Обов’язкова реєстрація платником ПДВ
Відповідно до п. 183.4 ПКУ у разі переходу осіб зі спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV ПКУ, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ПКУ, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
А в п. 181.1 ПКУ наведено вимоги до обов’язкової реєстрації платником ПДВ: загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування ПДВ).
Тобто якщо, наприклад, платник ЄП групи 3 (5%), неплатник ПДВ, переходить на загальну систему оподаткування з IV кварталу 2024 р. (з 01.10.2024), то він зобов’язаний зареєструватися платником ПДВ, якщо загальна сума операцій з постачання товарів/послуг за період з жовтня 2023 по вересень 2024 р. перевищує 1 млн грн.
Але таке просте правило породжує чимало запитань. Розглянемо найбільш популярні з них та відповіді ДПСУ.
Які операції з постачання товарів/послуг вважаються оподатковуваними операціями для цілей реєстрації платником ПДВ?
ДПС у «ЗІР» зазначила, що до оподатковуваних операцій для цілей реєстрації платником ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за:
- основною ставкою ПДВ (20%);
- ставками 7% і 14%;
- нульовою ставкою ПДВ та
- звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.
Тобто до розрахунку потрібно брати ті операції, які оподатковувалися би ПДВ чи були звільнені від оподаткування, якщо би платник ЄП був платником ПДВ.
Причому обсяг таких операцій за загальним правилом має визначатися за правилом першої події, згідно з п. 187.1 ПКУ.
Наприклад, якщо у вересні 2024 р. було отримано передоплату за продаж товару, яка є оподатковуваною операцією, а продаж товару відбудеться у наступних місяцях, то, на наш погляд, сума передоплати потраплятиме до обсягу оподатковуваних операцій.
Як рахується обсяг постачання в разі, якщо оплата відбувалася за бюджетні кошти?
Якщо платник ЄП постачав товари/послуги з оплатою за бюджетні кошти, то до обсягу оподатковуваних ПДВ операцій вони потрапляють за касовим методом (див. п. 187.7 ПКУ).
Наприклад, платник ЄП відвантажив товари у вересні 2024 р., оплата за які буде за бюджетні кошти в наступні місяці. На наш погляд, обсяг відвантаження таких товарів не включатиметься до обсягу оподатковуваних операцій у вересні 2024 р.
Як впливає на обсяг постачання повернення продавцем суми попередньої оплати за товари/послуги?
ДПС зазначає, що обсяги повернення вираховуються із загального обсягу постачання товарів/послуг, що встановлений для реєстрації.
Як обраховується обсяг постачання при здійсненні операцій у межах договорів комісії?
ДПС зазначає, що враховуються, зокрема, обсяги постачання товарів/послуг, що передаються/отримуються у межах договорів комісії, а також сума комісійної винагороди, яку отримує комісіонер за надання комісійної послуги.
Строки подання заяви для реєстрації платником ПДВ
Заява подається до податкової служби за основним місцем обліку не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування.
У разі якщо останній день строку подання заяви припадає на вихідний, святковий або неробочий день, останнім днем строку вважається наступний за вихідним, святковим або неробочим робочий день (п. 183.6 ПКУ).
А з якої дати можна подати заяву? У п. 183.4 ПКУ сказано – не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування.
Але зі змісту п. 183.9 ПКУ, який розглядатимемо далі, випливає, що заяву можна подати і раніше цієї дати. У такому разі реєстрація платником ПДВ відбудеться з 1 числа місяця переходу на загальну систему.
Щоправда, у такому разі доведеться досить приблизно заповнити в заяві загальну суму здійснених протягом 12 місяців операцій постачання товарів/послуг. Наприклад, якщо в разі переходу на загальну систему з жовтня 2024 року заяву про реєстрацію платником ПДВ подати 25 вересня 2024 року, то до обсягу постачання за період з жовтня 2023 по вересень 2024 р. можуть не потрапити операції, здійснені в період з 25 по 30 вересня 2024 року
Втім, якщо обсяг зазначених у заяві операцій вже перевищить 1 млн грн, цього буде достатньо, щоб підтвердити факт необхідності обов’язкової реєстрації платником ПДВ.
На практиці податкова служба може відмовити в реєстрації платником ПДВ у разі подання заяви до прийняття рішення про перехід особи з ЄП на загальну систему.
Таким чином, на наш погляд, подавати заяву про реєстрацію платником ПДВ потрібно не раніше дня подання заяви про перехід з ЄП на загальну систему. А така заява подається не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (пп. 298.2.1 ПКУ).
При цьому, згідно п. 183.9 ПКУ, у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви внести до реєстру платників податку запис про реєстрацію такої особи як платника податку:
- з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування, якщо це перше число на день подання реєстраційної заяви ще не настало;
- з дня внесення запису до реєстру платників ПДВ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на загальну систему оподаткування, на день подання реєстраційної заяви вже настало.
За якою формою подавати заяву
Подають заяву за формою №1-ПДВ (за формою додатка до Положення №1130). Електронний ідентифікатор цієї заяви:
- F1310109 (для ФОПів);
- J1310109 (для юросіб).
Заява подається виключно в електронній формі засобами електронного зв’язку через Єдине вікно подання електронної звітності або Електронний кабінет.
Особливості заповнення заяви
Наведемо особливості заповнення тих реквізитів заяви, які стосуються реєстрації платником ПДВ ФОПів чи юросіб при переході з ЄП на загальну систему (див. зразок заяви).
Особа, яка реєструється платником. У відповідній комірці «Юридична особа» чи «Фізична особа» ставиться позначка «√» або «+».
Позначка про реєстрацію. У комірці «Реєстрація» ставиться позначка «√» або «+».
Індивідуальний податковий номер / податковий номер / серія (за наявності) та номер паспорта. Юрособи зазначають код ЄДРПОУ, а ФОП – реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП). Якщо ж фізособи, які є ФОПами, мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта і не мають РНОКПП, такі ФОПи зазначають серію (за наявності) та номер паспорта.
Найменування або прізвище, ім'я та по батькові платника. Юрособи наводять своє найменування так, як воно зазначене в реєстраційних документах. ФОПи наводять прізвище, ім’я та по батькові.
Причини реєстрації платником податку на додану вартість або критерії, за якими платник відповідає вимогам розділу V Кодексу. Заповнюється згідно з додатком до реєстраційної заяви.
Для особи, яка переходить з ЄП на загальну систему, тут зазначають дві причини:
1. П. 181.1 ПКУ;
Причини наводять точно так, як вони зазначені в додатку (див. зразок заяви).
Відомості про відповідальних осіб платника. ФОПи цей розділ не заповнюють, його заповнюють лише юрособи. Тут зазначають дані про:
- керівника;
- особу, відповідальну за ведення бухгалтерського та/або податкового обліку.
Щодо особи, відповідальної за ведення бухобліку, необхідно вказувати відомості лише про працівника або власника юрособи, на якого покладено обов’язок ведення бухгалтерського обліку на підприємстві (головний бухгалтер, бухгалтер, керівник та власник підприємства).
Якщо ведення бухгалтерського обліку за договором ЦПХ здійснює інша юридична або фізична особа, то таке поле прокреслюється.
Особа, яка подає заяву (підписант). Для юрособи це може бути керівник чи уповноважена особа. Для ФОПа – сам підприємець чи його представник.
Хто саме подає заяву (є підписантом), позначається у відповідній комірці позначкою «√» або «+».
Окрім того, наводяться дані такої особи (ПІБ та РНОКПП чи серія (за наявності) та номер паспорта).
Далі знову наводиться ПІБ цієї особи і її підпис, а також дата заповнення (подання) заяви.
Заповнення зворотної сторони реєстраційної заяви. Тут наводиться:
- загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців, у грн. Рівняти цифри слід по правому краю;
- дата досягнення загальної суми оподатковуваних операцій. Тобто дата, коли було досягнуто обсягу постачання 1 млн грн, протягом останніх 12 календарних місяців. Наприклад, якщо юрособа переходить з ЄП на загальну систему з жовтня 2024 року, вона має дивитися обсяг операцій за період з жовтня 2023 по вересень 2024 року. Якщо протягом цього періоду обсяг 1 млн грн досягнуто 23.07.2024, то саме таку дату і слід записати до цього реквізиту заяви;
- ПІБ, підпис особи, яка склала заяву, і дата заповнення (подання) заяви.
З якої дати колишній «єдинник» стає платником ПДВ?
Відповідно до п. 183.9 ПКУ у разі відсутності підстав для відмови у реєстрації особи як платника ПДВ контролюючий орган зобов’язаний протягом трьох робочих днів після надходження реєстраційної заяви до контролюючого органу внести до реєстру платників ПДВ запис про реєстрацію такої особи як платника податку:
- з першого числа календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, у разі реєстрації осіб, визначених в абз. 1 п. 183.4, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, з якого здійснюється перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви не настало;
- з дня внесення запису до реєстру платників податку у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку або у разі реєстрації осіб, визначених в абз. 1 п. 183.4, що відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ПКУ, якщо перше число календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, на день подання реєстраційної заяви настало.
Таким чином, якщо платник ЄП перейшов на загальну систему оподаткування з жовтня 2024 року і подав заяву на обов’язкову реєстрацію платника ПДВ, приміром, в останній строк для подання такої заяви, 10 жовтня (на цей момент 1 жовтня, коли здійснено перехід на загальну систему оподаткування, вже настало), то три робочі дні, протягом яких податкова служба може зареєструвати заяву (внести запис до реєстру платників ПДВ) – 10, 11 і 14 жовтня.
З дня внесення такого запису особа вважатиметься платником ПДВ.
Якщо ж платник перейшов на загальну систему з жовтня, а подав заяву у вересні (до 1 жовтня, коли буде здійснено перехід на загальну систему оподаткування), то платником ПДВ він вважатиметься вже з першого жовтня.
Обов’язки платника ПДВ
Платник ПДВ зобов’язаний нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ при постачанні товарів/послуг, складаючи податкові накладні і реєструючи їх в ЄРПН і має право відображати податковий кредит при придбанні товарів/послуг.
Окрім того, починаючи з місяця, в якому особу зареєстровано платником ПДВ, потрібно складати податкові декларації з ПДВ.
Таким чином, якщо особу внесено до реєстру платників ПДВ, наприклад, з 1 жовтня 2024 р., при здійсненні оподаткованих операцій з цієї дати потрібно нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ. У разі придбання товарів/послуг починаючи з цієї дати є право відображати податковий кредит.
Але податковий кредит відображається на підставі податкових накладних. Тож своїх постачальників слід завчасно повідомити про набуття статусу платника ПДВ.
Те саме стосується і покупців, замовників. Адже вони придбаватимуть товари, послуги з ПДВ.
Причому, як вже зазначалося вище, за загальним правилом податкові зобов’язання з ПДВ нараховуються за правилом першої події. Те саме стосується відображення податкового кредиту (див. п. 198.2 ПКУ).
Тому, наприклад, якщо підприємство стало платником ПДВ 01.10.2024, попередню оплату отримало до цієї дати, 30.09.2024, а відвантажило товар 15.10.2024, ПДВ на операцію відвантаження товару не нараховується, тому що перша податкова подія відбулася до дати реєстрації платником ПДВ.
Те саме стосується і права на податковий кредит. Якщо оплату за товар здійснено до дати реєстрації платником ПДВ, а сам товар був отриманий після цієї дати, права на податковий кредит немає. Постачальник складе податкову накладну на дату отримання оплати, але на неплатника ПДВ.