Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
При оформленні тимчасової вантажної митної декларації у платника податку виникає зобов’язання з подання у строк не більше ніж через 45 днів з дати оформлення тимчасової вантажної митної декларації митної додаткової декларації, яка містить точні відомості про товари, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.
Витрати, які враховуються для визначення об’єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов’язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового кодексу (п. 138.2 ст. 138 Кодексу).
Зокрема, п. 44.1 ст. 44 цього Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податку зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Отже, при обчисленні податку на прибуток підприємств витрати на придбання товарів, що ввозяться на митну територію України, формуються виключно на підставі вантажних митних декларацій, заповнених у звичайному порядку.
Тобто, тимчасова вантажна митна декларація не може бути підтвердним документом.
