Коментар до ІПК ДПСУ від 21.05.2025 №2814/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
Строки експлуатації кожного об’єкта основних засобів встановлюються при введенні його в експлуатацію. Адже це є обов’язковою умовою для нарахування амортизації його вартості.
Проте такий строк є плановим, а реальність може ці плани змінити. Право перегляду строку експлуатації ОЗ їх власником ніхто не заперечує. Цей строк можна як збільшити, так і зменшити!
Питання тільки в наслідках такого перегляду для обліку.
Наслідки в бухгалтерському обліку
Згідно з п. 25 НП(С)БО 7 «Основні засоби» строк корисного використання (експлуатації) об'єкта основних засобів переглядається на кінець звітного року у разі зміни очікуваних економічних вигід від його використання.
Амортизація об'єкта основних засобів нараховується, виходячи з нового строку корисного використання, починаючи з місяця, наступного за місяцем зміни строку корисного використання та/або ліквідаційної вартості.
Звертаємо вашу увагу на те, що стандарт не проти зміни строку експлуатації ОЗ, але встановлює дату, коли це можна зробити. Якщо йти суто за буквою НП(С)БО 7, це можна зробити лише 31 грудня.
У запиті на коментовану ІПК платник податків говорить, що рішення про зменшення строку корисного використання об’єкта у бухгалтерському обліку прийнято з 01.01.2025. Насправді, найімовірніше, таке рішення було прийняте наприкінці 2024 року і не є помилкою. Адже амортизація за новим строком експлуатації здійснюватиметься з січня – тобто вимоги НП(С)БО 7 не порушуються.
Якщо жодних змін більше немає, то рахуємо амортизацію у 2025 році так: беремо незамортизований залишок вартості будівлі (за винятком ліквідаційної вартості) і амортизуємо за старою формулою. Тільки строк амортизації буде вже не загальний, а теж залишковий.
Наприклад, якщо перший строк експлуатації будівлі був 50 років. Потім його зменшили до 20 років. Проте вартість такої будівлі вже 7 років амортизували. Таким чином, залишкову вартість треба буде замортизувати за 10 – 7 = 3 роки.
У запиті на ІПК ситуацію зі строками в бухобліку наведено заплутано. Сказано, що було прийняте рішення встановити строк експлуатації будівлі – 10 років. При цьому не зазначено, яким був попередній строк експлуатації, проте говориться, що будівлю вже амортизували більше 35 років (що більше нового строку експлуатації).
Водночас підприємство запитує ДПС, чи може воно встановити строк експлуатації 10 років і в податковому обліку.
Наслідки в податковому обліку платника податку на прибуток
Якщо ви не застосовуєте податкові різниці, то вам подальша інформація нецікава. У вас об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається за фінрезультатом, порахованим в бухобліку.
А от якщо ви застосовуєте податкові різниці за ст. 138 ПКУ, як і той платник податку, який поставив запитання ДПС, то читайте уважно.
ДПС відповіла дуже дипломатично. Тобто не вдаючись у деталі, що там насправді відбулося в бухобліку у платника податків (це можна з’ясувати вже під час документальної перевірки), а за нормами ПКУ.
Податківці нагадали, що в податковому обліку існують мінімально допустимі строки амортизації ОЗ. Вони зазначені в пп. 138.3.3 ПКУ, і для будівлі це 20 років.
При цьому:
- у разі коли строки експлуатації об'єкта ОЗ в бухгалтерському обліку менші ніж мінімально допустимі строки амортизації ОЗ за ПКУ, то для розрахунку податкової амортизації використовуються строки, встановлені ПКУ;
- якщо ж бухгалтерські строки дорівнюють або є більшими ніж встановлені ПКУ, то використовуються строки, встановлені в бухгалтерському обліку.
З цього податківці роблять висновок:
- Якщо в результаті зміни строку експлуатації об’єкта ОЗ у бухгалтерському обліку він став (залишився) меншим ніж той, що встановлений ПКУ, то платник повинен використовувати строк корисного використання такого об’єкта, встановлений ПКУ;
- Якщо ж строк у експлуатації в бухгалтерському обліку став (залишився) більшим ніж той, що встановлений ПКУ, платник використовує такий змінений строк корисного використання такого об’єкта, встановлений у бухгалтерському обліку і для цілей визначення податкової амортизації.
Позиція редакції
Загалом ми з консультацією податківців згодні. Як би не одне «але» – заплутані умови запиту, наведені в коментованій ІПК.
На нашу думку, відповідь ДПСУ стосується не залишкового, а загального строку експлуатації об’єкта ОЗ. Адже пп. 138.3.3 ПКУ встановлює саме загальний мінімальний строк, тобто скільки повинна проводитись амортизація усього – з дати введення в експлуатацію.
Якщо згадані в запиті 10 років нового строку експлуатації – це залишковий строк, то до нього застосовувати висновок податківців не можна. Треба рахувати загальний строк експлуатації.
Наприклад, 36 років, які цей об’єкт ОЗ вже амортизувався, + 10 років, які ще планується його амортизувати. Тобто усього 46 років. І саме цей показник треба порівнювати з мінімальними податковими 20 роками. В бухобліку більше, тож саме цей змінений загальний строк і треба буде застосовувати з 01.01.2025 в податковому обліку.
Якщо ж у запиті йшлося про зміну в бухобліку загального строку експлуатації, наприклад з 50 на 10 років, то, на нашу думку, так діяти було неправильно. Адже ця будівля вже експлуатувалася понад 35 років (більше ніж ці 10 років).
Пояснення про те, що ця будівля зазнала руйнувань за наслідками ракетного обстрілу рф і що такий строк було встановлено за результатами експертної оцінки, не можуть повернути час назад. Експерт може оцінити лише строки подальшої експлуатації. Тому якщо у висновку експерта зазначено строк 10 років, то він буде новим залишковим строком, а не новим загальним строком експлуатації такої будівлі.