Це – вже сімдесят восьмий (шостий цього року та тридцять перший з початку війни) лист тематичної розсилки «Дебету-Кредиту», яка присвячена виключно зовнішньоекономічній діяльності. У ньому ми пишемо про те, що цікавого та корисного сталося у сфері ЗЕД за більше ніж місяць. А саме:
- повідомимо, як складати правильно та скільки зберігати інвойс на експорт послуг та робіт;
- розкажемо, що Мінфін вніс зміни до Порядку створення зон митного контролю;
- дізнаємося, що для підтвердження купівлі товару недостатньо однієї ТТН;
- проінформуємо, як діяти, якщо стали жертвою шахрайства під час ЗЕД;
- нагадаємо, шо з 6 серпня діють чергові пом'якшення валютних обмежень;
- з’ясуємо, які будуть нові ставки експортного мита на ріпак та сою.
Гарного вам читання!
Інвойс на експорт послуг та робіт: як складати правильно та скільки зберігати?
Богдан Янків у своєму Телеграм-каналі наголосив, що фрілансери-ФОПи, які працюють зі закордонними замовниками, можуть використовувати електронний інвойс замість договорів та актів.
Якщо підприємство експортує послуги і на дату балансу не визнає доходу від наданих послуг, таку помилку під час перевірки може виявити податкова, донарахувавши податки, наклавши штраф.
Щоб уникнути цього, у будь-якому разі слід складати відповідні документи з наданих послуг на дату балансу. А дохід (і пов’язані з наданим доходом витрати) для відображення в акті визначати, приміром, за методом вивчення виконаної роботи. Тоді дохід, відображений у бухобліку, дорівнюватиме доходу за актом. Різниць між ними не буде, і не виникатиме облікових труднощів.
Мінфін вніс зміни до Порядку створення зон митного контролю
Наказом Мінфіну від 19.06.2025 №309 (зареєстровано в Міністерстві юстиції 03.07.2025 р. за №1025/44431) внесено зміни до розділу II Порядку створення зон митного контролю, затвердженого наказом МФУ від 22.05.2012 №583. А саме - до пунктів 2.2 та 2.3 розділу ІІ Порядку створення ЗМК в частині, що стосується опису типів зон митного контролю та уточнення визначення умов і місць, де вони можуть створюватись.
Додатком до Рішення про створення постійної ЗМК є план-схема, на якому позначаються межі постійної ЗМК.
Для підтвердження купівлі товару недостатньо однієї ТТН: нове розʼяснення від ДПС
У листі від 08.07.2025 №729/2/99-00-24-01-01-02 ДПС зробила висновок: ТТН може підтверджувати факт транспортування, а не саму купівлю.
Для підтвердження купівлі слід мати інвойс, контракт, платіжку та банківські виписки.
Для підтвердження купівлі слід мати інвойс, контракт, платіжку та банківські виписки.
Стали жертвою шахрайства під час ЗЕД: як діяти?
Звертаємо увагу суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності на поширений шахрайський механізм: підприємство укладає контракт з нерезидентом, перераховує оплату за товар, однак кошти надходять не постачальнику, а третім особам через втручання в електронну переписку.
У таких випадках ДПС рекомендує:
- Негайно зверніться до правоохоронних органів.
- Зверніться до суду чи арбітражу щодо примусового стягнення боргу з нерезидента.
- Перевірте, чи є можливість отримати сертифікат форс-мажору від ТПП.
- Інформуйте податковий орган про ситуацію.
- Фіксуйте все через Електронний кабінет.
З 6 серпня – чергові пом'якшення валютних обмежень: що нового для бізнесу?
Нацбанк пом’якшує низку валютних обмежень. Новий пакет валютної лібералізації сформовано так, щоб надати бізнесу стимули та можливості без формування значного додаткового попиту на валютному ринку України.
Практично всі зміни набирають чинності з 6 серпня 2025 року. Винятком є дозвіл на повернення помилково переказаних коштів з-за кордону в іноземній валюті, що почне діяти з 7 серпня 2025 року:
- бізнес зможе репатріювати дивіденди за 2023 рік;
- розширюються можливості для хеджування валютних ризиків;
- вносяться зміни в частині переказів іноземної валюти за кордон для підвищення довіри до суб'єктів з України;
- запроваджуються кроки для підтримання вітчизняної ювелірної галузі;
- уніфікуються підходи до регулювання зовнішніх позик.
НБУ продовжує впровадження стимулюючої валютної лібералізації.
І наостанок - аналітика від редакції
Законом №4536 запроваджуються ставки експортного мита у розмірі 10% на насіння ріпаку (або кользи) та на соєві боби. З якої дати діятимуть нові мита - читайте у цій статті.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї статті можливий лише для передплатників пакетів «Мій асистент», «Експерт», «Профі». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату , вартість мінімального пакету «Мій асистент» становить лише 199 грн/міс
Передплатити
