З 01.01.2015 р. із Закону про РРО виключено пункт 13 статті 9, який звільняв суб’єктів господарювання від використання РРО при продажу товарів у системах електронної торгівлі (комерції). Тепер в цих випадках потрібно використовувати РРО, але за певних умов. Крім цього, нова редакція п. 2 ст. 3 Закону про РРО зобов’язує «видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції».
Згідно зі ст. 2 Закону про РРО, розрахунковий документ - це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. У випадках інтернет-торгівлі це може бути чек РРО, який буде сформовано під час оплати (готівкою або платіжною карткою, якщо покупець особисто оплачує попередньо замовлений товар у точках продажу або кур’єру).
У зв’язку з цими змінами, у суб’єктів господарювання виникає чимало питань щодо застосування РРО. Зокрема:
Чи потрібно застосовувати РРО, якщо госпсуб’єкт веде торгівлю товарами або надає послуги за допомогою Інтернету?
Податківці в своєму листі від 30.03.2015 р. №6556/6/99-99-22-07-03-15 зазначили, що:
- при здійсненні розрахунків за товари та послуги суб'єкти господарювання зобов'язані застосовувати РРО, у тому числі у разі здійснення безготівкових розрахунків із використанням мережі Інтернет. При цьому розрахункові документи при продажу товарів (послуг) через мережу Інтернет видаються у випадку їх безпосереднього надання споживачу;
- водночас, якщо не визначено місце розрахунків, проведених на підставі рахунку у безготівковій формі за допомогою платіжних карт Visa і MasterCard при наданні інформаційно-консультаційних послуг, отриманні комп'ютерних та інших програм за допомогою мережі Інтернет, РРО не використовується.
Зауважимо, що цей лист адресовано лише конкретному платнику податків, тому він є податковою консультацією лише для цього платника (пп. 14.1.172 ПКУ, п. 52.2 ПКУ) та не може сприйматися як узагальнююча письмова податкова консультація для всіх платників (пп. 14.1.173 ПКУ, п. 52.6 ПКУ). Іншим платникам податків слід також зважати на норму 53.1 ПКУ, яка звільняє від відповідальності лише того платника податків, якому була надана консультація та який діяв відповідно до неї. До всіх інших платників податків ця норма не стосується.
Згідно зі ст. 2 Закону про РРО, розрахункова операція – це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Операції з торгівлі через Інтернет можна умовно поділити на такі чотири групи:
Варіант 1. Продаж покупних товарів, які покупець замовляє за допомогою Інтернету, а придбаває та оплачує особисто у точці продажу або через кур’єра (наприклад, вже звичні нам інтернет-магазини). Ці операції принципово не відрізняються від операцій з роздрібного продажу товарів;
Варіант 2. Продаж власної продукції та надання послуг, які покупець замовляє за допомогою Інтернету (формує замовлення, рахунок, тощо), а придбаває та оплачує особисто у точці продажу, через кур’єра або виконавця послуг. Тут йдеться про такі послуги, які не можуть надаватися дистанційно – наприклад, замовлення і подальший продаж товарів, квитків у кінотеатр, консультаційні та інші послуги, які надаються особисто покупцю у визначеному місці без використання засобів зв’язку;
Варіант 3. Випадки, аналогічні випадкам з груп 1 і 2, але оплата товару, продукції або послуги здійснюється покупцем заздалегідь та самостійно, (як правило) за допомогою Інтернету та банківської платіжної картки. В цих випадках покупець самостійно виконує операцію щодо замовлення і оплати товару, продукції або послуги у зручний для себе час, внаслідок чого момент оплати не збігається з моментом реалізації таких товару, продукції або послуги (реалізація відбувається через деякий час після оплати). Крім цього, не можна визначити і місце розрахунків. Нерідко у таких випадках покупцю виставляється рахунок, в якому вказуються його персональні дані для того, щоб ідентифікувати його платіж, а також реквізити продавця для оплати.
В цьому випадку, на нашу думку, це буде класичний безготівковий платіж;
Варіант 4. Продаж послуг або нематеріальних активів (комп’ютерні програми, інформаційні послуги тощо), які можуть надаватися дистанційно, за допомогою засобів зв’язку та без контакту з покупцем. Відповідно, і оплата цих послуг або активів здійснюється покупцем самостійно, як у випадках з групи 3. Специфіка оплати та отримання послуг або активів в операціях цієї групи не потребує виставляння рахунку.
На нашу думку, під визначення розрахункової операції підпадають лише операції, зазначені у першому та другому варіанті, і лише для них потрібно використовувати РРО згідно з Законом про РРО. Власне, про це і зазначають податківці у листі від 30.03.2015 р. №6556/6/99-99-22-07-03-15.
Також, на нашу думку, операції з третього та четвертого варіантів не є розрахунковими операціями, тому що оплата не здійснюється за місцем реалізації товарів, продукції або послуги. Відповідно і РРО використовувати не потрібно. Щодо операцій четвертої групи податківці також однозначно висловилися, що РРО тут не потрібен, але питання щодо їхньої думки про використання РРО в операціях третьої групи поки що залишається без відповіді.
Що стосується продажу власної продукції та послуг (варіант 2), то в деяких випадках РРО все ж не застосовується. Так, згідно з п. 1 ст. 9 Закону про РРО, реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку. Отже, для того, щоб не застосовувати РРО, потрібно проводити розрахунки готівкою через касу підприємства. Звісно, такий спосіб оплати не актуальний під час торгівлі за допомогою Інтернету. Тому вирішувати питання щодо застосування РРО при продажу власної продукції або послуг через Інтернет слід за тими ж нормами, що й застосування РРО під час продажу покупних товарів.
Юлія Єгорова
UPD
Як повідомляє ain.ua, великі інтернет-магазини нещодавно колективно обговорювали це нововведення і прийняли рішення звернутися до податкової за роз'ясненнями, оскільки учасники ринку поки не до кінця розуміють, як виконувати такі вимоги.
На нещодавній зустрічі були присутні представники OS Direct, Rozetka.ua, modnaKasta, Repka.ua, Fotos.ua, Zakaz.ua, Нова Пошта, «Міст-Експрес» та інших проектів. За підсумками було складено документ - колективний запит до Державної фіскальну службу.
У документі зазначені деякі складності трактування нового закону. Зокрема, те, що ст. 2 закону про РРО не дає чіткого визначення, хто саме є «суб'єктом господарювання, що здійснює розрахункову операцію». Адже, наприклад, на практиці у продажу з інтернет-магазину можуть брати участь як мінімум сам інтернет-магазин та кур'єрська служба.
На думку авторів звернення, вимоги закону, для прикладу, не поширюються на інтернет-магазини, які користуються кур'єрськими службами, оскільки обов'язок видати чек виникає в момент отримання товару покупцем і розрахунку за нього. В той же час, інтернет-магазин не може, наприклад, роздрукувати чек і віддати його кур'єрській службі, оскільки в цьому випадку при формуванні в кінці дня фіскального звітного чека (який теж вимагає закон) виникне розбіжність, оскільки гроші за переданий товар на той момент ще не надійдуть на рахунок магазину. Більш того, покупець може відмовитися від товару, чек на який вже був виписаний. У запиті перераховується кілька подібних складних моментів. Інтернет-магазини і служби доставки просять у податкової роз'яснити всі ці моменти.
«Зараз розробляємо такі схеми роботи, які б дозволили нам не зупиняти діяльність з 1 липня. Як саме ми будемо працювати - буде ясно ближче до кінця червня, коли ситуація, я сподіваюся, трохи проясниться», - зауважив директор Repka.ua Дмитро Латанський.