Це – сьомий цього року (вісімдесят сьомий загалом і тридцять шостий під час війни) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена готівковим розрахункам та РРО. За більше ніж місяць, який минув з написання попередньої розсилки, зʼявилося достатньо новин на тему застосування РРО та правил роботи з готівкою. Зокрема:
- дізнаємося, чи потрібен ПРРО при оплаті через платіжний термінал;
- проінформуємо, як ФОПу оформити повернення товару за попередньою оплатою і не зіпсувати РРО-облік;
- розкажемо, що зміст фіскальних чеків планують змінити;
- відповімо, чи потрібно вести облік товарних запасів при розрахунку за товар у безготівковій формі;
- з’ясуємо, чи застосовувати РРО/ПРРО для реєстрації коштів, що надійшли на IBAN продавця з рахунку «2654»;
- поговоримо про створення, розрахунок, затвердження, перегляд та яка відповідальність за перевищення ліміту каси у 2025 році.
Гарного вам читання!
Чи потрібен ПРРО при оплаті через платіжний термінал?
Підприємці опинилися між двома вогнями щодо ПРРО: фіскальною позицією ДПС та судовою практикою, що все частіше стає на бік бізнесу. Відповідь на запитання, чи потрібен власний ПРРО, вже не залежить лише від того, кому належить термінал.
Чому виникає плутанина? Коли ПРРО не потрібен? Практичний алгоритм дій для підприємця у 2025 році – у цій статті.
Як ФОПу оформити повернення товару за попередньою оплатою і не зіпсувати РРО-облік
ДПСУ у листі від 27.08.2025 №921/2/99-00-21-01-01-02 розглянула питання щодо дій фізичних осіб - підприємців у разі часткового повернення товарів, придбаних із попередньою оплатою.
ДПС рекомендує здійснювати повернення у тій самій формі, в якій відбувалася оплата (готівка/безготівка), адже це полегшує облік. Водночас допускається зміна форми розрахунку, якщо це погоджено з покупцем.
Зміст фіскальних чеків планують змінити: проєкт наказу Мінфіну
9 вересня Мінфін оприлюднив на своєму сайті проєкт наказу Мінфіну «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів».
Проєктом наказу передбачено низку технічних правок з метою термінологічної узгодженості та приведення у відповідність форм розрахункових документів, визначених Положенням, до їх змісту, зокрема:
- виключення з фіскального касового чека на товари (послуги) (форма №ФКЧ-1) та фіскального касового чека видачі коштів (форма №ФКЧ-2) реквізиту «сума комісійної винагороди еквайра (у разі наявності)»;
- приведення змісту спрощеної розрахункової квитанції (форма №РК-2) у відповідність до Закону України від 14.07. 2020 №776-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо детінізації ринку металургійної сировини та операцій з металобрухтом»;
- уточнення реквізитів фіскального касового чека за операціями з приймання коштів для подальшого їх переказу (форма №ФКЧ-5) щодо зазначення не лише найменування банку та номера рахунку отримувача, відкритого в такому банку, а й зазначення аналогічних даних стосовно небанківського надавача платіжних послуг, яким відповідно до Закону «Про платіжні послуги» надано право відкривати своїм клієнтам платіжні рахунки.
Розрахунок за товар у безготівковій формі: чи потрібно вести облік товарних запасів?
Обов’язок вести облік товарних запасів встановлений у Законі “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій”. І виникає логічне питання: якщо підприємець працює виключно з безготівковими розрахунками та не використовує ПРРО у своїй діяльності, чи потрібно все одно вести облік товарних запасів? Розповідає адвокат.
Форма розрахунків – готівкова чи безготівкова – не впливає на обов’язковість ведення обліку товарних запасів для визначених категорій товарів. Цей обов’язок встановлений законодавством незалежно від способу оплати та використання ПРРО.
І наостанок - дві аналітики від редакції
Податківці наполягають: не застосовувати РРО/ПРРО можна лише у разі розрахунку з використанням IBAN-реквізитів, якщо платіж був здійснений за допомогою банківської установи. Чи правильно це? Відповідь на це питання тут.
Відповідно до Положення №148 лімітом залишку готівки в касі є граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі у позаробочий час та забезпечити роботу на початку наступного робочого дня. Розглянемо усе, що його стосується, - створення, розрахунок, затвердження, перегляд, та яка відповідальність за перевищення - у цій статті.
Наразі це все.
Більше новин на тему каси та РРО ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»