Коментар до листа ДФСУ від 12.01.2018 р. №119/6/99-99-15-02-02-15/ІПК
Нещодавно ми вже розглядали порядок трансфертного ціноутворення в зв’язку зі змінами в ПКУ у 2018 році. Тож лише коротко нагадаємо основні принципи.
Для того, щоб операції, перелічені в пп. 39.2.1.1-39.2.1.3 та 39.2.1.5 ПКУ, були визнані контрольованими, підприємство одночасно повинно потрапити під два критерії:
1) річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухобліку, перевищує 150 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;
2) обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгобліку, перевищує 10 млн грн (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.
Лише у випадку, якщо ці критерії виконано, переходимо до операцій, перелічених в пп. 39.2.1.1-39.2.1.3 та 39.2.1.5 ПКУ. Визначальною умовою для визнання цих операцій контрольованими є вплив таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток платника податків.
Тому, як роз'яснюють податківці у коментованому листі, до обсягу таких госпоперацій не включаються суми наданих (отриманих) кредитів, депозитів, позик, поворотної фіндопомоги, а також суми внесених (отриманих) у грошовій формі інвестицій. А ось сума нарахованих процентів (дивідендів) враховується при визначені вартісного критерію контрольованих операцій.
Така позиція податківців не є новою, вони наголошували на цьому й раніше. Ще одне роз'яснення ДФС можна прочитати тут>>
Дивіденди можуть виплачуватися як у грошовій, так і в натуральній формі. Умови щодо форми виплати дивідендів мають бути передбачені в статуті підприємства. Водночас є окремі категорії суб’єктів господарювання, для яких є виняток щодо форм виплати дивідендів. Так, АТ мають право виплачувати дивіденди виключно грошовими коштами (ч. 1 ст. 30 Закону №514).
У разі виплати дивідендів у формі, відмінній від грошової (крім випадків, передбачених пп. 57.1-1.3 ПКУ), базою для нарахування авансового внеску з податку на прибуток є вартість такої виплати, визначена у рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу «витягнутої руки» в операціях, визнаних відповідно до ст. 39 ПКУ контрольованими.
Щодо обліку операцій з виплати дивідендів, то слід зазначити, що вони не впливають на витрати (доходи) емітента, тому не змінюють об’єкт оподаткування податком на прибуток. З цього ми робимо висновок, що операція з виплати дивідендів в грошовій формі не є контрольованою.
Винятком є операції з виплати дивідендів в натуральній формі. У заліковому варіанті, який поширений на практиці, операції з продажу товарів, необоротних активів, зобов’язання з оплати яких у інвестора зараховуються із зобов’язаннями емітента по виплаті дивідендів, відображаються в звичайному порядку, як і інші операції купівлі-продажу.
Отже, операція з виплати дивідендів у негрошовій формі або шляхом взаємозаліку може бути контрольованою (якщо дотримано вищезазначені критерії).
Окрім цього, у коментованому листі податківці зазначили, що Постановою КМУ від 27.12.2017 р. №1045 затверджено новий перелік держав (територій), які відповідають критеріям, установленим пп. 39.2.1.2 ПКУ. Зокрема, до цього переліку була включена Співдружність Багамських Островів.