Голова податкового комітету Данило Гетманцев не зникає з медійного поля, час від часу виринаючи в епіцентрі скандальних історій або десь поряд. Розповідає Економічна правда.
Останній епізод – публічні суперечки з журналістом Юрієм Бутусовим, який звинуватив голову податкового комітету в куруванні тіньового ринку «податкових» послуг.
Утім, на Банковій не планують щось змінювати. Ситуація з державними фінансами, від якої залежить обороноздатність країни, дає Гетманцеву додатковий карт-бланш у питаннях наповнення бюджету.
А далі наводимо інтервʼю Гетманцева виданню «Економічна правда». У ньому голова податкового комітету ВРУ навів свою позицію щодо проблем із блокуванням ПН та РК.
— Деякі позиції важко відстежити. Є певні канали, чати, у яких пропонують документи. Наприклад, на іграшки. Комусь вони потрібні. Тобто вони знаходять один одного, і побачити в ланцюжку ці невідповідності важко.
За словами наших співрозмовників, зараз залишилося 10-15% того, що було раніше, але переважно через те, що в «скрутках» немає зерна. Попит на документи на зернову групу був найбільшим.
— Можу визнати, що різноманітні шахрайства з ПДВ стали більш інтелектуально наповненими.
Якщо вам потрібні документи саме на іграшки і ви знайшли постачальника, у якого є документи, але немає іграшок, то це дійсно важко відстежувати, я з цим погоджуюся.
На протидію таким інтелектуальним «скруткам» і було спрямоване рішення Кабміну за поданням Міністерства фінансів, яке викликало неабиякий резонанс через збільшення блокування податкових накладних у жовтні попереднього року.
Саме до постанови №1165, яка регулює блокування податкових накладних, були внесені зміни, змінені алгоритми блокування.
Ніхто ж вручну не блокує. Автоматично програма блокує, а критерії, алгоритми визначаються безпосередньо постановою Кабінету Міністрів. Тобто це не податкова визначає.
Ось, власне, на протидію цьому було спрямоване це рішення Кабміну. Воно принесло, за підрахунками податкової, понад 4 мільярди гривень до бюджету.
— Ці зміни також призвели до блокування накладних «білого» бізнесу. Це нонсенс – щось змінювати, щоб наповнити бюджет. Хіба це не ручний спосіб вирішити проблему шляхом використання бізнесу?
— Ідеться про блокування 4 мільярдів саме схемного кредиту, а не «білого». Я тут про інше хотів сказати: ця сума неспівставна з тими проблемами, які завдало це рішення бізнесу.
Зараз розробляються вже другі зміни до постанови №1165. Перші зміни набули чинності 11 січня. Зараз будуть другі, які покращуватимуть систему блокування податкових накладних.
Ми бачимо за статистикою, що система вирівнюється. До внесення цих змін, тобто до жовтня, у нас відсоток заблокованих податкових накладних становив 0,8%, у грудні – 1,5%, у січні – уже 0,9%.
— Ваш колега Ярослав Железняк казав, що в листопаді 2022 року було 1,75%, і це рекордний обсяг. Тут йдеться саме про обсяг податкових накладних. Тобто не враховуються заблоковані підприємства, які віднесли до ризикованих.
— Що значить «не враховуються»?
— Вони б хотіли подати податкові накладні, але не можуть. Тобто показник заблокованих накладних мав би бути більшим.
— Я вам скажу статистику. У січні з тих підприємств, які реєстрували податкові накладні, ризикових – 3%. 4 100 підприємств.
