10 березня на сайті Ради бізнес-омбудсмена зʼявилася інформація про результати проведення розслідування щодо роботи СМКОР.
З нею можна ознайомитися тут.
Далі наведемо найцікавіші поради щодо удосконалення роботи СМКОР та процесу блокування ПН та РК. Окремо зазначимо, чи планують з цього використати в удосконаленні законодавства Гетманцев та Мінфін.
Удосконалення роботи СМКОР
За презентацією результатів розслідування Ради бізнес-омбудсмена рекоменовано запровадити показники-запобіжники проблем бізнесу від надмірно активного функціонування СМКОР. Наприклад, встановити обмеження за рівнем максимально допустимого зупинення ПН/РК (за кількістю платників, що постраждали, наприклад, не більше «Х» платників на рік), або за відсотком від загальної кількості платників, або за кількістю чи відсотковим значенням ПН/РК) і передбачити окремі дні для врегулювання (самостійної реєстрації з боку держорганів надлишку).
При цьому відповідний максимально допустимий показник має також враховувати дійсну «пропускну здатність» держави щодо якісного здійснення відповідних розглядів документів платників (як на регіональному, так і на центральному рівнях), особливо враховуючи нещодавно впроваджену процедуру подання додаткових документів до прийняття остаточного рішення.
Під час визначення такої здатності мають братися до уваги реальні обставини розгляду документів комісіями (колегіально), а не умовний розрахунок на 1 людину/працівника, як це здійснюється наразі.
Ймовірно, для реалізації відповідного запобіжника необхідним буде запровадження нових механізмів масової реєстрації ПН/РК (таблиці, спільне рішення комісії регіонального рівня (КРР) та Комісії центрального рівня (КЦР), спільне рішення Мінфіну та ДПС тощо), адже це відповідатиме уявленням правової держави і верховенства права.
Для прикладу, виглядає доцільним та таким, що унеможливлює корупційні ризики, спільне рішення, наприклад, Мінфіну та ДПС щодо одночасної реєстрації ПН/РК, що стосуватимуться не менше 1000 платників за набором єдиних показників, кожен з яких має стосуватися не менше 100 платників для уникнення ситуацій, коли вигодонабувачами можуть стати окремі підприємства, які не підпадають під загальні критерії.
У разі ж коли Мінфін та ДПС не змогли виробити відповідне рішення, автоматично можуть бути застосовані такі варіанти для масових реєстрацій (для досягнення допустимого показника зупинених ПН/РК та/або платників, що стикнулися з проблемами):
- прибрати з вибірки платників з найбільшою сплатою податків серед вибірки (тобто серед усіх платників, ПН/РК яких були зупинені за період, що треба зменшити до визначеного показника);
- застосувати показник податкове навантаження пропорційно до оборотів та прибрати з вибірки платників з найбільшими показниками;
- прибрати з вибірки 10% найменших і найбільших платників (за обсягами постачання);
- прибрати з вибірки платників, що мали позитивну податкову історію більш ніж 4 періоди поспіль за останні 2 роки;
- прибрати з вибірки платників, що мають таблиці на не менше 50% своїх постачань.
Відкритість даних про роботу СМКОР
Прозорість роботи СМКОР є чи не найважливішим аспектом для побудови та підтримки довіри бізнесу до зазначеної системи. Саме завдяки публічності роботи СМКОР платники матимуть змогу подивитися на результативність СМКОР більш об’єктивно, а не формувати своє бачення на основі негативного досвіду, який конкретному платнику не пощастило мати. Крім того, публічність дозволить забезпечити ефективний громадський контроль за роботою СМКОР, у тому числі тенденцій, до яких приводять зміни в алгоритмах роботи системи.
РБО вітає вже розпочаті процедури публікації показників за результатами проведення автоматизованого моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків4. Водночас РБО вбачає відповідний перелік даних недостатнім для отримання повної та об’єктивної картини поточного функціонуванню СМКОР.
Враховуючи зазначене, РБО рекомендує щомісяця публікувати, для прикладу, такі дані про роботу СМКОР за попередній місяць (узагальнено та окремо в регіональному розрізі):
- Загальна кількість платників ПДВ;
- Загальна кількість платників ПДВ, що здійснювали у відповідному місяці подання на реєстрацію ПН/РК;
- Загальна кількість поданих на реєстрацію ПН/РК та сума ПДВ по таких ПН/РК;
- Кількість ПН/РК, реєстрацію яких було зупинено, та сума ПДВ по таких ПН/РК;
- Загальна кількість платників ПДВ, реєстрація ПН/РК яких зупинялася за відповідний місяць;
- Інформація щодо причин зупинення ПП/РК (за номером критерію ризковості операції, за номером критерію ризиковості платника);
- Кількість платників ПДВ, які мають позитивну податкову історію (ППІ), тобто відповідали хоча б одному з показників, за якими визначають ППІ (та додатково із розбивкою на відповідні показники ППІ);
- Відсоток платників ПДВ, яким протягом трьох місяців з моменту реєстрації платником ПДВ було зупинено реєстрацію ПН/РК;
- Дані щодо зупинення реєстрації ПН/РК за індустріями у відсотках від поданої ними кількості (5-6 індустрій з найвищим відсотком зупинення);
- Кількість платників, які подавали повідомлення для реєстрації зупинених ПН/РК;
- Кількість повідомлень, поданих платниками податків для реєстрації зупинених ПН/РК, та сума ПДВ по таких ПН/РК;
- Кількість ПН/РК, зареєстрованих за результатами розгляду КРР поданих платником податків пояснень та копій документів, а також сума ПДВ по таких ПН/РК;
- Кількість поданих скарг на рішення КРР про відмову в реєстрації ПН/РК та сума ПДВ по таких ПН/РК;
- Кількість рішень КЦР, якими було задоволено скарги платників податків на рішення КРР про відмову у реєстрації ПН/РК, та сума ПДВ по таких ПН/РК;
- Кількість платників, віднесених до переліку ризикових станом на останній день відповідного місяця (із зазначенням співвідношення із загальною кількістю платників ПДВ);
- Кількість платників, щодо яких у відповідному місяці було прийнято рішення про віднесення їх до переліку ризикових (у розрізі критеріїв ризиковості операції (КРО) та ризиковості платника (КРП), що слугували підставою прийняття зазначеного рішення);
- Кількість платників, які намагалися підтвердити відсутність ознак ризиковості та подавали відповідні документи до КРР (з відображенням таких даних окремо щодо кожного КРО та КРП);
- Кількість рішень КРР, якими було встановлено невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (з відображенням таких даних окремо щодо кожного КРО та КРП);
- Кількість платників, які не подавали ПН/РК на реєстрацію в ЄРПН через 30 та 180 днів після включення їх до ризикових (з відображенням таких даних окремо щодо кожного КРО та КРП);
- Кількість ризикових платників, яким було зареєстровано ПН/РК та відмовлено в реєстрації ПН/РК за результатами розгляду пояснень КРР та окремо скарг до КЦР (з відображенням таких даних окремо щодо кожного КРО та КРП);
- Кількість платників-контрагентів, яких було автоматично виключено з переліку ризикових після прийняття рішення КРР і (окремо) рішення суду про виключення платника, з яким контрагент мав операції, з переліку ризикових;
- Кількість ПН/РК та сума ПДВ, які були зареєстровані ризиковим платникам за результатами розгляду пояснень до КРР та окремо скарг до КЦР;
- Кількість платників податків, які подавали таблиці даних;
- Загальна кількість таблиць даних, що були подані платниками на врахування;
- Кількість врахованих таблиць даних (у розрізі КРР та окремо щодо автоматично врахованих таблиць);
- Кількість неврахованих таблиць даних (у розрізі КРР та КЦР, а також окремо щодо таблиць, попередньо врахованих в автоматичному режимі).
РБО на підставі відгуків бізнесу та власного досвіду рекомендує:
1) запровадити «гарячу лінію» ДПС України, де платники зможуть отримувати не просто загальні консультації і довідки, а вичерпну інформацію про фактичні причини прийняття КЦР негативних рішень у кожному конкретному випадку.
Через відсутність «гарячої лінії» у ДПС аналогічної регіональним податковим органам платникам не вдається оперативно дізнаватися фактичні причини прийняття тих чи інших негативних рішень у сфері СМКОР (щодо неврахування таблиць даних, відмови у реєстрації ПН/РК за результатами оскарження тощо).
2) запровадити контроль втрачених дзвінків з обов’язком для працівників регіональних і центральної «гарячих ліній» перетелефонувати тим платникам, які не змогли додзвонитися. Ідентифікацію платників можливо запровадити, наприклад, за секретним словом (за аналогією із банківською сферою) або з використанням функціоналу порталу Дія;
3) кожен дзвінок не довідкового характеру розглядати як індивідуальне звернення (тобто присвоювати йому номер, проводити запис і дублювати платнику у месенджері податкову інформацію, повідомлену через «гарячу лінію»);
4) зробити в кабінеті платника нагадування про «гарячі лінії» із номерами телефонів відповідного регіону та ДПС;
5) встановити стандарти використання «гарячих ліній» та комунікаційних платформ, оскільки різні податкові органи мають різні погляди на це. Так, із досвіду РБО, деякі регіональні податкові відмовляють бізнесу в наданні інформації через комунікаційні платформи, мотивуючи тим, що вони призначені виключно для звернень інститутів громадянського суспільства; а на деяких «гарячих лініях», навпаки, відмовляють у наданні інформації інститутам громадянського суспільства, вказуючи, що вони призначені виключно для представників бізнесу. Додатково в різних регіонах податкові мають різні погляди на форму звернення через комунікаційну платформу (е-мейл, скан-копія підписаного керівником звернення тощо), що також створює невизначеність для громадськості;
6) встановити строк для надання зворотного зв’язку податковим органом на звернення, яке направлене платником на комунікаційну платформу, та забезпечити контроль дотримання цього строку;
7) проводити регулярні опитування бізнесу про роботу СМКОР в електронному кабінеті платника.
Питання в такому опитувальнику мають формуватися 50/50 ДПС та громадськістю (наприклад, громадська рада при ДПС та Мінфіні, РБО, бізнес-асоціації, інші інститути громадянського суспільства тощо). Доцільним вбачається щомісячне автоматичне опублікування результатів опитування, які мають враховуватися ДПС таМіністерством фінансів України під час аналізу та прогнозування своєї роботи, а також під час розроблення змін у функціонуванні СМКОР. Крім того, пропонується, аби кожні 6 місяців ДПС розміщувала на своєму офіційному сайті звіт про вжиті нею заходи після опрацювання результатів опитувань;
8) запровадити форму зворотного зв’язку (можливо імплементуючи в опитування - див. п. 7 цієї Рекомендації), за допомогою якої представники бізнесу і громадянського суспільства могли б оцінювати якість роботи «гарячих ліній» та комунікаційних платформ, а ДПС - враховувати цю інформацію з метою вдосконалення цих сервісів.
Застосування показників позитивної податкової історії (ППІ) покупця
РБО вбачає доцільним враховувати показники ППІ покупця (принаймні окремі з них) для реєстрації ПН/РК. Це дало б змогу розширити застосування автоматизованих процедур та спростити роботу бізнесу без суттєвої загрози інтересам держави.
Для протидії зловживанню таким підходом з боку недобросовісних осіб можна розглянути додаткові обмежуючі фактори такого використання для різних видів ППІ. Наприклад, можна обмежити застосування ППІ покупця певним обсягом постачання (ПН/РК за яким буде реєструватися завдяки ППІ цього покупця), наприклад, найменші допустимі обсяги для ППІ 1 - у поточному місяці не більше ніж 200 тисяч грн; найбільші для ППІ 6 - у поточному місяці обсяг постачання має бути не більше ніж 10 млн грн; для ППІ 5 - 1 млн грн тощо.
ППІ покупця також можна пропорційно застосовувати спільно із КРО1. Наприклад, залежно від типу ППІ покупця до КРО1 можуть застосовувати додаткові коефіцієнти (що дозволятимуть пропорційний вихід за межі коефіцієнта постачання 1.5).
Діджиталізація процесу подання таблиць даних платника
З огляду на те, що КРО1 після жовтневих фактично змін прирівняв всі групи товарів до ризикових та створив надзвичайно високе адміністративне та фінансове навантаження на бізнес із значною кількістю номенклатури товарів, РБО рекомендує розробити технічне рішення, яке передбачатиме автоматичну генерацію, подання та врахування таблиць даних самою СМКОР. Це принаймні зменшить витрати часу на їхню підготовку та допоможе уникнути неврахування внаслідок технічно неправильного заповнення таблиці.
Критерієм для автоматичної генерації таблиці може бути, наприклад, відповідність платника поточним критеріям, встановленим для автоматичного врахування таблиці даних, регулярність постачання за певним кодом УКТЗЕД/ДКПП, наявність вже врахованих таблиць на певну кількість кодів тощо.
Крім того, виглядає доцільним запровадити у разі врахування таблиці даних автоматичну реєстрацію зупинених ПН/РК з відповідними кодами УКТ ЗЕД/ДКПП. РБО вважає, що така автоматична реєстрація повинна відбуватися як у разі врахування таблиці даних на рівні КРР, так і в випадку її врахування в автоматичному режимі.
Автоматична реєстрація всіх безпідставно зупинених ПН/РК
РБО рекомендує здійснити автоматичну реєстрацію всіх зупинених в період з травня 2022 року по грудень 2022 року ПН/РК (незалежно від перебування цих ПН/РК у процесі оскарження):
1) за тими кодами, щодо яких таблиці даних були враховані не лише КРР, але й автоматично;
2) які містили інші коди, крім тих, щодо яких у період з 14.10.2022 до 10.01.2023 було враховано (автоматично та за рішенням КРР) таблицю даних, за умови, якщо ці коди не були причиною зупинення ПН/РК згідно з отриманими квитанціями;
3) всіх платників, що станом на 24.02.2022 мали позитивну податкову історію за показниками 22 та 53.
Таблиці даних платника ПДВ із обмеженнями
У зв’язку з тим, що КРР не враховують таблиці даних новоствореним підприємствам, оскільки ще немає звітних показників їхньої діяльності та через небажання допускати в СМКОР невизначені ризики порушення податкової дисципліни платником, часто вони приречені перші місяці діяльності вести у вкрай невигідних умовах (через постійне зупинення ПН/РК). На думку РБО, тут відсутній баланс інтересів держави та бізнесу, і компроміс може бути у запровадженні таблиць даних платника ПДВ, що матимуть обмеження за часом дії та/або обсягом постачання, і, відповідно, застосовуватимуться спрощені умови їх врахування.
Наприклад, на вибір підприємства воно може подати такий тип таблиці даних із можливістю її автоматичної пролонгації (або переходу у статус звичайної).
Обсяги постачання, строк дії та умови пролонгації таблиці можуть залежати від різних критеріїв, наприклад, щодо вже здійсненої діяльності платником, ділової репутації посадових осіб та/або бенефіціарів (інформації про попередню діяльність, суми сплачених податків підприємствами, де ті ж особи були керівниками/бенефіціарами, або особисто тощо), наявності коштів на рахунках в банках, кількості співробітників, рівня заробітних плат (на етапі лише започаткування діяльності до подання податкового розрахунку можна запровадити додаткову валідацію певної довідки підприємства щодо кількості працівників та їхньої погодженої заробітної плати із валідацією такої довідки самими працівниками через сервіси підпису Дія), статутного капіталу, тощо.
Також у тексті результатів розслідування йдеться про превентивні таблиці даних платника ПДВ, інформування платників податку про дієві шляхи подолання сумнівів, наявних у ДПС, у разі винесення негативних рішень, виключення критерія ризиковості платника через сумніви до покупців, врегулювання проблеми підписання ПН/РК новим директором та інші важливі питання.
Що на результати розслідування відповів Гетманцев?
Гетманцев у своєму пості у Телеграм-каналі наголосив, що щодо деяких висновків можна дискутувати. Але те, що документ дійсно професійний та якісний - дискусії бути не може.
При цьому він наголосив, що із більшістю пропозицій щодо вдосконалення системи СМКОР він погоджується. Цей перелік зауважень та пропозицій він взяв у роботу Комітету, а також спрямував до Міністерства фінансів для вивчення та врахування.
Проте що саме та чи зміниться після такого масштабного звіту від Ради обмудсмена наразі нікому не відомо. Сподіватимемося на краще. Про подальщі рухи в напрямі вдосконалення СМКОР розповімо окремо після появи відповідної інформації.
