Мінімально допустимі строки корисного використання основних засобів наведено у п. 145.1 ст. 145 ПКУ. Відповідно до пп. 145.1.2 нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється наказом по підприємству при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), але не менше ніж визначено цим пунктом, і зупиняється на період його виведення з експлуатації (для реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання, консервації та інших причин) на підставі документів, які свідчать про виведення таких основних засобів з експлуатації.
Нарахування амортизації з метою оподаткування здійснюється підприємством за методом, визначеним наказом про облікову політику з метою складання фінансової звітності, та може переглядатися у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигід від його використання (пп. 145.1.9 ст. 145 ПКУ).
Амортизація основних засобів за виробничим методом нараховується так: місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (робіт, послуг) та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити (виконати) з використанням об’єкта основних засобів (абзац п’ятий пп. 145.1.5 ст. 145 ПКУ).
Таким чином, при застосуванні виробничого методу амортизації основних засобів враховуються мінімально допустимі строки корисного використання.
Матеріали «гарячої лінії» за участю заступника директора Департаменту — начальника Управління адміністрування податку на прибуток та податкових платежів Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПС України Наталії Хоцянівської