Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду підтримано позицію Головного управління ДПС у Полтавській області у справі №816/1583/15 про нереальність господарських операцій із контрагентами ТОВ «П», ТОВ «С», ТОВ «О», ТОВ «В», ТОВ «Г», ТОВ «К», ПП «Р».
Верховним Судом констатовано, що сам факт наявності у Позивача податкових накладних, виписаних від імені постачальника, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, тоді як для податкового обліку значення має саме факт поставки тим постачальником, який вказаний у первинних документах, наданих платником податків на підтвердження податкового кредиту.
Суд зазначив, що сам факт того, що на момент розгляду справи не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність пояснень щодо характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.
Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАСУ вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Верховним Судом підтримано правовий висновок суду першої та апеляційної інстанції, в якому, враховуючи встановлені у кримінальних справах обставини, дійшли висновку, що товарно-транспортні накладні, копії яких позивачем подано до суду на підтвердження транспортування товару від контрагентів ТОВ «П», ТОВ «С», ТОВ «О», ТОВ «В», ТОВ «Г», не є належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт перевезення товарів від вказаних суб'єктів господарювання.
Верховний Суд також взяв до уваги висновок №1200 судово-почеркознавчої експертизи щодо матеріалів кримінального провадження №32015170090000003, складений 18.12.2015, відповідно до якого підписи у податкових накладних, виписаних ТОВ «К» на адресу Позивача, у графі «підпис і прізвище особи, яка склала податкову накладну» виконані не ОСОБА_5, а іншою особою.
За таких обставин податкові накладні, виписані від імені ТОВ «К», не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами документами, які посвідчують факт придбання товарів, тож віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
Таким чином, податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені особи, яка заперечує свою участь у створенні та діяльності контрагента позивача, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважною особою звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, тож віднесення відображених у них сум ПДВ до складу податкового кредиту є протиправним.