Йдеться про лист ДФС від 27.05.2016 р. №5585/С/99-99-22-07-03-14. Розглянемо його докладніше
Особливості застосовування РРО фізособами-єдинниками
Нагадаємо, що Закон про РРО визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі - РРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія цього Закону поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Згідно зі ст. 2 Закону про РРО розрахункова операція — це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки — оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Також потрібно врахувати, що місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки з покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Але пункт 6 ст. 9 Закону про РРО звільняє від використання РРО при продажу товарів (наданні послуг) підприємців — платників єдиного податку, які звільнені від РРО відповідно до норм ПКУ.
Так, відповідно до пункту 296.10 ПКУ РРО не застосовуються платниками єдиного податку ІІ і ІІІ груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн грн.
У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн застосування РРО для такого платника єдиного податку є обов’язковим. При цьому його застосування розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії реєстрації платника єдиного податку.
Згідно з тією ж нормою пункту 296.10 ПКУ фізособи-підприємці І групи єдиного податку звільнені від застосування РРО незалежно від обсягу їх доходу.
Саме тому використовувати платіжний термінал для розрахунків фізособи-підприємці ІІ та ІІІ групи єдиного податку мають право без застосовування РРО до перевищення їх доходу 1 млн грн. Також читайте >>
Приклад 1. Фізособа – підприємець на єдиному податку ІІІ групи, який займається роздрібною торгівлею, за перше півріччя 2016 року отримав дохід понад 1 млн грн.
У такому разі такий платник єдиного податку зобов’язаний з 01.07.2016 р. при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати РРО.
Цього вимагає п. 296.10 ПКУ, хоча в минулому році податківці давали інше роз’яснення: «Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку третьої групи, які за перше півріччя 2015 року перевищили обсяг доходу 1 000 000 гривень, зобов’язані з 01.10.2015 при здійсненні своєї господарської діяльності застосовувати реєстратори розрахункових операцій, або перейти на використання виключно безготівкових розрахунків».
Приклад 2. Підприємець– платник єдиного податку ІІ групи, який має кафе, за перше півріччя 2016 року отримав дохід понад 1 млн грн.
Якщо йти згідно з п. 296.10 ПКУ, то такий підприємець має застосовувати РРО теж з 01.07.2016 р. Але, на думку податківців, такий платник єдиного податку буде зобов’язаний застосовувати РРО вже з 01.01.2017 р., оскільки його звітний період - рік.
Чи дослухатися роз’яснень податківців (які є привабливими для підприємців, але, на жаль, не мають жодної юридичної сили), чи діяти за п. 296.10 ПКУ, вирішує кожен самостійно. Але наша порада - виконувати норму закону.
Розрахунки, які провадяться без застосування РРО
У разі проведення розрахунків виключно у безготівковій формі застосовувати РРО не потрібно. Так, п. 12 ст. 9 Закону про РРО встановлено: якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо), то РРО не застосовується. Ця позиція податківців залишається незмінною. Докладніше >>
Чи відноситься оплата за товар, яку здійснено через касу банка, до безготівкового виду розрахунку?
Так, відноситься, і ось чому. Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, визначено, що безготівкові розрахунки – це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.
Відповідно до п. 2.5 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, якщо підприємства (підприємці) та фізичні особи здійснюють готівкові розрахунки без відкриття поточного рахунку шляхом унесення до банків готівки для подальшого її перерахування на рахунки інших підприємств (підприємців) або фізичних осіб, то такі розрахунки для платників коштів є готівковими, а для отримувачів коштів - безготівковими.
Що є розрахунковою операцією в рамках Закону про РРО ми розглянули вище. В цьому визначенні, утримання коштів на власний рахунок продавця, шляхом внесення таких коштів покупцем через касу банку, не зазначено.
Отже, для отримувача коштів від осіб, які перераховують їх (в тому числі готівкою в касу) через установу банку на рахунок отримувача, такі розрахунки є безготівковими. При цьому повідомляти податковий орган про застосування саме безготівкової форми розрахунків не потрібно, на законодавчому рівні відсутня така вимога.
Деякі підприємці займаються продажем товарів через мережу Інтернет. Податківці неодноразово (наприклад, читайте тут і тут) наполягали: «при здiйсненнi розрахункiв за товари (послуги) суб’єкти господарювання зобов’язанi застосовувати РРО, у тому числi при здiйсненні безготiвкових розрахункiв за допомогою платiжних карт Visa i MasterCard iз використанням мережi Інтернет. При цьому розрахунковi документи при продажу товарiв (наданні послуг) через мережу Інтернет видаються у разі їх безпосереднього надання споживачу.
Але якщо не визначено мiсце розрахункiв, проведених на пiдставi рахунку у безготiвковiй формi при наданнi iнформацiйно-консультацiйних послуг, отриманих комп’ютерними та iншими програмами за допомогою мережi Інтернет, РРО не використовується.»
Приклад 3. Підприємець на єдиному податку проводить розрахунки виключно у безготівковій формі, зокрема покупці здійснюють оплату за товар через касу банку. За І півріччя 2016 року він отримав дохід понад 1 млн грн.
Оскільки такий платник єдиного податку проводить розрахунки тільки у безготівковій формі, на нього не покладається обов’язок застосувати РРО.
Відповідальність за незастосування РРО
Відповідно до пункту 1 статті 17 Закону про РРО у разі встановлення протягом календарного року під час проведення перевірки факту непроведення розрахункових операцій через РРО з фіскальним режимом роботи, до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних податкових органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:
- вчинене вперше - 1 гривня;
- за кожне наступне вчинене порушення - 100% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).
При цьому податківці у листі №5585/С/99-99-22-07-03-14 наголосили: залишення платника єдиного податку другої і третьої груп (фізичної особи - підприємця) на спрощеній системі оподаткування у разі сплати штрафних (фінансових) санкцій за непроведення розрахункових операцій через РРО, чинним законодавством не передбачено.
З іншого боку, серед підстав анулювання реєстрації податківцями (п. 299.10 ПКУ) та обов’язкового переходу на загальну систему оподаткування самим платником єдиного податку (пп. 298.2.3 ПКУ) немає такої, як непроведення розрахункових операцій через РРО. Тож, на нашу думку, серйозної загрози втратити статус платника єдиного податку в разі такого порушення, при дотриманні інших обов’язкових правил, немає.
Докладніше про процедуру реєстрації РРО в органах фіскальної служби читайте тут >>>