ДФСУ у підкатегорії 301.04.01 ЗІР відповіла, в який термін роботодавець зобов’язаний сплатити утриманий ЄВ з нарахованої, але не виплаченої допомоги по вагітності та пологам, якщо Фонд соціального страхування затримує виплату даних коштів.
Відповідно до абзацу сьомого п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) є роботодавці – підприємства, установи, організації, ФОи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу з тимчасової непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, - для осіб, зазначених у пунктах 9 - 14 цієї частини.
Платниками ЄВ є, зокрема особи, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами (п. 11 частини першої ст. 4 Закону № 2464).
Підпунктом 2 п. 1 розд. IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі – Інструкція № 449) визначено, що ЄВ нараховується на суми, що визначені базою для нарахування ЄВ, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.
Згідно з п.п. 4 п. 2 розд. IV Інструкції № 449 ЄВ підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Обчислення ЄВ платниками, зазначеними у підпунктах 1 та 2 Інструкції № 449, зокрема підприємствами, установами, організаціями, ФО, які використовують найману працю, військовими частинами та органами, які виплачують грошове забезпечення, допомогу з тимчасової непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами особам, які отримують допомогу з тимчасової непрацездатності, особам, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок (п.п. 1 п. 3 розд. IV Інструкції № 449).
Нараховані за відповідний календарний місяць суми ЄВ сплачуються платниками не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується ЄВ (п.п. 6 п. 3 розд. IV Інструкції № 449).
У разі якщо останній день строків сплати ЄВ, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати ЄВ вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 11 розд. IV Інструкції № 449).
Враховуючи зазначене вище, роботодавець зобов’язаний сплатити утриманий ЄВ (2 відс.) з нарахованої за відповідний календарний місяць суми допомоги з тимчасової непрацездатності не пізніше 20 числа наступного місяця незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування.