, і сталося це в різних звітних періодах. При цьому ані помилкову ПН, ані коригуючий РК у деклараціях за ці періоди не відображено. 

У «ЗІР», підкатегорії 101.17, податківці зауважують, що показник ∑ Перевищ розраховується автоматично після прийняття звітності, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника. Такий розрахунок здійснюється окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку. Далі вони нагадують, що обсяги постачання товарів/послуг та сума ПДВ, вказані в такій податковій накладній (не підтвердженій первинними документами) і розрахунку коригування до неї, не підлягають відображенню в податковій декларації з ПДВ – і це логічно та правильно. Але на цьому логіка податківців закінчується, тому що суми ПДВ, зазначені у податковій накладній, складеній без факту здійснення господарської операції, та розрахунку коригування до неї, при їх реєстрації в ЄРПН враховуються у відповідних обсягах при обчисленні реєстраційної суми, а отже, і впливають на значення показника ∑ Перевищ. Щоб цього уникнути, можна все-таки відобразити і помилкову ПН, і РК до неї у деклараціях з ПДВ. Звісно, найкращий варіант – це відсутність помилок, тому радимо ретельно перевіряти всі операції за звітний місяць перед поданням декларації з ПДВ і виправляти помилки в тому ж звітному періоді, в якому вони виникли.

Показник ∑ Перевищ розраховується автоматично після прийняття звітності з ПДВ від платника податку, та при обрахунку позитивного значення вказаного показника на таке значення зменшується реєстраційна сума такого платника. Після подання «звітної нової» декларації з ПДВ ДПС автоматично здійснює перерахунок показника ∑ Перевищ («ЗІР», підкатегорія 101.17).

Сума ВЗ та сума переплат

Показники ∑ВЗ і ∑Переплат

Ще в Реєстрі операцій є показники ∑ВЗ і ∑Переплат, яких немає у формулі. Це два показники – ПДВ до сплати та від’ємне значення, які були сформовані у платника ПДВ на 1 липня 2015 року та взяли участь у розрахунку ліміту одноразово у липні 2015 року, коли почала роботу СЕА ПДВ (п. 34 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Відтоді вони не змінюються, а враховуються в формулі ліміту. В Реєстрі операцій вони відображаються у графах «Сума переплат» і «Сума ВЗ». Щоб з’ясувати, коли така сума вперше взяла участь у розрахунку формули ліміту, потрібно відфільтрувати тип операції «Реєстрація суми переплат» або «Блок від’ємних значень (ВЗ)» відповідно за весь період роботи СЕА ПДВ. Ці показники актуальні для тих платників ПДВ, які були зареєстровані до 01.07.2015 р.

Надалі покажемо формування ліміту на прикладах.

Приклад 2. Платник ПДВ зареєстрований 1 січня 2020 року (всі дати в прикладі умовні). За період з 1 січня по 15 лютого 2020 року (останній строк реєстрації ПН за січень) у цього платника сталися такі події:

• з 1 січня по 15 лютого він отримав від постачальників ПН за січень на суму 8500 грн, ліміт збільшився за рахунок збільшення ∑НаклОтр і дорівнює 8500 грн;
• з 1 січня по 15 лютого за рахунок суми ∑НаклОтр він зареєстрував ПН, що були складені у січні, на суму ПДВ 8400 грн;
• станом на 15 лютого потрібно зареєструвати ще одну ПН за січень на суму ПДВ 1600 грн, а ліміт становить: 8500 – 8400 = 100 грн. Податкових накладних від постачальників вже не очікується, а отже, ліміту не вистачає;
• Для реєстрації ПН на суму ПДВ 1600 грн потрібно збільшити ліміт і перерахувати кошти на ПДВ-рахунок в сумі 1600 – 100 = 1500 грн;
• Платник перераховує на свій ПДВ-рахунок 1500 грн і залишок на рахунку тепер становить 1500 грн, а ліміт становить 100 + 1500 = 1600 грн.
• Платник реєструє ПН на суму ПДВ 1600 грн. Ліміт після цього дорівнює нулю;
• Тепер у платника всі вихідні ПН за січень зареєстровані та всі вхідні ПН за січень отримані, і можна складати декларацію з ПДВ: податкові зобов’язання: 8400 + 1600 = 10000 грн, податковий кредит становить 8500 грн, ПДВ до сплати становить 10000 – 8500 = 1500 грн;
• Сума ПДВ до сплати 1500 грн вже була раніше перерахована на ПДВ-рахунок перед реєстрацією останньої ПН, після чого сформувався залишок коштів на ПДВ-рахунку 1500 грн;
• Після подання декларації і до настання строку сплати ПДВ Держказначейство перераховує до бюджету залишок на ПДВ-рахунку в сумі 1500 грн. Тепер ми маємо нульовий залишок на ПДВ-рахунку та нульовий ліміт реєстрації ПН – звітний період закрився, податок сплачено.

Приклад 3. Платник ПДВ зареєстрований 1 жовтня 2017 року (всі дати в прикладі умовні). За період з 1 січня по 15 лютого 2020 року (останній строк реєстрації ПН за січень) у цього платника сталися такі події:

• Станом на 1 січня 2020 року ліміт реєстрації ПН нульовий, залишок на ПДВ-рахунку також нульовий;
• з 1 січня по 15 лютого він отримав від постачальників ПН за січень на суму 25600 грн та ПН за лютий на суму 7900 грн, ліміт збільшився за рахунок збільшення ∑НаклОтр на суму 25600 + 7900 грн = 33500 грн;
• 8 січня платнику було перераховано овердрафт за 4 квартал 2019 року (див. приклад 1): 32266 – 28415 = 3851 грн, ліміт збільшився на 3851 грн за рахунок показника ∑Овердрафт і становить 33500 + 3851 = 37351 грн;
• з 1 січня по 15 лютого за рахунок суми ∑НаклОтр та ∑Овердрафт  платник  зареєстрував всі свої ПН, що були складені у січні, на суму ПДВ 37100 грн, після чого ліміт складає 37351 – 37100 = 251 грн. Поповнювати рахунок не потрібно було.
• Тепер у платника всі вихідні ПН за січень зареєстровані та всі вхідні ПН за січень отримані, і можна складати декларацію з ПДВ: податкові зобов’язання: 37100 грн, податковий кредит становить 25600 грн, ПДВ до сплати становить 37100 – 25600 = 11500 грн;
• На ПДВ-рахунку залишку немає, тож після подання декларації потрібно перерахувати на рахунок 11500 грн;
• Якщо платник ПДВ перерахує на ПДВ-рахунок кошти зі свого поточного рахунка, і залишок на ПДВ-рахунку, і ліміт реєстрації ПН збільшаться на 11500 грн за рахунок показника ∑ ПопРах: залишок на ПДВ-рахунку буде 11500 грн, а сума ліміту 11500 + 251 = 11751 грн;
• Якщо платник  ПДВ сплатить на ПДВ-рахунок готівкові кошти через касу банка, то залишок на рахунку збільшиться до 11500 грн, а ліміт реєстрації ПН залишиться на рівні  251 грн;
• Після подання декларації і до настання строку сплати ПДВ Держказначейство перераховує до бюджету суму з ПДВ-рахунку – 11500 грн. Тепер ми маємо нульовий залишок на ПДВ-рахунку та ліміт реєстрації ПН 11751 грн – звітний період закрився, податок сплачено;
• Сума ліміту на кінець січня 11751 грн складається з таких сум: 7900 грн – ПДВ від отриманих ПН за наступний звітний період лютий та з суми овердрафта 3851 грн. Цей ліміт може бути використаний у наступних звітних періодах.

Приклад 4 (продовження прикладу 3). За період з 1 лютого по 15 березня 2020 року сталися такі події:

• Отримано від постачальників ПН на суму ПДВ 27800 грн – додатково до тих, що були отримані до 15 лютого за даними прикладу 3, ліміт збільшився: 11751 + 27800 = 39551 грн;
• Сплачено ПДВ при ввезенні товарів в сумі 113449 грн, оформлено електронну митну декларацію. 
• Митний орган зареєстрував митну декларацію в СЕА ПДВ (тип операції «Реєстрація митної декларації»), після чого ліміт збільшився: 39551 + 113449 = 153000 грн;
• Зареєстровано вихідні ПН за лютий на суму ПДВ 151400 грн, ліміт зменшився: 153000 – 151400 = 1600 грн;
• Потрібно зареєструвати ще одну ПН за лютий на суму ПДВ 14700 грн. Не вистачає ліміту в сумі 14700 – 1600 = 13100 грн;
• Платник поповнює ПДВ-рахунок на суму 14000 грн (13100 + зайвих 900 грн для округлення суми), ліміт збільшується: 1600 + 14000 = 15600 грн, залишок на ПДВ-рахунку теж збільшився до 14000 грн;
• Платник реєструє ПН на суму 14700 грн, ліміт зменшується: 15600 – 14700  = 900 грн (залишок ліміту як раз дорівнює сумі зайво сплачених 900 грн);
• Після 15 березня складаємо декларацію з ПДВ за лютий: податкові зобов’язання: 151400 + 14700 = 166100 грн; податковий кредит: 7900 + 27800 = 35700 грн; «імпортний ПДВ» – 113449 грн; ПДВ до сплати: 166100 – 35700 – 113449 = 16951 грн;
• Оскільки залишок на ПДВ-рахунку менше, ніж сума ПДВ до сплати, після подання декларації слід доплатити на ПДВ-рахунок ту суму, якої не вистачає: 16951 – 14000 = 2951 грн;
• Сума доплати 2951 грн сформована за рахунок того, що платник скористався овердрафтом 3851 грн та раніше сплатив на рахунок зайвих 900 грн: 3851 – 900 = 2951 грн.

Чи впливає залишок на ПДВ-рахунку на ліміт реєстрації ПН/РК?

Як ми розглянули вище, на суму ліміту впливає багато показників, і серед них є сума поповнення ПДВ-рахунку, причому лише з поточного рахунку самого платника.

А ось на залишок на ПДВ-рахунку найчастіше впливають лише дві події – його поповнення грошовими коштами (причому будь-яким способом – з поточного рахунку, через касу банку, іншими суб’єктами тощо) та списання до бюджету суми ПДВ, що визначена до сплати в декларації. Ми не розглядатимемо тут питання повернення на ПДВ-рахунок зайво сплачених сум ПДВ – це тема для іншого матеріалу, хоча й вони теж збільшують залишок коштів на ПДВ-рахунку.

Суму залишку на ПДВ-рахунку можна дізнатися у Кабінеті платника податків, на сторінці «СЕА ПДВ», реєстр транзакцій, графа «Залишок на рахунку» https://cabinet.tax.gov.ua/seavat/vattr

Як бачимо, кожна сума живе своїм життям і одна від одної не залежать. Щоб визначитися з питанням, чи потрібно щось платити на ПДВ-рахунок з метою сплати ПДВ до бюджету, слід порівняти суму ПДВ до сплати за декларацією (рядок 18) та суму залишку на ПДВ-рахунку на дату сплати податку. Сума ліміту реєстрації ПН не є орієнтиром при вирішенні питання, яку суму слід доплатити на ПДВ-рахунок.

Наприкінці матеріалу покажемо на прикладі, як співвідносяться сума ліміту та залишок на ПДВ-рахунку.

Приклад 5. Станом на 15 лютого 2020 р.:

1. На 1 січня є овердрафт 7000 грн;
2. Отримано податкові накладні від постачальників за січень на суму 20000 грн;
3. Отримано податкові накладні від постачальників за лютий  на суму 3000 грн;
4. Сума ліміту реєстрації становить 7000 + 20000 + 3000 = 30000 грн – його вистачає на те, що зареєструвати всі податкові зобов’язання за січень. При цьому можна реєструвати вихідні ПН без врахування того, які саме вхідні ПН сформували ліміт – січневі чи лютневі. Головне – власне наявність достатньої суми ліміту;
5. Зареєстровано податкові накладні покупцям  за січень  на суму 30000 грн, для чого було використано весь наявний ліміт без поповнення ПДВ-рахунку: овердрафт 7000 грн, вхідний ПДВ за січень 20000 грн, вхідний ПДВ за лютий 3000 грн;
6. За декларацією за січень 2020 р.: податкові зобов’язання становлять 30000 грн, податковий кредит – 20000 грн, сума ПДВ до сплати – 10000 грн;
7. Ці 10 000 грн слід перерахувати на ПДВ-рахунок до 29.02.2020 р. 

Якщо на етапі 4 не брати до розрахунку ліміту вхідні ПН за лютий (тобто прийняти добровільне рішення не використовувати ПК за лютий), то тоді платник повинен буде заздалегідь перерахувати на ПДВ-рахунок ці 3000 грн. Тоді після реєстрації всіх ПН за січень ліміт буде дорівнювати не нулю, а 3000 грн, і ці 3000 грн обліковуються як залишок коштів на ПДВ-рахунку. Далі, на етапі 7 потрібно буде доплатити не 10000 грн, а 7000 грн.

Всі ці операції показано у таблиці 4.

Таблиця 4. Формування показника ∑ накл та залишку на ПДВ-рахунку