Податківці у підкатегорії 102.20.02 "ЗІР" зазначили, що порядок виправлення платником податку самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, визначено нормами ст. 50 ПКУ.
Відповідно до п. 50.1 ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів, зобов’язаний, за винятком випадків,
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі 3% від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до ст. 39 ПКУ у строк не пізніше 01 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов’язання, збільшену на суму штрафу у розмірі 5% від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов’язання з цього податку.
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Мінфіну №897.
Декларація може подаватись платником податку як звітна (звітна нова), так і уточнююча (відповідні відмітки здійснюються у полі 1 заголовної частини Декларації). При цьому якщо Декларація подається як уточнююча, то у полі 3 її заголовної частини зазначається звітний (податковий) період, за який здійснюється уточнення.
Якщо виправлення помилок здійснюється у звітній (звітній новій) Декларації за податковий період, наступний за періодом, в якому виявлено помилки, то у таблиці 1 «Врахування помилки(ок) у звітному (податковому) періоді, наступному за періодом, за який виявлено помилку» додатка ВП до Декларації (далі – таблиця 1 додатка ВП) платник податку відображає правильні показники за податковий період, який уточнюється, та порівнюючи їх з відповідними рядками Декларації, що уточнюються, визначає суму збільшення (зменшення) податкового зобов’язання з податку на прибуток у таблиці 2 «Результати виправлення помилок(ки)» додатка ВП до Декларації. При цьому, у складі звітної (звітної нової) Декларації можуть бути уточнені показники за один звітний період та поданий один додаток ВП.
У заголовній частині додатка ВП зазначається звітний період, який уточнюється, та проставляється відмітка «Звітна» або «Звітна нова». Додатки до рядків таблиці 1 додатка ВП, на які є посилання в таблиці 1 додатка ВП, не заповнюються та не подаються.
При цьому відповідно до п. 46.4 ПКУ платник податків має подати доповнення до такої Декларації, складене за довільною формою, з поясненням проведених виправлень.