Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
У листі від 26.03.2018 р. №1226/6/99-99-15-02-02-15/ІПК ДФСУ нагадує, що існує така собі податкова різниця, встановлена пп. 140.5.4 ПКУ.
Вона передбачає збільшення фінрезультату на суму 30% вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг, придбаних, зокрема, у нерезидентів.
І не просто у нерезидентів, а у тих, які відповідають хоча б одному із переліків, затверджених КМУ:
Втім, цей обов’язок збільшення не стосується:
- операцій, зазначених у п. 140.2 та пп. 140.5.6 ПКУ,
- та операцій, визнаних контрольованими відповідно до ст. 39 ПКУ.
Також вимоги пп. 140.5.4 ПКУ можуть не застосовуватися платником податку, якщо операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податку за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, але без подання звіту.
І ось щодо останнього податківці і наводять роз’яснення в згаданому листі.
За ним, якщо витрати на придбання товарів (робіт, послуг) у нерезидента підтверджується за цінами, визначеними за принципом "витягнутої руки" відповідно до процедури, встановленої ст. 39 ПКУ, то враховуючи те, що вартісні критерії контрольованих операцій встановлені в розрахунку на рік, платник має право не коригувати фінансовий результат до оподаткування відповідно до пп. 140.5.4 ПКУ лише за підсумками звітного року.
При цьому такий платник коригує фінансовий результат до оподаткування у податковій звітності за підсумками звітних періодів такого звітного року (І кв., півріччя, 9 місяців) на суму 30% вартості товарів, придбаних у нерезидента.
***
Читайте також:
