Цій статті більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
ДФС у Хмельницькій області повідомляє, що відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ для платників податку на прибуток підприємств (далі – податок), у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ. Платник податку, у якого річний дохід (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, має право прийняти рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ, не більше одного разу протягом безперервної сукупності років в кожному з яких виконується цей критерій щодо розміру доходу.
У ситуації, якщо платник податку за результатами попереднього (звітного) року мав дохід, що перевищував 20 млн грн і подавав податкові декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація) за звітний квартал, півріччя, три квартали та здійснював коригування фінансового результату до оподаткування за ці періоди, у разі неперевищення за результатами року граничної межі обсягу доходів (20 млн грн) має право задекларувати у річній Декларації рішення про незастосування коригувань фінансового результату до оподаткування та відповідно не визначати податкові різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років) за такий податковий (звітний) рік.
Уточнюючі декларації при цьому за І квартал, півріччя та три квартали не подаються.
На підставі п. 46.4 ПКУ платник податків може подати разом з такою податковою декларацією доповнення до неї, складене за довільною формою з поясненням мотивів подання.
***
Від редакції
Зауважимо, що такого алгоритму дій п. 134.1 ПКУ не встановлено. Тому, аби при перевірках податківці не наголошували на неможливості прийняття такого рішення, слід перед поданням річної декларації з прибутку отримати від них індивідуальну письмову консультацію.
