З першого числа місяця, наступного після місяця його опублікування, тобто з 1 липня набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо особливостей експорту окремих видів товарів у період дії воєнного стану» від 09.05.2024 №3707-IX (далі – Закон №3707).
У ньому слід звернути увагу на кілька таких моментів:
Митниця дає інформацію про ЗЕД
Одне із завдань контролерів щодо ЗЕД – це нагляд за дотриманням строків проведення валютних розрахунків. І, як відомо, задіяні в цьому фінансові установи (від НБУ до небанківських фінансових установ, які проводять розрахунки в іноземних валютах); органи ДПС (які мають право штрафувати за порушення строків розрахунків; і, нарешті, сама митниця, через яку відбувається імпорт та експорт товарів.
Тому інформація, яку має кожен із контролерів, потрібна й іншім. І саме тому завдяки Закону №3707 обмін інформацією (причому швидкий, в електронній формі за допомогою Інтернету) відбуватиметься й надалі.
Тобто офіційно: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, здійснює з банками, Національним банком України обмін інформацією щодо експортно-імпортних операцій суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, необхідною для забезпечення здійснення банками валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (включаючи інформацію про експортера/імпортера, його контрагента-нерезидента, країну походження товару, код товару згідно з УКТ ЗЕД, вартість товару, реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та документів, що є невід’ємною частиною зовнішньоекономічного договору (контракту), на підставі міжвідомчих угод про інформаційний обмін, укладених з Національним банком України.
Як визначається митна вартість товару (з якої рахують мито та податки)
До 31 грудня 2030 року включно митною вартістю товарів, які вивозяться за межі митної території України з поміщенням у митний режим експорту та на які законом встановлено вивізне мито, що нараховується за адвалорними ставками (крім товарів, визначених статтею 19-2 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», у разі запровадження Кабінетом Міністрів України режиму експортного забезпечення), є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі, але не нижче середньоарифметичного значення котирувань цін на відповідні товари на міжнародних товарних біржах.
До цього такий спеціальний порядок визначення митної вартості планувався лише до кінця 2025 року.
Але що він означає?
Відносною (адвалорною) визнається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування (п. 28.2 ПКУ). Щодо мита діє аналогічне визначення: адвалорна ставка – це ставка у відсотках, яка застосовується до митної вартості.
А митна вартість, як ми бачимо, у цьому році та в наступні 6 років визначатиметься з ціни, зазначеної у рахунку, виставленому постачальником. Але митники ще порівнюватимуть її з даними міжнародних товарних бірж і визначатимуть середню ціну на такі товари. Ні, формально митну декларацію, як і раніше (з усіма показниками, зокрема і з митною вартістю, сумами податків та мита), має скласти декларант. Але (також, як і раніше) без перевірки цих показників та згоди із ними з боку митниці, товар кордон не перетне.
Режим експортного забезпечення – що це?
Цей режим передбачено ст. 19-2 Закону про ЗЕД. За нею на період дії воєнного стану в Україні, КМУ має право приймати рішення про запровадження та скасування режиму експортного забезпечення. Він полягає у встановленні особливостей здійснення операцій з експорту окремих видів товарів.
Наприклад, може бути заборонено експорт певних товарів неплатниками ПДВ. Або заборонено експорт товарів за ціною, нижчою за мінімальну (це може стосуватися сільськогосподарських товарів, а мінімальні ціни на них має затвердити той самий КМУ).
Проте говорити про нього докладно матиме сенс у разі його запровадження. Хоча Митний кодекс вже привели у відповідність до можливості такого режиму.
Як оформлятимуться МД у режимі експортного забезпечення
У такому випадку декларування товарів, які підпадатимуть під цей режим, але які дозволили-таки експортувати, здійснюватиметься на підставі окремої періодичної, спрощеної митної декларації або митної декларації, заповненої у звичайному порядку, до якої декларант обов’язково вносить відомості про дату та номер відповідної податкової накладної, складеної за операцією з вивезення за межі митної території України таких товарів у порядку, встановленому пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та зареєстрованої в ЄРПН не пізніше ніж за 30 днів до дня подання такої митної декларації.
Відповідна митна декларація має містити інформацію лише щодо одного товару та реквізити однієї відповідної податкової накладної. Тобто на кожен товар – окрема МД та ПН! Не допускається зазначення у МД номера та дати ПН, реквізити якої зазначені в іншій МД, крім випадків внесення таких відомостей до додаткових декларацій, що подаються до відповідної періодичної або спрощеної МД. Очевидно, що це було зроблено для полегшення контролю за такими операціями з боку податківців та митників.
І ще одна особливість складання МД у такому режимі. Після початку митного оформлення товарів на підставі окремої періодичної, спрощеної митної декларації або митної декларації, заповненої у звичайному порядку, не допускається внесення змін до таких митних декларацій, що стосуються:
- особи, відповідальної за фінансове врегулювання (комітента або іншої особи, від імені та за дорученням якої здійснюється експорт товарів),
- найменування товару,
- коду товару згідно з УКТ ЗЕД,
- збільшення кількості товару в кілограмах (вага нетто),
- дати та номера податкової накладної.
Ну і зрозуміло, що заявлена у такій МД фактурна вартість товару не може бути нижчою ніж вартість цього товару, розрахована згідно з мінімально допустимими експортними цінами, крім випадків здійснення декларування товару на підставі форвардного контракту (у цьому випадку мінімальні ціни беруться на дату укладання такого контракту).
В яких випадках митниця не пропустить товар на експорт?
У режимі експортного забезпечення митний орган приймає рішення про відмову в митному оформленні товарів у разі якщо:
- відомості про дату та номер податкової накладної, що зазначені в такій додатковій декларації, не відповідають відомостям, зазначеним у відповідній періодичній або спрощеній митній декларації;
- заявлена фактурна вартість товару є нижчою ніж вартість товару, розрахована згідно з мінімально допустимими експортними цінами на дату пропуску цього товару за межі митної території України (крім випадків здійснення декларування товару на підставі форвардного контракту);
- заявлена фактурна вартість товару, декларування якого здійснюється на підставі форвардного контракту, є нижчою ніж вартість товару, розрахована згідно з мінімально допустимими експортними цінами на дату укладення такого контракту або на дату пропуску такого товару за межі митної території України, якщо на дату укладення форвардного контракту не було встановлено мінімально допустимих експортних цін;
- декларантом або уповноваженою ним особою не виконано інші умови, визначені Митним кодексом.
