Камеральна перевірка ДПС у 2026 році: підстави, порядок проведення, наслідки та оскарження результатів

1. У чому різниця між камеральною і документальною перевірками?
2. Які підстави та предмет камеральної перевірки?
3. Строки проведення камеральної перевірки: чотири різні режими
4. Новий Порядок проведення перевірки: що змінилося у 2026 році?
5. Оформлення результатів перевірки і наслідки для платника
6. Право на уточнення після камеральної перевірки
7. Судова практика Верховного Суду 2025–2026 рр. щодо камеральних перевірок
8. Як відбувається оскарження результатів камеральної перевірки?
9. Практичний алгоритм дій після отримання акта камеральної перевірки
10. Де почитати більше про камеральні перевірки?

Камеральна перевірка – найпоширеніший вид податкового контролю: вона проводиться без відома платника, без наказу керівника органу ДПС і без виїзду до платника податків. Саме тому платник, як правило, дізнається про неї вже постфактум – з акта перевірки та податкового повідомлення-рішення.

У статті розглянемо, на яких підставах і в яких межах податкова може проводити камеральну перевірку, які строки та наслідки з нею пов'язані, а також яка судова практика ВС 2025–2026 років визначає межі повноважень контролюючого органу і алгоритм оскарження результатів такої перевірки.

У чому різниця між камеральною і документальною перевірками?

Нагадаємо, що камеральна перевірка – це форма поточного податкового контролю, яку проводять посадові особи контролюючого органу у власному приміщенні виключно на підставі даних, що вже перебувають у розпорядженні ДПС: поданої звітності платника та відомостей електронних реєстрів і систем (СЕА ПДВ, ЄРПН, ЄРАН, системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, СОД РРО, Єдиного реєстру ліцензіатів, митних декларацій тощо).

І головна відмінність від документальної перевірки – межі дослідження. Камеральна перевірка є формальним і логічним контролем показників звітності: податківці бачать лише те, що платник задекларував, або що є в електронних базах, але не мають права вимагати первинні документи чи оцінювати реальність господарських операцій.

Таблиця 1. Порівняння камеральної та документальної перевірки

Які підстави та предмет камеральної перевірки?

Перелік питань, які можуть бути предметом камеральної перевірки, визначено у пп. 75.1.1 ПКУ. До нього, зокрема, належать:

• своєчасність подання податкової звітності;
• своєчасність реєстрації податкових накладних і розрахунків коригування в ЄРПН;
• своєчасність реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування в ЄРАН;
• своєчасність сплати узгодженої суми грошового зобов'язання;
• повнота сплати авансового внеску з податку на прибуток (п. 141.13–141.14 ПКУ) – на підставі Реєстру пунктів обміну валюти та Єдиного реєстру ліцензіатів місць обігу пального;
• правильність заповнення реквізитів та арифметична й логічна узгодженість показників звітності;
• своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів (ст. 39-3 ПКУ) та звітів за стандартом CRS.

Починаючи з 2022 року Законами №4015, №2720 та №2970 коло цих питань поступово розширювалося, однак, як послідовно наголошує ВС, суть і мета камеральної перевірки при цьому не змінилися: розширено лише перелік формальних питань, які можна перевіряти, а не обсяг повноважень щодо аналізу первинних документів чи реальності операцій.

Строки проведення камеральної перевірки: чотири різні режими

Стаття 76 ПКУ встановлює декілька строків проведення камеральної перевірки залежно від її предмета.

Таблиця 2. Строки проведення камеральної перевірки

Важливо!

ВС у постанові від 16.04.2024 у справі №320/9749/22, підтвердив: ПКУ не передбачає перенесення 30-денного строку, навіть якщо його останній день припадає на вихідний. Акт, складений із порушенням цього строку, є незаконним, а недотримання строків – самостійна підстава для оскарження результатів перевірки.

Новий Порядок проведення перевірки: що змінилося у 2026 році?

З 6 січня 2026 року діє наказ ДПС №4 «Про затвердження Загального порядку організації та проведення контролюючими органами камеральних перевірок податкової звітності та окремої звітності фінансових агентів» (далі – Порядок №4), який замінив застарілі Методрекомендації №165 від 2013 року.

З цього приводу читайте:

З 6 січня 2026 року ДПС проводить камеральні перевірки по-новому: знайомимося з наказом

Порядок №4, зокрема:

• деталізує етапи перевірки та перелік інформаційних баз, які зіставляються на кожному з них;
• уточнює зміст акта перевірки – з 01.01.2026 у ньому окремо визначається календарний період порушення для перевірок своєчасності реєстрації ПН/РК в ЄРПН, АН/РК в ЄРАН, а також операцій із пальним, спиртом, алкоголем і тютюном;
• визначає, що акт має містити перелік джерел інформації, опис порушень із посиланням на конкретні норми ПКУ та повідомлення про право платника подати заперечення (п. 86.7 ПКУ);
• окреслює перелік звітності, щодо якої факт неподання не тягне автоматичної камеральної перевірки (декларації ФОП на ЄП, декларація про майновий стан і доходи, звітність е-резидентів тощо) (розділ IV Порядку №4).

Оформлення результатів перевірки і наслідки для платника

Якщо перевіркою виявлено порушення, складається акт камеральної перевірки у двох примірниках. На його підставі контролюючий орган може прийняти податкове повідомлення-рішення (ППР) – саме воно, а не акт, є документом, який породжує правові наслідки для платника і підлягає оскарженню.

Окремої уваги заслуговує питання кількості посадових осіб, які підписують акт. У постанові від 03.04.2025 у справі №320/27109/23 ВС дійшов висновку, що норми п. 76.1 та 86.2 ПКУ не встановлюють мінімальної кількості перевіряючих – камеральну перевірку може проводити й один інспектор, і сам факт підписання акта однією особою не є підставою для скасування його результатів.

Детальніше почитати про це можна у статті «Камеральна перевірка реєстрації ПН/РК під час війни: розмір штрафу та правила складання ППР».

Право на уточнення після камеральної перевірки

Одна з найважливіших гарантій платника – можливість подати уточнюючий розрахунок після отримання акта камеральної перевірки, але до прийняття ППР. У постанові від 10.01.2024 у справі №805/3164/17-а ВС нагадав: камеральна перевірка є самостійним видом перевірок і не належить ні до планових, ні до позапланових документальних перевірок, тому обмеження п. 50.2 ПКУ (заборона уточнення під час документальної перевірки) на неї не поширюється.

Детальніше про це можна почитати у статті «Уточнюючий розрахунок після камеральної перевірки: чи врятує він від штрафу?».

Важливо!

Контролюючий орган, приймаючи ППР за результатами камеральної перевірки, зобов'язаний врахувати дані поданого платником уточнюючого розрахунку і встановити дійсний розмір податкового зобов'язання саме з їх урахуванням (п. 50.3 ПКУ в редакції Закону №4112-IX). Цю позицію ВС послідовно підтримує з 2020 року (справи №640/15334/19, №808/537/16).

Судова практика Верховного Суду 2025–2026 рр. щодо камеральних перевірок

1. Джерела інформації – вичерпний перелік

У постанові від 16.01.2024 у справі №440/2547/22 ВС узагальнив: камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних податкової звітності платника та даних електронних систем ДПС. Якщо для висновку про заниження зобов'язань потрібно досліджувати первинні документи, питання можна перевірити лише в межах документальної перевірки. Розбіжність між декларацією і даними ЄРПН сама по собі – підстава не для донарахування за актом камеральної перевірки, а для призначення документальної позапланової перевірки (п. 5 розділу ІІ Порядку №4, п. 201.10 ПКУ).

2. Перевищення повноважень при перевірці цільового використання пального

У постанові від 28.05.2025 у справі №320/14811/24 ВС визнав протиправним ППР на понад 34 млн грн акцизного податку, яким податкова, посилаючись на висновки камеральної перевірки, визнала нецільовим використання пального, поставленого військовим частинам. Суд наголосив: встановлення факту цільового чи нецільового використання пального для цілей погашення податкового векселя (п. 229.8 ПКУ) потребує аналізу первинних документів і дослідження фактичних операцій, а отже – не може бути предметом камеральної перевірки. Акт, складений з перевищенням цих меж, є недопустимим доказом.

Увага!

В цій же справі ВС нагадав про порядок розгляду спору: оскаржуючи ППР, платник вправі посилатися на процедурні порушення під час камеральної перевірки. Суди повинні надати правову оцінку саме цим порушенням у першу чергу, і лише якщо вони не визнані такими, що тягнуть протиправність ППР, – переходити до оцінки інших підстав, викладених в акті перевірки.

3. Скасування статусу платника єдиного податку – не за камеральною перевіркою

У постановах від 18.03.2025 у справі №160/21398/24 та від 15.04.2025 у справі №160/23272/24 ВС підтвердив: анулювання реєстрації платника єдиного податку можливе лише за результатами документальної перевірки. Камеральна перевірка не дозволяє встановлювати ні перевищення граничного доходу, ні інші умови перебування на спрощеній системі – ці обставини потребують дослідження первинних документів.

4. Достовірність показників звітності – поза межами камеральної перевірки

У постановах від 16.07.2024 у справі №320/4281/23 та від 26.06.2024 у справі №320/11734/22 ВС послідовно вказує: аналіз достовірності задекларованих показників (зокрема, чи були операції реальними) камеральною перевіркою не здійснюється. Будь-які висновки податкової про «нереальність» чи «безпідставність» показників, зроблені саме в межах камеральної перевірки, є незаконними.

5. Строк давності для перевірки реєстрації податкових накладних – 1095 днів

Судова практика (зокрема правова позиція, застосована при розгляді спорів про своєчасність реєстрації ПН/РК в ЄРПН) виходить із того, що на такі перевірки поширюється загальний строк давності – 1095 днів, які обчислюються від дня вчинення порушення (граничного строку реєстрації), а не від дати подання декларації за відповідний період. Це дає податковій значно ширше вікно для донарахування штрафів за ст. 120-1 ПКУ, ніж 30-денний строк для перевірки самої декларації.

Як відбувається оскарження результатів камеральної перевірки?

Важливо розрізняти два предмети можливого оскарження – дії/акт перевірки і ППР, прийняте на його підставі. Акт камеральної перевірки самостійно в адміністративному чи судовому порядку не оскаржується – на нього можна подати лише заперечення до контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання акта (п. 86.7 ПКУ). Подання заперечень – право, а не обов'язок платника; водночас податковий орган зобов'язаний врахувати їх до прийняття ППР.

Якщо після закінчення перевірки і до прийняття рішення контролюючим органом за результатами перевірки платник податків відповідно до п. 44.6 ПКУ надає в порядку п. 86.7 ПКУ документи, що підтверджують показники податковій звітності, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення (п. 3 розділу ХІ Порядку №4).

ППР, прийняте за результатами камеральної перевірки, оскаржується в загальному порядку – адміністративно (скарга до ДПС України протягом 10 робочих днів з дня отримання ППР) або одразу до суду (чи протягом одного місяця, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, ст. 56 ПКУ, ст. 122 КАСУ).

У судовому спорі щодо ППР платник вправі посилатися не лише на неправильне застосування матеріальних норм, а й на процедурні порушення самої камеральної перевірки: вихід за межі предмета перевірки, порушення строків її проведення, використання невичерпного законом переліку джерел інформації. Як показує практика ВС 2025 року, саме ці аргументи суди досліджують у першу чергу – і саме на них найчастіше «ламаються» податкові донарахування, зроблені за наслідками камеральних перевірок.

Практичний алгоритм дій після отримання акта камеральної перевірки

1. Перевірте предмет перевірки – чи не вийшла податкова за межі пп. 75.1.1 ПКУ (наприклад, чи не досліджувалися первинні документи чи реальність операцій).
2. Перевірте дотримання строків – зіставте дату граничного подання звітності (чи дату подання уточнення) з датою складення акта.
3. За наявності підстав – подайте заперечення протягом 10 робочих днів; за потреби скористайтеся правом подати уточнюючий розрахунок до прийняття ППР.
4. Якщо ППР усе ж прийнято – оскаржуйте його адміністративно та/або в суді, наводячи процедурні порушення перевірки як самостійну підставу протиправності рішення.

Де почитати більше про камеральні перевірки?

 

• Камеральні перевірки звіту з ЄСВ: як проводяться?
• Камеральна перевірка реєстрації ПН/РК під час війни: розмір штрафу та правила складання ППР
• Уточнюючий розрахунок після камеральної перевірки: чи врятує він від штрафу?
• Камеральна перевірка: строки проведення
• Як має бути вручений акт камеральної перевірки?