УВАГА! Нова форма ПН та РК до неї: аналіз від редакції

Одразу зауважимо, що насправді змін небагато і вони не є кардинальними. Адже причиною для затвердження нової редакції ПН та РК стали зміни у законодавстві для експортерів сільськогосподарської продукції. 

Отже, якщо у вас інша сфера діяльності, ПН та РК ви складатимете, як і до цього, – лише за формою в редакції Наказу №400. І з урахуванням кількох порад, які ми наведемо на початку цієї статті. 

Якщо ж ви саме експортер сільськогосподарської продукції, то ця стаття цілком стане вам у пригоді. 

З якої дати застосовувати нові форми ПН та РК? 

Наказ №400 набирає чинності з 1 числа місяця, що настає за місяцем його офіційного опублікування. 

Якщо його буде опубліковано у вересні, то нові форми ПН і РК доведеться застосовувати з 1 жовтня 2024 року. 

Проте, звісно, не раніше ніж ДПС оновить власне програмне забезпечення – додасть шаблони нових форм ПН та РК і зробить їх складання і реєстрацію в електронному вигляді технічно можливими. 

Отже, нікуди не поспішаємо: у вересні 2024 року ми все ще користуємось старими формами ПН/РК. А про дату застосування нових форм ДПСУ ми вас обов’язково повідомимо! 

Що змінилося в Порядку складання ПН/РК для всіх? 

Фахівці Мінфіну переформулювали п. 2 Порядку №1307. Тепер він звучить таким чином: 

«Податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». 

Проте що це уточнення змінить для платників ПДВ? Нічого. Це просто приведення норми Порядку №1307 до умов вже чинного до того законодавства, яке і так застосовувалось на практиці. Аналогічні косметичні норми вносяться й до пунктів 20 та 26 Порядку №1307. 

Із цікавого – зауваження до абз. 5 п. 10 Порядку №1307. До цього в ньому умова «за наявності» була лише щодо по батькові покупця-фізособи. Тому що, справді, по батькові буває зазначено не в усіх документах (навіть у договорах), а якщо йдеться про фізособу-нерезидента, то і поготів. 

Тепер така сама умова буде зазначена і щодо прізвища! Оскільки цей абзац стосується фізосіб з числа дипломатичного персоналу та членів їх сімей, очевидно, в Мінфіні дізналися, що і прізвища бувають не в усіх іноземців. Тому вказувати його у ПН/РК треба лише у разі наявності. 

Тим, хто складає ПН у зв’язку із типом причини 13 (за використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів / послуг не в господарській діяльності), слід звернути увагу на зміни до п. 16 Порядку №1307! 

За ними у зведеній ПН з типом причини складання 13 доведеться розкривати інформацію за нарахуваннями повністю:

• у графі 2 (найменування товару/послуги) табличної частини документа, крім дати складання та порядкових номерів ПН, складених на такого платника податку при постачанні йому товарів/послуг, необоротних активів, за якими він визначає податкові зобов’язання, треба буде зазначати ще й опис (номенклатуру) цих товарів та послуг; 
• у графі 4 (одиниця виміру) зараз проставляємо одиницю виміру «грн». Після змін у цій графі у ПН з типом причини 13 доведеться проставляти «рідну» одиницю виміру товару/послуги – тобто ту, яка була зазначена у «вхідній» ПН від постачальника;
• підлягатимуть заповненню в цій ПН і графи 3.1, 3.2, 3.3, 5‒9. 

Про експорт взагалі

Спочатку про загальне: будь-яких експортерів стосуватиметься нова норма п. 12 Порядку №1307. 

Коли ви заповнюєте у ПН/РК дані про покупця, то зараз зазначаєте лише його найменування (ПІБ) та, через кому, країну реєстрації. А ще умовний ІПК такого покупця «300000000000». Цікаво, що цю норму не оновили, і в ній, як і раніше, зазначено ПІБ. 

Але після змін до інформації про покупця доведеться додавати ще й інформацію про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:

• дату та номер експортного контракту,
• дату та номер експортної митної декларації,
• якщо це форвардний контракт, доведеться проставити про це позначку. 

А далі про спеціальне – про експорт сільськогосподарської продукції, для якого встановили спеціальні правила окремим законом. 

Про ПН/РК у РЕЗ 

Як ми повідомляли раніше, з 1 липня 2024 року набрали чинності два закони:

• Закон №3707, який вніс зміни до МКУ щодо оформлення товарів в режимі експортного забезпечення (РЕЗ). Про нього ми розповідали у статті за посиланням;
• Закон №3706, який вніс зміни до ПКУ щодо такого оформлення. І ось ним і було передбачене оновлення форм ПН та РК, що ми анонсували тут. 

Чому ці зміни до ПН/РК не затвердили одразу? Тому що у зазначених вище законах було вказано: режим експортного забезпечення має встановити КМУ. 

Поки що КМУ цього не зробив. А тільки затвердив порядок мінімально допустимих експортних цін на окремі види сільгосптоварів. Постанова щодо затвердження набрала чинності з 3 вересня 2024 року. Але порядок запрацює з дати запровадження режиму. Про це ми повідомляли тут. 

Але Мінфін вже затвердив розроблені ще в серпні зміни до форм ПН та РК. А ще й оновив форму декларації з ПДВ, про що ми поговоримо в окремій статті. 

Що треба врахувати у ПН/РК тим, хто скористався РЕЗ 

При здійсненні вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів платник податку зобов’язаний до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів за кожним таким товаром скласти окрему ПН та зареєструвати її в ЄРПН. 

Що значить «окрему»? У цьому випадку це означає дуже окрему! 

Адже у такій податковій накладній:

• в її номері (у другій частині, після знаку дробу) зазначається код «7», який буде встановлено тільки для операцій у РЕЗ;
• має бути зазначено окремий тип причини «22». Що означатиме, що вона складена на операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту «окремих видів товарів» – не дивуйтесь, але це ще одне умовне позначення РЕЗ;

• може бути зазначено тільки один товар за одним кодом згідно з УКТ ЗЕД;
• одиницею виміру товарів мають бути кілограми;
• у податковій накладній має бути вказано дату та номер договору (контракту) на вивезення окремих видів товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт. Втім, як ми зазначали вище, ці нововведення стосуються всіх платників ПДВ – експортерів, а не лише РЕЗ. А от якщо це експорт за РЕЗ, то про це додатково проставляється помітка «Х» у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України»; 
• у графі «Отримувач (покупець)» такої податкової накладної зазначають найменування (ПІБ) нерезидента та через кому ‒ країну, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а у рядку «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний ІПН «300000000000», рядок «Податковий номер платника податку або серія (за наявності) та номер паспорта» не заповнюється. 

Ці зміни передбачаються в Порядку №1307 (п. 6, 8, 12, 16 тощо).

Податкова накладна, складена з порушенням таких вимог, не приймається до реєстрації в ЄРПН. 

Для експортних операцій у РЕЗ затвердили навіть окремий порядок складання РК до ПН (новий п. 24 Порядку №1307). Його таблична частина заповнюватиметься так: 

• показники рядка ПН, що коригується, зазначаються зі знаком «-» окремо в кожній графі;
• додається новий рядок з виправленими показниками, якому присвоюється новий черговий порядковий номер, що не зазначався в податковій накладній;
• рядку податкової накладної, що коригується, зазначеному зі знаком «-», та новому рядку з виправленими показниками, що його замінює, присвоюється однаковий порядковий номер групи коригування, який зазначається у графі 2.2 табличної частини розділу Б розрахунку коригування, та у графі 2.1 наводиться однаковий код причини коригування, що відповідає умовному коду причини коригування, визначеному ДПСУ для випадків, передбачених пп. 97.4 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
• Після реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної, складеного відповідно до пп. «б» пп. 97.4 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, коригування показників податкової накладної не дозволяється, крім коригування відповідно до пп. «в» пп. 97.4 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ – тобто виключно ставки ПДВ та нарахованої суми ПДВ! 
• у разі складання розрахунку коригування до податкової накладної у випадках, визначених пп. «б», «в» пп. 97.4 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, у верхній лівій частині такого розрахунку коригування у відповідному рядку графи «Інформація про операцію з вивезення товарів за межі митної території України:» зазначаються дата та номер митної декларації, за якою здійснено вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів. 

Тобто що ми бачимо: 

• усі виправлення в табличній частині пропонується робити по два рядки – неправильний з мінусами (на видалення рядка з ПН), правильний – завжди додаватиметься як новий рядок ПН (тобто з наступним невикористаним номером рядка ПН). Наприклад, помилилися ви в першому рядку ПН? У РК треба буде показати рядок з номером 1 на видалення (з мінусовими значеннями) і рядок з номером 2 із правильними значеннями. Але, сподіваємось, що зайві ПН (якщо такі будуть) дозволять анулювати й з одним рядком (мінусовим);
• кількість РК обмежена! Згаданий вище пп. «б» як підстава для коригування передбачає складання РК з метою приведення показників ПН у відповідність до показників митної декларації без зміни ставки оподаткування. Такий РК у РЕЗ може бути складено лише після завершення вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією. А пп. «в» як раз тільки щодо зміни ставки ПДВ та суми ПДВ дозволяється застосовувати лише для приведення розміру застосованої ставки ПДВ у відповідність до розміру ставки, визначеної пп. «б» п. 193.1 ПКУ. І кожну з таких підстав можна використати лише по одному разу! 

Здається, що складно? Проте це лише тому, що зараз ми зупинилися на складанні ПН та РК у РЕЗ, а треба знати усі етапи цього спеціального митного режиму. 

Податківці докладно розповіли про три етапи, які проходитимуть усі експортери в РЕЗ щодо оподаткування та оформлення такого експорту. Ми їх навели в новині за посиланням.