З 1 січня набирає чинності Закон №657, який вносить численні зміни до положень ПКУ, зокрема до: порядку реєстрації платників податків, порядку застосування штрафних санкцій, порядку анулювання «єдиноподатників», анулює свідоцтва ПДВ та ЄП.
Левова частка змін стосується податку на прибуток. Наведемо коротко, що нового чекає платників податку на прибуток з 1 січня 2014 року.
1. Базовий (звітний) період
Для цілей оподаткування податком на прибуток базовим податковим (звітним) періодом тепер є календарний квартал або календарний рік для платників податків, визначених у пункті 57.1 ПКУ. Нагадаємо, що в п. 57.1 ПКУ йдеться не тільки про тих платників що сплачують авансові внески, а і ті, що зобов’язані подавати квартальні декларації з податку на прибуток.
Нагадаємо, що визначення періоду важливе, зокрема, при обліку поворотної фіндопомоги.
2. Строк корисного використання нематеріальних активів обмежено
З 1 січня 2014 року нематеріальні активи з невизначеним строком використання амортизуватимуться від 2 до 10 років. Відповідно до змін якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування нематеріального активу не встановлено, такий строк корисного використання визначається платником податку самостійно, проте не може становити менше ніж два та більше ніж 10 років безперервної експлуатації (пп.145.1.1 п.145.1 ст.145 Податкового кодексу України).
3. Заборгованість – безнадійна до спливу терміну давності
Тепер прострочена заборгованість юридичної особи, що не погашена внаслідок недостатності майна, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості, уважатиметься безнадійною заборгованістю. До змін ця можливість визнати безнадійною заборгованість іще до спливу терміну позовної давності стосувалася лище заборгованості фізичної особи.
4. Відображати податкові різниці – право а не обов’язок
З нового року обов’язок відображати у фінзвітності (яку подаємо разом із податковою декларацією) податкові різниці зміниться на право платника податку (зміни в пп. 46.2 ПКУ). Щоправда лишиється інша норма ПКУ (п.1 підрозділу 4 розділу XX ПКУ), яка говорить, що cуб'єкти господарювання - платники податку на прибуток подають фінансову звітність з урахуванням податкових різниць починаючи із звітних періодів 2014 року. Тут вже тим хто податкові різниці показувати не хоче, варто керуватись презумпцією правомірності рішень платника податків в ситуаціях коли норми ПКУ припускають множинне трактування норм законодавства (п. 4.1.4 ПКУ).
5. “Контрольовані” операції і 5% різниці в ставці податку на прибуток
Підкориговано правило визначення переліку “низько податкових” країн для цілей застосування трансфертного ціноутворення. До змін пп. 39.2.1.2 ПКУ відносив до складу контрольованих ті операції, однією зі сторін яких є нерезидент, який зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсотків нижча, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсотків нижчою, ніж в Україні. Таке формулювання припускало можливість вимірювання різниці в 5 % не в абсолютному, а у відносному вимірі. Завдяки змінам тепер орієнтуємось на різницю не у 5%, а у 5 відсоткових пунктів.
Нагадаємо, що перелік таких держав (територій) затверджується КМУ.
6. Боргові цінні папери – облік у емітентів
З 2014 року вводиться нова норма: У разі розміщення емітентом боргових цінних паперів вище/нижче номінальної вартості, прибуток/збиток від їх розміщення відноситься до складу його доходів/витрат у податковий період, протягом якого відбулося погашення/викуп таких цінних паперів.
7. Цінні папери придбані до 01.04.2011 р.
Цінні папери придбані до набрання чинності розділом ІІІ ПКУ тепер оподатковуватимуться за правилами прописаними пп.153.8 та 153.9 ПКУ. Норму Перехідних положень ПКУ яка зобов’язувала оподатковувати такі цінні папери та деривативи за правилами Закону про податок на прибуток скасовано.
8. Витрати на придбання корпоративних прав понесені до 1 січня 2013 р.
Тепер при подальшому відчуженні корпоративних прав, випущених в іншій, ніж цінні папери, формі витрати понесені на їх придбання до 1 січня 2013 року можна враховувати при визначенні прибутків/збитків (за п. 153.8 і 153.9) в повному обсязі на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення витрат. До змін це правило стосувалось тільки цінних паперів та деривативів.
9. “Резидентами” є тільки платники податку на прибуток (для розділу ІІІ ПКУ)
Тепер у всіх випадках коли в розділі ІІІ “Податок на прибуток” ПКУ згадуються “резиденти” йдеться тільки про платників податку на прибуток (оновлений п. 14.1.213 ПКУ). Отже норми розділу ІІІ які говорять про резидентів не поширюються, зокрема, на платників єдиного податку. Серед іншого – вимога до резидентів утримувати податок при виплаті нерезиденту доходу з джерелом його походження з України тепер поширюється тільки на платників податку на прибуток (п. 160.2 ПКУ).
Зверніть увагу! Всі наведені зміни набирають чинності з 1 січня 2014 року, окрім оновлених норм щодо контрольованих операцій (п. 39.2.1 ПКУ), які набрали чинності з 24.10.2013 року.