Голова парламентського комітету з податків та фінансів, Данило Гетманцев, повідомив у своєму Телеграм-каналі, що у І півріччі 2025 року банки задекларували 277,8 млрд грн доходів, що на 9% більше, ніж у 2024 р. Особливо відчутний ривок відбувся у ІІ кварталі — +30% до ІІ кварталу 2024 року.
Водночас податок на прибуток залишився на рівні минулого року — 20,6 млрд грн, та на 15,3 млрд грн більше, ніж у 2023-му.
Частка банків у загальних надходженнях з податку на прибуток склала 18%.
Але попри збільшення доходів, рівень сплати податку впав: з 8,1% у 2024 році до 7,4% у 2025-му.
Банки демонструють стабільне зростання доходів з певним падіння рівня сплати. Таке зниження є індикатором для аналізу податковими органами та контролем за повнотою оподаткування банківського сектору. Бюджет має отримувати справедливу частку з прибутків, що зростають.
Це тим більше справедливо у ситуації, коли:
- найбільшим джерелом цього прибутку є не інновації, підвищення ефективності або суттєве розширення програм кредитування бізнесу і населення, а операції з безризиковими державними цінними паперами, депозитними сертифікатами та ОВДП.
- наприклад, середньоденний залишок за депозитними сертифікатами НБУ у 2021 році був 145 млрд грн, за 9 місяців 2025 року 506 млрд грн. Тобто такі операції зросли більш ніж утричі, адже НБУ цю ліквідність, обумовлену насамперед значним дефіцитом державного бюджету, що покривається переважно міжнародною допомогою, треба стерилізувати.
- зокрема, частка депозитних сертифікатів в чистих активах банківської системи зросла із 10,4% на кінець 2021 року до 15% на кінець першої половини 2025 року. Тоді як частка кредитів у чистих активах за цей час навпаки зменшилась із 36,1% до 26,3%.
Отже, в умовах, що складаються, банки мають можливість отримувати переважну частину свого чистого прибутку без підприємницького ризику. Водночас є життєва необхідність спрямовувати на сектор безпеки і оборони безпрецедентні 50-60% видаткової частини бюджету, а решта переважно йде на забезпечення і так аскетичних соціальних стандартів, до того ж заморожених у 2025 році.
В окремому пості Гетманцев відмітив: «Саме цим ми керувались, пропонуючи із колегами поправки до оподаткування прибутку банків за підвищеною ставкою 50% у 2026 році для зменшення непокритого розриву у фінансуванні дефіциту бюджету наступного року.
При цьому ще раз хочу звернути увагу, що банківській сектор демонструє операційну ефективність та прибутковість близьку до історичних максимумів, а його фінансовий стан і показники стійкості є навіть кращими ніж до початку повномасштабної війни».
Окремо він навів цифри 2025 року:
- рентабельність банківського капіталу на 1 вересня 2025 року склала 39,6%, що є помітно вищим, ніж до повномасштабної війни. Зокрема цей показник складав 32,3% на 1 вересня 2021 року, 23,8% - на 1 вересня 2020 року. Для порівняння рентабельність банківського капіталу по країнах ЄС у 4-му кварталі 2024 року у середньому складала 10,5%, найбільша в Румунії – 22,4%, Угорщині – 20,9%, Кіпрі – 20,7%.
- банки є адекватно капіталізованими. На 1 вересня 2025 року показник адекватності банківського капіталу складав 15% (при нормативі 10%), адекватності капіталу першого рівня – 14,7% (при нормативі 7,5%). Нормативи виконували усі банки, окрім невеликого PBC банку.
- показники стійкості є кращими ніж до війни. Влітку Нацбанк відновив регулярне стрес-тестування найбільших банків, на які припадає 90% активів по системі. Результати показали, що банки мають достатній запас капіталу навіть за умови затяжної кризи і попри всі виклики є більш стійкими ніж до війни. Орієнтовна потреба в капіталі за результатами стрес-тестування з урахуванням несприятливого сценарію поточного року становить близько 5% від обсягу регулятивного капіталу банківської системи станом на початок цього року. Це майже втричі менше, ніж за результатами оцінки стійкості у 2021 році.
Наприкінці нардеп вказав: «За нашими розрахунками, оподаткування за підвищеною ставкою принесе щонайменше 30 млрд грн до державного бюджету 2026 року (із врахуванням того, що податок на прибуток розщеплюється у пропорції 90% до держбюджету, 10% - до місцевих, тобто місцеві бюджети також додатково отримують 3,3 млрд грн).
Будемо реалістами – ця сума не закриє повністю непрофінансований розрив у бюджеті – 2026, який наразі Мінфін оцінює у 16 млрд. євро. Це ті кошти, які ще треба знайти за допомогою міжнародних партнерів. Але ця сума точно не буде зайвою, якщо, на жаль, реалізується сценарій із продовженням активних військових дій у 2026 році».
***
Читайте також: Гетманцев пропонує 50% податок на прибуток для банків у 2026 році
