Це – вже тринадцятий (і четвертий у цьому році) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно податку на прибуток. З моменту написання попередньої розсилки минув лише тиждень, а нам вже є про що розповісти.
Цього разу ми:
- з’ясуємо, чи будуть виникати наслідки з податку на прибуток при переведенні боргу;
- проконсультуємо, коли та як коригувати фінрезультат при придбанні товару у нерезидента;
- зупинимося на правилах застосування прискореної амортизації при наданні ОЗ в оренду;
- визначимося, чи слід коригувати фінансовий результат на амортизацію МНМА та бібліотечних фондів;
- і – наостанок – поговоримо про облік створення та використання резервів та їх відображення у декларації з податку на прибуток.
Гарного вам читання!
***
Які наслідки з податку на прибуток виникають у разі переведення боргу у попереднього боржника
Нормами ПКУ не встановлено податкової різниці для коригування фінансового результату за операціями з переведення боргу. Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Зокрема, у попереднього боржника під час отримання цих послуг було визнано витрати. При переведенні боргу витрати або дохід не виникають, оскільки одна кредиторська заборгованість (за субрахунком 361) закривається іншою (за субрахунком 685).
Далі все буде залежати від того, чи будуть погашені таким попереднім боржником витрати нового боржника з оплати цих послуг. Якщо ні, то у попереднього боржника сума такого боргу буде обліковуватися як дохід. Він буде визнаватися або одразу, або після спливу строку давності, залежно від умов договору про переведення боргу.
Детально про це та про наслідки з ПДВ читайте у нашому коментарі до одразу трьох листів ДФС.
Чи можна не застосовувати податкову різницю при придбанні товару із Гонконгу?
На сьогодні, за пп. 140.5.4. ПКУ при придбанні товарів/послуг у нерезидентів, що зареєстровані у країнах зазначених у п. 39.2.1.2 ПКУ (серед яких, зокрема, Гонконг), платник податку на прибуток повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на 30% вартості таких товарів чи послуг.
Однак ця норма містить виключення. А саме:
- якщо ціна придбання товарів чи послуг визначена за правилами «витягнутої руки» (методи визначення наведені у п. 39.3 ПКУ) та операція не є контрольованою, то коригування фінрезультату не проводиться;
- якщо ціна придбання товарів перевищує їх ціну, визначену за принципом «витягнутої руки», та операція не є контрольованою, то слід буде збільшити фінрезультат на суму такого перевищення. При цьому Звіт про контрольовані операції не подається.
Тож, якщо операція з придбання товарів у нерезидента не є контрольованою, то у разі застосування податкових різниць потрібно діяти за вищенаведеними виключеннями.
Про це детально ми розповідали у нашій консультації (для передплатників).
Чи можуть застосовувати прискорену амортизацію ті, хто надає ОЗ в оренду
На сьогодні право на нарахування прискореної амортизації передбачено п. 43 підрозділу 4 розділу XX ПКУ.
Платникам податку з 01.01.2017 р. надано право застосувати мінімально допустимий строк (два роки) для нарахування амортизації машин та обладнання, які було придбано після 01.01.2017 р. з одночасним виконанням вимог. Зокрема, якщо такі ОЗ:
- не були введені в експлуатацію та не використовувалися на території України;
- введені в експлуатацію в межах одного зі звітних періодів, починаючи з 01.01.2017 р. до 31.12.2018 р.;
- використовуються у власній господарській діяльності та не продаються або не надаються в оренду іншим особам (за винятком платників податків, основним видом діяльності яких є послуги з надання в оренду майна).
Отже, якщо основним видом діяльності підприємства є надання майна в оренду та виконані інші зазначені вище умови, то воно може застосовувати метод прискореної амортизації. Якщо ж оренда не є основним видом діяльності, то навіть при дотриманні інших вимог такий метод амортизації для майна, яке передається в оренду, використовувати заборонено.
Докладніше читайте тут.
Чи потрібно коригувати фінансовий результат на суму амортизації МНМА та бібліотечних фондів
Податківці у своїй індивідуальній консультації від 14.02.2018 №612/6/99-99-15-02-02-15/ІПК зауважили, що в цілях оподаткування малоцінні необоротні матеріальні активи (МНМА) та бібліотечні фонди не належать до основних засобів.
Тому у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації основних засобів або нематеріальних активів без врахування амортизації МНМА та бібліотечних фондів. При цьому в бухобліку сума амортизації МНМА буде відображатися у складі витрат без подальшого коригування фінрезультату на їхню суму.
Про це ми пишемо у коментарі.
Наостанок – дві аналітики від редакції (для передплатників)
Як створювати резерви, забезпечення та як їх створення впливає на визначений фінрезультат? Як відобразити суму резерву та списання сумнівних боргів у декларації з податку на прибуток? Про це все читайте тут.
Як нараховувати амортизації ОЗ та НМА в бухобліку? Як нараховувати їх амортизацію з метою ведення податкового обліку? Як заповнювати відповідні рядки додатків АМ та РІ щодо необоротних активів у декларації з податку на прибуток (для тих, хто коригує фінрезультат для цілей оподаткування)? Про це ми пишемо ось тут.
***
Наразі це все.
Ще більше новин на тему податку на прибуток ви знайдете тут, а консультацій – ось тут.
До зустрічі!
Ваш «Дебет-Кредит»