Згідно з пп. 14.1.139 ст. 14 ПКУ з метою оподаткування дві особи чи більше, які здійснюють спільну діяльність без утворення юрособи, вважаються окремою особою у межах такої діяльності.
Оподаткування спільної діяльності на території України без створення юрособи здійснюється відповідно до норм п. 153.14 ст. 153 цього Кодексу.
Облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку (пп. 153.14.2 вищезазначеної статті).
Відповідно до п. 3 Порядку №1352, якщо договір про спільну діяльність укладено між платником (платниками) податку на прибуток підприємств та особою (особами), що не є платником (платниками) податку, то уповноваженим платником у частині ведення обліку може бути виключно особа, що є платником податку.
Згідно з п. 1.7 Порядку №1588 уповноважена особа -- учасник договору (контракту) про спільну діяльність (юрособа, зареєстрована в Україні відповідно до Закону про держреєстрацію, або її відокремлений підрозділ), який є платником податку на прибуток та уповноважений вести облік результатів спільної діяльності іншими сторонами згідно з умовами договору (контракту) про спільну діяльність.
Платники ФСП не є платниками податків та зборів, зокрема податку на прибуток підприємств (пп. «а» п. 307.1 ст. 307 ПКУ).
Враховуючи, що платники фіксованого сільськогосподарського податку не є платниками податку на прибуток підприємств, а уповноваженим платником у частині ведення обліку спільної діяльності може бути виключно особа, що є платником податку, сільськогосподарський товаровиробник -- учасник договору про спільну діяльність без створення юрособи, визначений договором відповідальним за ведення обліку та сплату податків з доходів від спільної діяльності, не може бути зареєстрованим платником фіксованого сільськогосподарського податку.
Водночас суб’єкт господарювання -- платник ФСП може бути учасником договору про спільну діяльність без утворення юрособи, оскільки п. 301.6 ст. 301 ПКУ не містить застережень щодо можливості здійснення зазначеної діяльності і такий платник не враховує дохід від спільної діяльності, при визначенні частки сільськогосподарського товаровиробництва.