Податківці у підкатегорії 102.16 ЗІР зазначили, що відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов’язання.
Згідно з пп. 14.1.122 ПКУ для цілей оподаткування нерезидентами вважаються іноземні компанії, організації, партнерства та інші об’єднання осіб, утворені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України, а також правові утворення без статусу юридичної особи, створені відповідно до законодавства іноземних держав або територій, які не є резидентами України, відповідно до положень ПКУ; дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні; фізичні особи, які не є резидентами України.
Згідно з підпунктами 133.2.1, 133.2.2 ПКУ юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України, а також нерезиденти, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво та/або отримують доходи із джерелом походження з України, та інші нерезиденти, на яких покладено обов’язок сплачувати податок у порядку, встановленому розд. ІІІ ПКУ, є платниками податку на прибуток.
Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ПКУ.
Перелік таких доходів визначено пп. 141.4.1 ПКУ.
Враховуючи те, що штрафи, пеня, неустойки не виокремлені як окремий вид доходу, що отримується нерезидентом з джерелом походження з України, то такі виплати розглядаються у складі інших доходів від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України (пп. «к» пп. 141.4.1 ПКУ).
Відповідно до абзацу першого пп. 141.4.2 ПКУ резидент, у тому числі фізична особа – підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа – підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 ПКУ, за ставкою в розмірі 15 % (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 - 141.4.5 та 141.4.11 ПКУ) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Згідно з п. 3.2 ст. 3 ПКУ якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
Отже, платник податку на прибуток – резидент під час виплати на користь нерезидента неустойки (штрафу, пені) у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання має утримати податок за ставкою 15 відс. або за меншою ставкою згідно з положеннями діючого міжнародного договору від їх суми.
Підпунктом 140.5.11 ПКУ встановлено, що платник податку має збільшити фінансовий результат податкового (звітного) періоду, зокрема, на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ.
Зазначимои, що для платників податку, які оподатковувались за ставкою 0 % відповідно до п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ, передбачено використання відповідної податкової пільги на період до 31 грудня 2021 року (п. 44 підрозд. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ).
Враховуючи те, що нерезидент сплачує податок з цієї операції, то різниця на суму сплачених на користь нерезидента неустойки (штрафу, пені) для збільшення фінансового результату до оподаткування відповідно до пп. 140.5.11 ПКУ у платника податку на прибуток – резидента не виникає.
У разі якщо платник податку на прибуток – резидент при виплаті неустойки (штрафу, пені) нерезиденту застосовує правила міжнародного договору в частині звільнення від оподаткування податком на прибуток такої виплати, то такий платник має збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму витрат, понесених від визнання такої виплати відповідно до пп. 140.5.11 ПКУ.
