Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
До складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах (далі - працівники), зокрема нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг за договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV ПКУ) (п. 142.1 ст. 142 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ))..
Наряду із цим, пп. 139.1.1 ст. 139 ПКУ передбачено, що не включаються до складу витрат платника податку витрати, не пов’язані з провадженням господарської діяльності, зокрема витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених статтями 142 і 143 ПКУ, та в інших випадках, передбачених нормами цього розділу.
Отже, витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб, що не пов’язані з провадженням господарської діяльності, не включаються до складу витрат платника податку. Таким чином, витрати на оплату працівникам вартості оренди житла та проживання у гуртожитках, квитків на проїзд в особистих цілях тощо не будуть враховуватись при обчисленні об’єкта оподаткування незалежно від того, що такі витрати передбачені трудовою угодою.
