Український податок авансом є нелогічним і суперечить законам економіки — юрист

«Сплата податку авансом у деяких країнах Європи, справді, практикується, але український варіант подібного оподаткування не має з цим нічого спільного. Українські норми не відповідають законам економіки і логічно не обґрунтовані. Але в нашій історії, та й не тільки в нашій, є маса прикладів іноді навіть абсурдних правових постулатів. Іноді вони навіть виправдані в досягненні певних висот, — стверджує Сергій Алексєєв. — У нас же, радше за все, державі не вистачає грошей погасити ті кредити, які було взято під будівництво тих самих доріг, мостів тощо, от і намагаються якимись методами зібрати потрібні суми».
За законами економіки, підприємець, який сплачує податок авансом, наприклад, на три місяці наперед, повинен бути впевненим, що на цей період держава йому гарантує податкову недоторканність: звільнить його від перевірок податкової служби, ОБЕЗ та інших контролюючих інстанцій. За словами юриста, в нашій же країні сплата податків ніколи не давала гарантій від «навали» наглядово-каральних органів. Авансування податку на прибуток — не виняток з цього правила.
Враховуючи нестабільну економічну ситуацію в нашій країні, підприємець, який сплатив податок авансом, не може бути впевненим у тому, що суму цього податку він зможе заробити. Сергій Алексєєв стверджує, що така система оподаткування доб’є слабкий і нестабільний бізнес:
«Насамперед треба спростити систему податкової звітності, яка тепер є досить складною, удосконалити електронну систему звітності, в бік якої плюються всі бізнесмени, щоб хоч якось стабілізувати український бізнес. І тільки потім можна думати про можливість запровадження податку авансом, для якнайшвидшого наповнення держбюджету», — упевнений юрист.
За інформацією Європейської бізнес-асоціації, ще у травні поточного року, коли про законність авансування податків на прибуток не було й мови, вже 77% опитаних ними підприємців заявляли про те, що отримували пропозиції сплатити податки авансом. Цей закон — тільки легалізація того, що раніше називали «податковим тиском».
Юрист також нагадує про те, що варто також враховувати фактор досвідченості наших підприємців обходити такого роду перепони. Навряд чи вони захочуть бути «вівцями» і стануть покірливо виконувати такі «мудрі» накази. Завжди знайдуться способи, як відвести капітал у тінь, перерозподілити його між безліччю фіктивних підприємств тощо.