Як визначено пунктом 146.4 статті 146 Податкового кодексу України (далі ? ПКУ) придбані (самостійно виготовлені) основні засоби зараховуються на баланс платника податку за первісною вартістю.
Відповідно до пункту 146.5 статті 146 ПКУ первісна вартість об’єкта основних засобів складається з таких витрат:
— суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
— реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням/отриманням прав на об’єкт основних засобів;
— суми ввізного мита;
— суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються платнику);
— витрати на страхування ризиків доставки основних засобів;
— витрати на транспортування, установлення, монтаж, налагодження основних засобів;
— фінансові витрати, включення яких до собівартості кваліфікаційних активів передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку;
— інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою.
Пунктом 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку «Основні засоби» затвердженого наказом МФУ від 27.04.2000 р. №92, визначено, що до складу первісної вартості основних засобів включаються, зокрема, витрати на транспортування, установлення, монтаж, налагодження основних засобів.
Отже, первісну вартість основних засобів, що використовуються в господарській діяльності платника податку, з метою нарахування амортизаційних відрахувань, формує не лише вартість основного засобу (суми, що сплачуються постачальникам), але й інші витрати, безпосередньо пов’язані з отриманням та доведенням основного засобу до стану, у якому він придатний для використання із запланованою метою, зокрема витрати на транспортування.