• Посилання скопійовано

Аналітика від Дт-Кт: відображаємо в обліку покупця витрати з транспортування

Розглянемо, коли потрібна ТТН, які документи будуть підтвердженням витрат на транспортування при самостійному перевезенні товару та як відображаються такі витрати в обліку

Аналітика від Дт-Кт: відображаємо в обліку покупця витрати з транспортування

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону про бухоблік підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути  складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Тож при здійсненні кожної господарської операції має бути оформлено відповідний первинний документ. Витрати з транспортування не є винятком.

Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджено постановою КМУ від 25.02.2009 р. №207 (далі – Перелік №207). 

Відповідно до п. 1 цього Переліку для водія юридичної або фізичної особи – підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, в наявності серед інших документів має бути товарно-транспортна накладна (далі – ТТН). 

Застосування зазначених форм первинного обліку всіма суб’єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов’язковим.

 

Коли необхідна ТТН та хто має її виписувати?

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу від 14.10.1997 р. №363 (далі – Правила №363), товарно-транспортна документація – це комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Отже, ТТН - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Тому кожна надана перевізником послуга з перевезення має бути підтверджена актом щодо надання послуги з перевезення та відповідної ТТН. А ось власний вантаж підприємство може провозити, не складаючи ТТН. Це видно з переліку обов’язкових документів, зазначених у п. 2 Переліку №207

Відповідно до п. 11.4 Правил №363, ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом у кількості не менше чотирьох екземплярів виписує замовник (вантажовідправник). Згідно п. 11.6 Правил №363:

  • перший примірник ТТН залишається у замовника (вантажовідправника),
  • другий — передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу,
  • третій і четвертий примірники, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передаються перевізнику, а в даному випадку, тому що перевізник та замовник є однією особою, залишаться у підприємства.

Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри ТТН підписом і за необхідності печаткою (штампом). 

Далі, після прийняття вантажу згідно з ТТН, водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перевізник здає вантаж у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з ТТН (п. 13.1 Правил №363), в якої відповідальна особа вантажоодержувача, вказуючи  П. І. Б., посаду, ставлячи підпис та печатку, підтверджує прийняття вантажу. 

Тож виходить, що кожний з учасників перевезення (контрагент) повинен мати ТТН. Саме тому при перевезенні товару посередником-перевізником виписувати ТТН має саме замовник перевезення. А перевізник, згідно з п. 14.4 Правил №363, виписує рахунок за виконані перевезення вже на підставі належним чином оформлених ТТН.

Зверніть увагу: при перевезенні товарів постачальником таких товарів ТТН (тобто, коли вантажовідправником та перевізником є одна й та сама особа) саме постачальник має виписати ТТН.

 

Форма ТТН при перевезеннях на території України

ТТН може оформлюватись суб'єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил №363 (абз. 2 п. 11.1 Правил №363). 

Але навіть довільна форма ТТН має обов’язково містити інформацію про:

  • назву документа, 
  • дату і місце його складання, 
  • найменування (прізвище, ім'я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, 
  • найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, 
  • автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), 
  • пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора.

 

Відсутня ТТН при перевезенні товару постачальником або перевізником: що з витратами та ПК з ПДВ у покупця?

Податківці у підкатегорії 102.21 "ЗІР" наголошують, що у разі відсутності ТТН платник податків при визначенні фінансового результату до оподаткування відповідно до правил бухобліку немає підстав для врахування вартості  послуг з перевезення при формуванні собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг. 

Але щодо витрат з придбання самих товарів, які були перевезені, право їх визнання в бухобліку покупця за відсутності ТТН податківці наразі не заперечують. Тож ТТН має бути у наявності в обов’язковому порядку тільки у разі отримання послуг з перевезення. 

Відсутність ТТН за наявності правильно оформленої податкової накладної не може впливати на податковий кредит платника податків. На цьому податківці наголошували у листі від 08.05.2014 р. №4151/10/26-15-11-01-06. Докладніше >>

 

Чи потрібна ТТН, якщо покупець перевозить придбаний товар за допомогою власного автомобіля?

Повторюємо: у такому разі ТТН не потрібна. І ось чому...

Відповідно до п. 2 Переліку №207 встановлено, що у разі перевезення за допомогою власного транспорту у водія підприємства-покупця щодо вантажу у наявності має бути тільки накладна або інший документ, який підтверджує право власності на такий вантаж. 

 

Як розрахувати та відобразити в обліку витрати на транспортування?

Відповідно до абз. 6 п. 9 П(С)БО 9 транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) можуть:

  • або відноситься до первісної вартості придбаних виробничих запасів (субрахунки 201 – 208 або 281);
  • або узагальнюватися на окремому субрахунку рахунків обліку запасів (субрахунок 289) та щомісячно розподілятися між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. 

Сума ТЗВ, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. 

Середній відсоток ТЗВ визначається діленням суми залишків ТЗВ на початок звітного місяця і ТЗВ за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць. 

Порядок обліку і розподілу ТЗВ має бути зафіксовано в наказі про облікову політику підприємства.

Який би варіант відображення в обліку ТЗВ підприємство не обрало, ці витрати мають бути включені до первісної вартості придбаних виробничих запасів. 

 

Чи потрібно покупцю ставати платником акцизного податку у разі безоплатного передання пального перевізнику, який буде транспортувати товар покупця?

Реалізація пального для цілей оподаткування акцизним податком  – це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання (пп. 14.1.212 ПКУ).

Якщо покупець використовує пальне для транспортування товарів на власному або орендованому транспорті власними силами, реєструватися платником акцизному податку йому не потрібно. Адже в цьому випадку немає переходу права власності або розпорядження на таке пальне. 

А ось у випадку, якщо покупець наймає перевізника (сплачує за послуги з перевезення іншій особі) та надає йому безоплатно або з компенсацією пальне, така передача, з метою оподаткування акцизним податком, вже є реалізацією, а отже, тягне за собою для покупця обов’язок зареєструватися платником акцизного податку. 

На цьому наголошують податківці у своїх листах. Докладніше >> 

Відповідно до ст. 231 ПКУ платники акцизного податку на всі обсяги реалізованого та витраченого пального зобов'язані складати в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого (витраченого) пального та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Більше  про використання пального для власних потреб читайте в аналітичній статті від редакції >> 

Автор: Русанова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

Зверніть увагу: новинна стрічка «Дебету-Кредиту» містить не тільки редакційні матеріали, але також статті сторонніх авторів, роз'яснення співробітників фіскальної служби тощо.

Дані матеріали, а також коментарі до них, відображають виключно точку зору їх авторів і можуть не співпадати з точкою зору редакції. Редакція не ідентифікує особи коментаторів, не модерує тексти коментарів та не несе відповідальності за їх зміст.

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі новини рубрики «Облік окремих операцій»